
Справа № 211/2575/20
Провадження № 2/211/1460/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Папариги В.А.,
при секретарі Чернушкіній Г.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитним договором № 2411573402 від 23.12.2016 року в сумі 52253,17 грн., та кредитним договором № 8451764461 від 04.04.2017 року в сумі 27723,61 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, посилаючись на договір відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 року скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 19.02.2021 року розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
25.03.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила суд застосувати строк позовної давності, зменшити загальну суму заборгованості за обома кредитним договорами з урахуванням наданих нею розрахунків до 11807,19 гривень. В обґрунтування своїх вимог представник відповідача послалася на те, що відсутні підтвердження надання коштів Позичальнику в повному обсязі. Крім того, не доведений факт відступлення права вимоги за Кредитними договорами № 2411573402 від 23.12.2016 року та № 8451764461 від 04.04.2017 року. Щодо перерахунку заборгованості за кредитами з урахуванням норм законодавства, усталеної судової практики та застосування строків позовної давності: безпідставними є вимоги Позивача про стягнення плати за управління кредитом. В жодному, наданому Позивачем документі (ні в Заяві на отримання кредиту, ні в графіку платежів, ні навіть в Умовах отримання кредитів) не зазначається такий вид послуги як плата за управління кредитом. В позовній заяві заявлено вимогу про стягнення пені за період, який перевищує 1 рік, що порушує вимоги п.1 ч. 2 статті 258 ЦК України. Крім того, 24.11.2020 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щербою А.С. було відкрито виконавче провадження № 63705948 на підставі виконавчого листа від 26.10.2020 року по справі № 211/2575/20. 02.02.2021 року Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було скасовано заочне рішення Довгинівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесеного 14.09.2020 року по цивільній справі № 211/2575/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та справу призначено до нового розгляду. За період виконання виконавчого провадження № 63705948 з відповідача було стягнуто: 19 508,30 грн. - на підставі платіжної вимоги № 63705948 від 21.12.2020 року. Таким чином, оскільки розмір стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження № 63705948, відкритого на виконання скасованого заочного рішення по даній справі становить 28 596,44 грн. = 19 508,30 грн. - на підставі платіжної вимоги № 63705948 від 21.12.2020 року + 9 088,14 грн. - відраховано бухгалтерією за місцем працевлаштування Відповідача, то фактична сума заборгованості на момент подання відзиву на позовну заяву становить 11 807,19 грн. = 40 403,63 грн. загальна сума заборгованості за кредитними договорами - 28 596,44 грн. розмір стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження № 63705948, відкритого на виконання скасованого заочного рішення по даній справі.
В судове засіданя представник позивача не з`явився, згідно пункту 4 прохальної частини позову, просить провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, її представник адвокат Михайловська О.М. до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог заперечує, згідно відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 23 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2411573402 (а.с. 6– копія заяви) , відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок на дату укладення договору строком на 36 місяців.
04 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8451764461 (а.с.11– копія заяви), відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок на дату укладення договору строком на 48 місяців.
Згідно п. 2 «Умови надання кредиту» Заяви на видачу кредиту № 2411573402 від 23.12.2016 року, сум кредиту становить 30 600,00 грн. (а.с. 6).
Згідно п. 2 «Умови надання кредиту» Заяви на видачу кредиту № 8451764461 від 04.04.2017 року, сум кредиту становить 13 830,00 грн. (а.с. 11).
Згідно правової позиції ВС, викладеній у постанові від 17 грудня 2020 року по справі № 278/2177/15-ц: «…Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц». Відповідно до п. 17.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
За пунктом 17.2 вказаного вище Закону, документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
Згідно п. 22.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів отримання позичальником ОСОБА_1 суми (тіла) кредиту в розмірі 25000,00 грн. та 10500,00 грн., шляхом перерахування на рахунок або шляхом видачі готівкою; приймаючи до уваги також заперечення відповідача щодо отримання нею тіла кредиту, - суд дійшов висновку про доведеність отримання коштів відповідачем.
Згідно платіжного доручення від 23.12.2016 року сум перерахування ОСОБА_1 становить 25 000,00 грн. (а.с. 10).
Згідно платіжного доручення від 04.04.2017 року сум перерахування ОСОБА_1 становить 10 500,00 грн. (а.с. 15).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
26 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги № 20190626 відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 2411573402 від 23.12.2016 року та № 8451764461 від 04.04.2017 року (а.с. 29-31 - копія договору).
09 липня 2019 року позичальнику було повідомлено про зміну кредитора та рахунки нового кредитора (а.с. 24 - копії повідомлення).
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
У зв`язку порушеннями зобов`язань за кредитними договорами відповідач ОСОБА_1 згідно позовної заяви має заборгованість за кредитним договором № 2411573402 від 23 грудня 2016 року в сумі 52253,17 грн., яка складається з наступного: 21899,49 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3377,55 грн. – заборгованість за процентами, 16194,44 грн. – заборгованість за щомісячними процентами ( плата за управління кредитом), 10781,69 грн. – сума заборгованості за пенею та заборгованість за кредитним договором № 8451764461 від 04 квітня 2017 року в сумі 27723,61 грн., яка складається з наступного: 12082,54 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1722,34 грн. – заборгованість за процентами, 7003,73 грн. – заборгованість за щомісячними процентами ( плата за управління кредитом), 6915,00 грн. – сума заборгованості за пенею (а.с. 18-19, 20-21 – копії довідок, а.с. 22-23 - розрахунок).
