Рішення № 96892416, 12.05.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/1835/21

Провадження № 2/210/1151/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" травня 2021 р.Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, посилаючись на те, що позивач працював прохідником на шахті «Північна» Рудоуправлінням ім. Кірова, правонаступником прав та обов`язків якого на момент подання позову являється відповідач, 19 березня 1992 року орієнтовано о 17 годині00 хвилин, перебуваючи на робочому місці, під час виконання покладених на нього трудових обов`язків, внаслідок нещасного випадку, що стався з вини відповідача, отримав ушкодження здоров`я у вигляді «гостре отруєння вибуховими газами».

У зв`язку з вказаним ушкодженням здоров`я позивач 17.07.1996 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25% внаслідок трудового каліцтва, встановлено потребу оздоровлення в профілакторії. В подальшому позивач 23.07.1997 року, 23.07.1998 року, 21.07.1999 року, 18.07.2000 року проходив повторні огляди медико-соціальних експертних комісій, за результатами яких експертні комісії приходили до аналогічних висновків щодо стану здоров`я позивача та ступеня втрати ним професійної працездатності.

23.07.2002 року позивач повторно пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 25% внаслідок трудового каліцтва – безстроково.

Позивач вказує, що трудове каліцтво спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає у зниженні професійних можливостей, перенесенні фізичного болю, необхідності проходити курси лікування, нераціонально витрачати час, залучати додаткові зусилля для організації свого життя.

Просить стягнути з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на його користь 150 000 гривень в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану каліцтвом без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, інших зборів та платежів.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Так, у відзиві, поданому в строки та за встановленими правилами, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не підтверджено факт отримання моральних страждань, розмір моральної шкоди не обґрунтований, окрім того, вина підприємства не підтверджена. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає, що позовна заява подана до неналежного відповідача, оскільки відповідач не є правонаступником ш. Північна РУ ім. Кірова.

Отримавши відзив на позовну заяву позивач скористався своїм процесуальним правом та подав пояснення в обґрунтування позовних вимог відповідно яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , будучи працівником шахти «Північна» Рудоуправління ім. Кірова, отримав травми внаслідок нещасного випадку, який стався 19 березня 1992 р. о 17 год. 00 хв. під час перебування позивача на робочому місці та виконання ним трудових обов`язків, що підтверджується відомостями внесеними до акту Форми Н-1 від 29.04.1992 року про нещасний випадок, а також трудовою книжкою позивача.

Згідно п.11.1 акту Форми Н-1 від 29.04.1992 року про нещасний випадок встановлено, що видом події, який призвів до настання нещасного випадку, являється вплив шкідливих речовин.

Відповідно до п.11.2 акту Форми Н-1 від 29.04.1992 року про нещасний випадок, причинами його настання являється незадовільна організація робіт.

Відповідно до п.15.2 зазначеного акту позивачу внаслідок травмування встановлено діагноз «гостре отруєння вибуховими газами».

Відповідно до виписки із акту огляду про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги від 17.07.1996 року, позивачу за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією первинно визначено втрату професійної працездатності в ступені 25%, визначена необхідність в оздоровленні в профілакторії,причиною даної втрати професійної працездатності визначено трудове каліцтво.

Згідно виписки із акту огляду про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги від 23.07.1997 року, позивачу за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією повторно визначено втрату професійної працездатності в ступені 25 %,визначена необхідність в оздоровленні в профілакторії, причиною даної втрати професійної працездатності визначено трудове каліцтво.

Відповідно до виписки із акту огляду про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги від 23.07.1998 року, позивачу за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією повторно визначено втрату професійної працездатності в ступені 25%, визначена необхідність в оздоровленні в профілакторії, причиною даної втрати професійної працездатності визначено трудове каліцтво.

У відповідності до виписки з акту огляду про результати ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, необхідності у додаткових видах допомоги від 21.07.1999 року, позивачу за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією повторно визначено втрату професійної працездатності в ступені 25%, визначена необхідність в оздоровленні в профілакторії, причиною даної втрати професійної працездатності визначено трудове каліцтво. До аналогічного висновку щодо стану здоров`я позивача дійшла медико-соціальна експертна комісія за результатами проведення огляду позивача 18.07.2000 року.

Відповідно виписки з акта огляду про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги від 23.07.2002 року, позивачу за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією повторно визначено втрату професійної працездатності в ступені 25% - безстроково, причиною даної втрати професійної працездатності визначено трудове каліцтво.

Щодо переходу до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обов`язку з відшкодування працівникам шкоди внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків, суд зазначає наступне.

У 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою - Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»», шахта Північна, на якій працював позивач, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст.37 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої.

В матеріалах справи наявна довідка від 01.04.2001 року про розмір втраченого заробітку, яка видана ШУ КДГМК «Криворіжсталь» з підземного видобутку руди Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником прав та обов`язків якого на даний момент являється відповідач. Згідно вказаної довідки головним бухгалтером КДГМК «Криворіжсталь» визначено розмір втраченого заробітку позивача внаслідок трудового каліцтва. Крім того, згідно постанови відділення ВД ФССНВ № 9195 від 05.02.2002 року про продовження раніше призначеної страхової виплати страхувальником, який спричинив шкоду позивачу являється ШУ КДГМК «Криворіжсталь».

З урахуванням положень законодавства, яке діяло на момент встановлення позивачу ступеня втрати працездатності, передачі майна шахти «Північна» до складу КДГМК «Криворіжсталь», з урахуванням відомостей наявних в матеріал справи, суд приходить до висновку, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» являється правонаступником шахти «Північна» ДП «Рудоуправління імені Кірова» в частині відшкодування шкоди спричиненої працівникам під час виконання трудових обов`язків.

Зважаючи на вказане суд доходить до висновку, що позовна заява подана до належного відповідача.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Втрата професійної працездатності позивача, що стало підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, вперше встановлена висновком медико-соціальної експертної комісії 17.07.1996 року, тобто мала місце до набрання чинності Цивільного кодексу України 01 січня 2004 року, суд приходить до висновку, що до правовідносин сторін мають застосовуватися положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та законодавства, яке було чинним на момент встановлення позивачу втрати професійної працездатності первинно.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до вимогст. 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно зі ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Крім того, згідно до п. 1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків» (які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин), власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Позивач зазначив, що у зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено звичний спосіб його життя. Позивача турбують головний біль, зниження зору, шум у вухах, задишка в стані спокою, при незначному фізичному навантаженні та ході. ОСОБА_1 обмежений у можливості реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які він мав до моменту травмування та втрати професійної працездатності.

Крім того, зазначені негативні зміни настали у позивача у зв`язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд доходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода. Крім того, трудове каліцтво стало причиною ушкодження його здоров`я, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Вказане негативно позначилось на фізичному стані позивача, призвело до необхідності залучення додаткових зусиль для організації його життя.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості від сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, суд враховує положення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з відповідними змінами), згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Обговорюючи розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, суд, виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги характер трудового каліцтва, яке безумовно, змінило звичний спосіб життя позивача, ступінь та безстроковість втрати позивачем професійної працездатності, а тому вважає можливим стягнути на його користь 75 000 гривень, що буде відповідати спричиненій позивачу шкоді.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб, інших зборів та обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко