Ухвала суду № 96892244, 28.04.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1247/2021 Справа № 490/4170/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

розглянувши заяву приватного виконавця Корольова Вадима Вячеславовича про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , треті особи - Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, приватний виконавець Корольов Вадим Вячеславович про зняття арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2020 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з до відповідача з позовом, в якому просить суд зняти арешт з арештованого майна - автобусу РУТА 25 Нова, 2014 р.в., р/н НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , належного на праві власності ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог посилається на те, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на предмет лізингу за договором фінансового лізингу №001413 від 27.10.2014 року, а саме на автобус марки РУТА 25 НОВА, рік випуску - 2014 pік, колір - жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузову/шасі/серійний номер НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_3 . 20.06.2020 року зазначений транспортний засіб був затриманий працівниками поліції та поміщений на майданчик для зберігання транспортних засобів по вул. Одеська, 32 в с. Коблево, Миколаївська область згідно постанови приватного виконавця Корольова В.В. у ВП №54734635. 03.07.2020 року приватний виконавець перевіз зазначений транспортний засіб для передання МФ УБ - оператора системи електронних торгів арештованого майна (СЄТАМ) для продажу з електронного аукціону, як майно боржника ТОВ «ЛК «Еталон». Відомо, що для зберігання такого майна розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

23.07.2020 року позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на автобус РУТА 25 Нова, 2014 р.в., р/н НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ; встановити заборону іншим особам вчиняти будь-які дії відносно вказаного вище автобусу, або передавати зазначене майно іншим особам, чи виконувати щодо нього інші зобов`язання та зупинити продаж вищевказаного автобусу з публічних торгів, у тому числі електронних.

Ухвалою суду від 24.07.2020 року забезпечено позов шляхом накладення обтяження у вигляді арешту на автобус марки РУТА 25 НОВА, рік випуску - 2014 pік, колір - жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузову/шасі/серійний номер НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_3 .

28 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Корольовим В.В. подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вякій просить скасувати у повному обсязі заходи забезпечення позову, які застосовані Ухвалою суду від 24.07.2020 року.

В обгрунтування заяви посилається на те, що на теперішній час позивач ОСОБА_1 не є власником спірного транспортного засобу , відповідно його права та законні інтереси не можуть бути порушені .Однак накладені судом обтяження перешкоджають примусовому виконанню виконавчого провадження № 54734635 та порушує права третіх осіб.

Як передбачено положеннями ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Дослідивши матеріали клопотання, судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2018 року позов задоволено, за ОСОБА_1 визнано право власності на предмет лізингу, а саме автобус марки РУТА 25 НОВА. З ЛК «ЕТАЛОН» стягнуто 1000 грн. судового збору.

Постановою від 25 лютого 2021 року Миколаївського апеляційного суду, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни задоволено частково. Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет лізингу відмовити.

Як вбачається зі змісту вказаної Постанови, підставою звернення до суду ОСОБА_1 стало не оспорювання лізингодавцем (ЛК «ЕТАЛОН») прав позивача, як набувача предмета лізингу, а наявність обтяжень майна компанії та заборон на його відчуження і розпорядження, тобто арешт майна компанії як боржника у виконавчому провадженні. На підтвердження характеру спірних правовідносин апелянт ОСОБА_3 надала апеляційному суду копії судових рішень щодо стягнення на її користь грошових коштів з ЛК «ЕТАЛОН» у період 2016-2018 років та докази накладення арешту на рухоме майно компанії, в тому числі і транспортний засіб автобус РУТА 25 НОВА, з метою виконання судового рішення у період 2016-2020 років, що свідчить про порушення її прав рішенням суду без залучення її до участі у справі як відповідача.

Отже, заявлений ОСОБА_1 спосіб захисту свого права визнання права власності на предмет лізингу (без вимог про зняття арешту з цього майна), не відповідає змісту права, характеру порушення та наслідкам, а тому не може вважатись ефективним. Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги закону та правові позиції вищих судових органів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Проте це не позбавляє позивача права на захист своїх прав у спосіб, що відповідає змісту відповідного права та характеру його порушення у порядку з застосуванням положень ст. 50 Закону «Про виконавче провадження», а саме : особа, яка вважає,що майно,на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутисядо суду з позовом про визнання права власностіна це майно іпро зняттяз нього арешту.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Третьою особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби (в окремих випадках - інший орган, який виконує судові рішення).

Наразі, позов ОСОБА_1 окрім вимог про зняття арешту з автобусу марки РУТА 25 НОВА, вимоги про визнання за ним одночасно права вланості на вказане майно - не містить.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також судом враховано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ , напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

При розгляді питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача , на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, клопотання про скасування заходів забезпечення позову, до якого заявником надано суду доказів того, що змінились обставини, що зумовили його застосування, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду питання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 11 ст. 158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 149-150, 158, 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву приватного виконавця Корольова Вадима Вячеславовича про скасування заходів забезпечення позову- задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2020 року у вигляді накладення обтяження у вигляді арешту на автобус марки РУТА 25 НОВА, рік випуску - 2014 pік, колір - жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузову/шасі/серійний номер НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_3 та заборони укладати усі види угод, пов`язані з відчуженням вищевказаного рухомого майна.

Копію ухвали для виконання направити до Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО