Рішення № 96892388, 11.05.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9792/20

Провадження №2/592/89/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 травня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 29.08.2016 р. ОСОБА_2 керував власним автомобілем «VOLKSWAGEN Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись близько 09 год. 50 хв. по вул. Ковпака в районі магазину «САМ-маркет» в м. Суми зі сторони вул. Чернігівська у напрямку пр. Курський, знехтував безпекою дорожнього руху, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, перед яким зменшує швидкість інший транспортний засіб та не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу для якого може бути створена перешкода чи небезпека, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй спричинені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної політравми. ЗЧМТ. Забою головного мозку. Субдуральної гематоми. Закритого перелому хірургічної шийки лівої аличевої кістки зі зміщенням. Забою носу. Забійних ран верхньої та нижньої губи. Гематоми правої скроневої ділянки. Саден скронево-скулової ділянки з правого боку, верхньої та нижньої губи, носу, правої вушної раковини. Забоїв та саден колінних суглобів. Перелому кісток носу. Таким чином, відповідач своїми діями вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.10.2018 р. відповідача визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 5950 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Цивільна відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів серії № АК/0466431 від 22.08.2016 р. За умовами даного полісу страхова сума встановлена у розмірі 200000 грн., розмір франшизи встановлено у розмірі 500 грн. Тобто, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавала шкоди, а саме ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Просить суд: стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду спричинену внаслідок ДТП у розмірі 77102 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування та витрати по сплаті судового збору.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шаповал О.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у судове засідання не з`явився.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів, при заочному розгляді.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.10.2018 р. відповідача визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 5950 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до Полісу № АК/0466431 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Розмір франшизи встановлено у сумі 500 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22–31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання – первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Враховуючи вищевикладене, порушене право позивача підлягає захисту у вибраний нею спосіб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити.

Стягнути з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду спричинену внаслідок ДТП у розмірі 77102 грн. 00 коп.

Стягнути з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г. Бичков