Щодо позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за платою за управління кредитом у розмірі 16194,44 грн. та 7003,73 грн., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У своєму рішенні Конституційний Суд України від 10 листопада 2011 р. № 15-рп/2011, дійшов висновку, що положення Закону, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі №695/3474/17.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку пені, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Умовами кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов`язання, а саме: пеня за прострочення оплати.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У позовній заяві ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів просили суд стягнути з відповідача, крім іншого, пеню за порушення графіку погашення заборгованості.
Позовну заяву до суду Позивач направив 24.04.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи за кредитними договорами була нарахована пеня, зокрема:
- за кредитним договором № 2411573402 від 23 грудня 2016 року в сумі 10 781,69 грн. за період з 06.10.2017 року по 26.06.2019 року;
- за кредитним договором № 8451764461 від 04 квітня 2017 року в сумі 6915,00 грн. за період з 19.08.2017 року по 18.04.2019 року.
Отже, пеня за кредитним договором № 2411573402 від 23 грудня 2016 року має бути зменшена до 1321,71 грн. за період з 06.05.2019 року по 24.04.2020 року (660,68 грн. – пеня за період з 07.05.2019 року по 05.06.2019 року та 660,71 грн. - пеня за період з 06.06.2019 року по 26.06.2019 року (а.с. 22).
В задоволенні вимоги Позивача щодо стягнення пені за кредитним договором № 8451764461 від 04 квітня 2017 року слід відмовити, оскільки за останні 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду – 24.04.2020 року по 19.04.2019 року пеня взагалі не нараховувалася (а.с. 23).
Щодо зарахування до заборгованості стягнуті грошові кошти в межах виконавчого провадження № 63705948, відкритого на виконання скасованого заочного рішення по даній справі.
24.11.2020 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щербою А.С. було відкрито виконавче провадження № 63705948 на підставі виконавчого листа від 26.10.2020 року по справі № 211/2575/20.
Копія виконавчого листа по справі № 211/2575/20 та Роздруківка із сайту АСВП Постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2020 року додаються ( а.с. 124-125).
До Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було подано заяву про закінчення виконавчого провадження, яка була отримана зазначеним відділом ДВС. Проте, на момент подання відзиву виконавче провадження № 63705948 не закінчено.
Роздруківка із веб-сайту Єдиного реєстру боржників та Копія заяви про закінчення виконавчого провадження з відміткою про отримання додаються.
За період виконання виконавчого провадження № 63705948 було стягнуто:
- 19 508,30 грн. - на підставі платіжної вимоги № 63705948 від 21.12.2020 року.
Роздруківка із сайту АСВП платіжної вимоги № 63705948 від 21.12.2020 року та Копія виписки по зарплатному банківському рахунку Відповідача додаються;
- 9 088,14 грн. - відраховано бухгалтерією за місцем працевлаштування Відповідача (3679,56 грн. + 2704,29 грн. + 2704,29 грн.).
Копія Звіту про здійснені відрахування та виплати за виконавчим провадженням № 63705948 додається ( а.с. 131-132).
Таким чином, оскільки розмір стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження № 63705948, відкритого на виконання скасованого заочного рішення по даній справі становить 28 596,44 грн. = 19 508,30 грн. - на підставі платіжної вимоги № 63705948 від 21.12.2020 року + 9 088,14 грн. - відраховано бухгалтерією за місцем працевлаштування Відповідача. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами - 28 596,44 грн. розмір стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження № 63705948, відкритого на виконання скасованого заочного рішення по даній справі.
У зв`язку з цим стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 2411573402 від 23 грудня 2016 року в сумі 26598 ( двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 75 коп., яка складається з наступного: 21899 ( двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 49 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3377 ( три тисячі триста сімдесят сім) гривень 55 коп. – заборгованість за процентами, 1321 ( одну тисячу триста двадцять одну гривню) 71 коп. – сума заборгованості за пенею та заборгованість за кредитним договором № 8451764461 від 04 квітня 2017 року в сумі 13804 ( тринадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 95 коп., яка складається з наступного: 12082 ( дванадцять тисяч вісімдесят дві) гривню 54 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1722 ( одну тисячу сімсот двадцять дві) гривні 34 коп. – заборгованість за процентами. Всього за двома договором 40403 ( сорок тисяч чотириста три) гривні 70 коп. за мінусом стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження № 63705948 28596 ( двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто шість ) гривень 44 коп. Загальна сума заборгованості за обома кредитними договорами складає 11 807 ( одинадцять тисяч вісімсот сім) гривень 19 коп.
Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2102,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 5), тому оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з врахуванням зазначеного вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 310,33 грн. (11807,26 грн. (сума боргу, стягнута судом) * 2102,00 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) /79976,78 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, заборгованість в розмірі 11807 ( одинадцять тисяч вісімсот сім ) гривень 26 коп., за кредитним договором № 2411573402 від 23 грудня 2016 року та за кредитним договором № 8451764461 від 04 квітня 2017 року, а також судовий збір в сумі 310 ( триста десять) гривень 33 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 травня 2021 року.
Суддя: В. А. Папарига
Судове рішення № 96892536, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 14.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 211/2575/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: