Ухвала суду № 96892750, 12.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №2120/1-905/11

н/п 1-в/766/1/21

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні подання про визначення частки майна боржника

12.05.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурора: Лазуткіної О.Г.

захисника засудженого (боржника): Амінової С.Р.

представника Дніпровського ВДВС: Павлюченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона подання Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визначення частки майна боржника, -

в с т а н о в и в:

04.04.2019 Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі по тексту – ВДВС) звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника, а саме: ОСОБА_1

22.03.2021 на підставі розпорядження №01-09/769/21 вказане подання в порядку повторного авторозподілу (звільнення судді у відставку) з дотриманням порядку визначеного ст. 35 КПК України передано в провадження судді Валігурської Л.В.

Так, ВДВС в обґрунтування подання зазначено, що на виконанні перебуває виконавче провадження №40987281 відкрите 04.04.2014 з виконання виконавчого листа 2120/1-905/11 від 21.10.2013, виданого Суворовським районним судом м. Херсона щодо конфіскації всього майна, яке належить ОСОБА_1 на користь держави. Під час проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . Інше майно за боржником не зареєстроване, проте вказана квартира перебуває у спільній приватній власності, що перешкоджає можливості виконання вироку суду щодо ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду представник ВДВС подання підтримала, просила суд його задовольнити з підстав зазначених в ньому.

Прокурор заперечила проти задоволення подання, вважаючи, що викладені у ньому питання мають вирішуватись в порядку цивільного процесуального законодавства, оскільки норми КПК України не передбачають права суду на визначення розміру частин майна при виконанні вироку в частині конфіскації майна.

Захисник засудженого Амінова С.Р. також заперечила проти задоволення подання ВДВС. Просила суд звернути увагу на ту обставину, що для вирішення озвученого подання мають бути залучені до судового розгляду й інші заінтересовані особи, проте норми КПК України не визначають процедуру залучення інших учасників, окрім сторін кримінального провадження. Також зазначила, що подання не відповідає вимогам щодо його форми та змісту, а це ставить під сумнів можливість його задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали в обґрунтування подання, приходить до наступних висновків.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 03.04.2013 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ч. 3 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.03.2014 ОСОБА_2 визнано засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2013 відкрито виконавче провадження з конфіскації майна у засудженого ОСОБА_1 .

З відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати серед іншого й інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України).

За змістом ч. 2 ст. 48 КВК України виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» - стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Правовий режим та порядок визначення частки майна у спільній сумісній власності визначено статтями 364-372 ЦК України.

Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (ст. 443 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що питання визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності вирішується за правилами Цивільного кодексу України та в порядку визначеному саме ЦПК України, оскільки норми КПК вирішення вказаного подання не передбачають. Крім того, для вирішення ініційованого державним виконавцем подання, в рамках розгляду останнього мають бути залучені й інші співвласники об`єкту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, проте діючий КПК України не передбачає відповідної процедури, як і не визначає сторонами кримінального провадження вищезазначених осіб. Крім того, визначення розміру части співвласників в об`єкті спільної сумісної власності не є виконанням вироку в частині призначеного покарання у вигляді конфіскації майна, а стосується безпосередньо прав осіб, пов`язаних з режимом права власності.

З огляду на викладені вище факти, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання ВДВС слід відмовити, оскільки останнє має вирішуватись за правилами ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376, 537-539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визначення частки майна боржника – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Л.В. Валігурська