Рішення № 96892225, 05.05.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/326/21

Провадження №2/173/408/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В склад ісуду: головуючого– судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

За участю: позивача ОСОБА_1

Третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2021 року до суду звернулася позивач ОСОБА_4 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом до відповідачів ОСОБА_5 , і Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора

04.03.2021 року до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2021 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 05.05.2021 року.

15.03.2021 року від відповідача ОСОБА_5 , надійшла заява про визнання позовних вимог

05.05.2021 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 05.05.2021 року. Проведено заміну відповідача Зарічанську сільську раду Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на її правонаступника Верхньодніпровську міську раду Дніпропетровської області.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею та за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину, за кожним, садибного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка, ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік, ОСОБА_7 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті чоловіка залишилось спадкове майно, в тому числі житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний будинок був придбаний її чоловіком відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Листопад О.М.

Право власності на будинок було зареєстроване у КП «Верхньодніпровське БТІ» 22.11.2000 року під номером 30 за реєстром 203. Але як було встановлено пізніше, дані відомості про реєстрацію права власності на будинок за її чоловіком не були внесені до архівної справи та реєстру КП «Верхньодніпровське БТІ».

В серпні 2020 року вона вирішила оформити спадщину та звернулась до державного реєстратора Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області із заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

При зверненні до КП «Верхньодніпровське БТІ» задля надання інформації щодо права власності її чоловіка, їй було повідомлено, що по будинку в архівній справі збереглися лише відомості по передньому власнику цього будинку ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, виданому 15.11.1988 року виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради народних депутатів рішення Верхньодніпровської районної ради № 109/1 від 20.04.1988 року на паперових носіях книга № 2, реєстровий номер, 37.

14.08.2020 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Верхньодніпровської міської ради було встановлено наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно.

В договорі купівлі-продажу від 27.10.2000 року зазначена заборона відчуження вказаного в договорі житлового будинку, належного ОСОБА_7 , до виконання умов договору. Дана заборона була внесена в реєстр за № 24 22.11.2000 року. Зазначена заборона була знята про що зазначається в договорі купівлі-продажу від 27.10.2000 року. Але в державному реєстрі прав та їх обтяжень дана заборона знятою не значиться. Державним реєстратором їй було відмовлено у реєстрації прав власності.

Для зняття зазначеної заборони вона звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області і рішенням суду від 09.11.2020 року була знята заборона з будинку.

09.02.2021 року вона знов звернулась до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 09.02.2021 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , оскільки при огляді договору купівлі-продажу будинку було виявлено, що після посвідчувального напису нотаріуса не проставлено печатки, що суперечить п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Вказана помилка в правовстановлюючому документі не дає їй можливості оформити право власності в порядку спадкування на зазначений будинок в позасудовому порядку, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явилась подавши заяву про розгляд справи у її відсутність. Згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, представник Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги визнав

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, представник державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно та спадкових правовідносин. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності в порядку спадкування, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки, ОСОБА_7 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про одруження.

На день смерті ОСОБА_7 , залишилось спадкове майно, в тому числі житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний будинок був придбаний ОСОБА_7 , відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Листопад О.М., що підтверджується копією договору купівлі-продажу.

Право власності на будинок було зареєстроване у КП «Верхньодніпровське БТІ» 22.11.2000 року під номером 30 за реєстром 203. Але як було встановлено пізніше, дані відомості про реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_7 , не були внесені до архівної справи та реєстру КП «Верхньодніпровське БТІ».

В серпні 2020 року позивачка вирішила оформити спадщину та звернулась до державного реєстратора Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області із заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

При зверненні до КП «Верхньодніпровське БТІ» задля надання інформації щодо права власності ОСОБА_7 , на спадковий будинок, позивачці було повідомлено, що по будинку в архівній справі збереглися лише відомості по передньому власнику цього будинку ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, виданому 15.11.1988 року виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради народних депутатів рішення Верхньодніпровської районної ради № 109/1 від 20.04.1988 року на паперових носіях книга № 2, реєстровий номер, 37

14.08.2020 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Верхньодніпровської міської ради було встановлено наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно.

В договорі купівлі-продажу від 27.10.2000 року зазначена заборона відчуження вказаного в договорі житлового будинку, належного ОСОБА_7 ,. до виконання умов договору. Дана заборона була внесена в реєстр за № 24 22.11.2000 року. Зазначена заборона була знята про що зазначається в договорі купівлі-продажу від 27.10.2000 року. Але в державному реєстрі прав та їх обтяжень дана заборона знятою не значиться. Державним реєстратором їй було відмовлено у реєстрації прав власності.

Для зняття зазначеної заборони позивачка звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області і рішенням суду від 09.11.2020 року була знята заборона з будинку, що підтверджується копією рішення суду.

09.02.2021 року позивачка знов звернулась до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 09.02.2021 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , оскільки при огляді договору купівлі-продажу будинку було виявлено, що після посвідчу вального напису нотаріуса не проставлено печатки, що суперечить п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що за життя у померлого ОСОБА_7 , правомірно виникло право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 27.10.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Листопад О.М., та зареєстрований в реєстрі за № 24. Допущення помилок при оформленні договору купівлі-продажу не є підставою для припинення права власності, оскільки покійний ОСОБА_7 , виконав всі умови договору та проживав разом із сім`єю у спадковому будинку протягом значного періоду часу і його право власності на даний будинок ніким неоспорювалось.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане, та допущення нотаріусом недоліків у правовстановлюючому документі при його посвідченні.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» – потреба у такому способі захисту права власності, як визнання права власності, виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами, або ними оспорюється.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 , спадщину на інше майно отримали його дружина та двоє його дітей. На зазначене майно право власності просить визнати позивач та її неповнолітній син ОСОБА_6 .

Спадкоємець ОСОБА_5 , в судове засідання подав заяву, посвідчену в.о. обов`язки старости сіл Заріччя, Якимівка, Корніло-Наталівка, Бородаївські Хутори Домоткань згідно якої вказав, що вів не претендує на дану спадщину та не заперечує проти визнання права власності на будинок за матір`ю та братом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцями ОСОБА_4 ,. та неповнолітнім ОСОБА_6 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину, за кожним, на садибний житловий будинок літера А-1, загальною площею 57 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн. коп., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину садибного житлового будинку літера А-1, загальною площею 57 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину садибного житлового будинку літера А-1, загальною площею 57 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05.05.2021 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 14.05.2021 року

Дата набрання законної сили: 05.06.2021 року