Ухвала суду № 96892681, 11.05.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4410/21

Провадження № 1-кс/201/1377/2021

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., при секретарі судового засідання Гаржі О.О., ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.04.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.04.2021 року.

В обґрунтування скарги заявник вказав, що 28.04.2021 року ним була вкинута в скриньку заява, (зафіксовано відео-спостереженням), далі – пряма мова: «на ім`я недоатестованого обласного прокурора Біжко С.В. Але внаслідок своєї злочинної бездіяльності ОСОБА_2 та посадові особи з обласної прокуратури не виконують свої прямі обов`язки згідно ст. 214 КПК України та ст. 19 Конституції України. (Ніяк не вихмиляться після травневих свят та запою. Гуляють краще ОСОБА_3 Колі (котлєти) ОСОБА_4 , є й відео на цих правоохоронців). Якщо заявник начне «звеніть», то всі матеріали будуть направлені на ім`я ОСОБА_5 та посольства США. І «Гандзюк» буде здаватись квіточкою. А масштаби корупції та злиття з кримінальниками прокурорів і поліції – шалені. І транш Україна отримає від МВФ та США «з гулькин ніс» і то мізерну або зброєю! Щоб не розікрали. Пам`ятаю, як Байден вимагав відсторонення ген прокурора ОСОБА_6 . Порошенко «вс-ся» і відсторонив і гроші отримав. Боюсь буде теж саме і з ОСОБА_7 і ще на особистого прокурора із двору Кривого Рогу. Тому: Прошу згідно ст. КПК .. тратата (допишіть самі), Конституції України ст.! Зобов`язати виконати свої прямі обов`язки обл. прок. ОСОБА_8 та його посадових осіб, та відкрити К. Провадження до слідчої ОМВС УНП капітана поліції Катерини Соколовської та її посіпак з поліції та прокуратури м. Дніпра».

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно чинного кримінально-процесуального кодексу слідчий суддя діє в межах повноважень визначених цим кодексом.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які може бути оскаржено під час досудового розслідування, зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового; 3) рішення слідчого про закриття кримінального; 4) рішення прокурора про закриття кримінального; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу. 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Разом з цим, згідно положень ст. 303 КПК України до повноважень слідчого судді не входить вирішення питання про «зобов`язання виконати свої прямі обов`язки обл. прок. ОСОБА_8 та його посадових осіб, та відкрити К. Провадження до слідчої ОМВС УНП капітана поліції Катерини Соколовської та її посіпак з поліції та прокуратури м. Дніпра». Тобто суд звертає увагу, що вказане формулювання заявника прохальної частини скарги не містить жодної конкретики.

Судом встановлено, що скарга не містить змістовних даних про обставини та підстави її подачі, не зрозуміло в чому полягає бездіяльність прокурора, а також відсутня мотивувальна та прохальна частина скарги.

При цьому, відповідно до п. 9-1ч. 1 ст. 303 КПК України може бути предметом оскарження рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.

В той час, як бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року (справа № 199/6713/14-ц, провадження № 14-92 цс 19), нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ані у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.

Ці дії суперечать загальній засаді кримінального судочинства (п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Аналогічно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Тобто, учасники процесу повинні не припускати використання образливої лексики під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, оскільки така лексика не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів, тому з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

Зі змісту апеляційної ОСОБА_1 вбачається, що обґрунтування його вимог зводиться, у тому числі, до образливих висловів на адресу прокурорів обласної прокуратури, слідчих, генерального прокурора та інших, що виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, неприпустиме при оформленні скарги, оскільки така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами, тощо), та у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання скарги.

Також слід зазначити, що обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч. 2 та ч. 4 ст. 304 КПК України.

Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч. 4 ст. 304 КПК України, мають законну мету, так як розгляд скарги на бездіяльність, яка не підлягає оскарженню, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України не є доцільним.

Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити щодо умов прийнятності скарги не обмежує скаржника таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду, так як скаржник у подальшому при зверненні до суду може використати засоби, які передбачені КПК України.

Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких процесуальних вимог у поданій скарзі позбавляє слідчого суддю визначити рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що оскаржується скаржником. Сама скарга з образливими висловами не відповідає нормам КПК України, тому слідчий суддя застосовує вимоги ч. 4 ст. 304 КПК України і у відкритті провадження відмовляє.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її отримання.

Слідчий суддя О.В.Батуєв