Вирок № 96891263, 11.05.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/592/19

ВИРОК

Іменем України

11.05.2021р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

за участю секретаря Москаленко С. П.,

прокурора Огірчук О. Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 08.05.2019 за № 12019020270000100 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 05.04.2018 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 07.09.2018 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки 6 місяців; 23.06.2020 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 07.09.2018 та остаточно визначено покарання 3 роки 9 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -

В с т а н о в и в:

В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що 14.01.2020 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_2 , власником якого являється громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де спільно з власницею будинку, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_3 , спільно розпивали спиртні напої. Після значної кількості випитого спиртного, ОСОБА_2 заснув у кріслі у веранді будинку. Володіючи інформацією про наявність в останнього коштів, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, вийшов у веранду, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та скориставшись безпорадним станом потерпілого, почав перевіряти вміст кишень ОСОБА_2 , в ході чого виявив та таємно, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, викрав грошові кошти в сумі 500 грн.

Окрім цього, перевіряючи вміст кишень, разом із грошовими коштами, ОСОБА_1 було виявлено банківську картку ОСОБА_2 , на викрадення якої, з метою подальшого зняття з неї грошових коштів, в нього виник раптовий злочинний умисел. Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи прямий умисел на викрадення банківської картки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що його дії залишаються не поміченими для сторонніх осіб, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 перебуває у безпорадному стані, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, із кишені спортивної кофти ОСОБА_2 , викрав його банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що є офіційним документом, тим самим отримавши можливість розпорядитись нею на власний розсуд.

Не зупиняючись на вчиненому, заволодівши вказаною банківською карткою, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки потерпілого ОСОБА_2 , пін-код якої він випитав у ОСОБА_2 , скориставшись його безпорадним станом, під час її викрадення. Маючи умисел на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з банкомату АТ «Райффайзен банк аваль», що розташований в м. Погребище по вул. Козацька, 1, о 01 год. 40 хв. та о 01 год. 43 хв. 15.01.2020 зняв з банківської картки ВТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_2 кошти в загальній сумі 400 грн., які в подальшому витратив на власні потреби, заподіявши своїми протиправними діями ОСОБА_2 збитку на вказану суму.

Також, 17.02.2020 приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував у житловому будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де спільно з братом ОСОБА_5 , знайомим ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_4 , розпивали спиртні напої.

Після розпиття спиртних напоїв, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_7 заснув на одному з ліжок у вітальні. Знаючи, що у пакеті ОСОБА_7 наявні грошові кошти, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та скориставшись тим, що потерпілий спить, з полімерного пакету чорного кольору, в якому містились продукти харчування та який потерпілий поклав під подушку на ліжку, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав грошові кошти в сумі 1400 грн., заподіявши таким чином ОСОБА_7 збитку на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті та своїми показами повністю підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінальних правопорушень, щиро каявся.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що шкода завдана кримінальним правопорушенням йому не відшкодована, а тому просив обвинуваченого покарати відповідно до закону.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, у телефонному режимі просив розгляд справи провести у його відсутності, вказав, що шкода завдана кримінальним правопорушенням йому не відшкодована, а тому просив обвинуваченого покарати відповідно до закону (т.1 а. с.215).

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за:

-ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

-ч.1 ст.357 КК України – викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо (т. 1 а. с. 227), на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (т.1 а. с. 226). Раніше судимий (т.1 а. с. 217-225).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю даних кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, які б згідно зі ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлена волі, та за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням поглинання менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч.1 ст.70 КК України. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Судові витрати відсутні.

Речові докази, а саме: банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , необхідно залишити останньому, як законному володільцю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ст. 70 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч.1 ст.357 КК України у виді 2 (два) роки обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України частково приєднати невідбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23.06.2020 та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 5 (п`ять) місяців.

Початок строку покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23.06.2020 до виконання.

Речові докази, а саме: банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , необхідно залишити останньому, як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя