Рішення № 96891259, 12.05.2021, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 127/19998/20

Номер провадження 2/142/284/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2021 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А,

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Піщанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. У вказаній позовній заяві позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 ) батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини є ОСОБА_2 . Дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли вона перебувала у шлюбі з відповідачем. На жаль, сімейні відносини між ними не склались. З лютого 2013 року разом вони вже не проживали, сім`я фактично розпалась і її збереження було неможливе. Дитина проживала та продовжує проживати з матір`ю постійно. 05.02.2014 року рішенням Піщанського районного суду Вінницької області за позовом ОСОБА_1 шлюб було розірвано. Фактично з лютого 2013 року відповідач не приймав жодної участі у вихованні дитини по теперішній час, так як проживав окремо. Вона самостійно справлялась з батьківськими обов`язками та не зверталась по допомогу. Позивач зазначає, що після того, як вона втратила надію на те, що відповідач прийматиме участь у вихованні дитини, вона остаточно змінила своє прізвище на дівоче 20 травня 2015 року . Згодом вона звернулась до Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області щодо зміни прізвища дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . 16.06.2015 року було видано Розпорядження Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області № 211 про зміну прізвища дитини на підставі рішення Комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації №47 від 04.06.2015 року. Відповідач під час засідання комісії на питання голови відносно його позиції відповів, що йому байдуже і він не заперечує проти зміни прізвища дитини. Позивач зазначає, що між дитиною та відповідачем не виникло жодного емоційного зв`язк, через те, що відповідач не мав бажання приймати участь у її вихованні. Відповідач не цікавився життям, здоров`ям, освітою та вихованням дитини. Дитина є учнем 3-Д класу КЗ «ЗШ І-НІ ст. №32 ВМР». За місцем навчання характеризується позитивно, що підтверджується відповідною характеристикою. Також, відповідно до характеристики, відповідач жодного разу до школи не приходив, станом навчання та поведінки дитини не цікавився, жодного контакту з класним керівником не мав. Натомість вона бере активну участь у шкільному житті дитини та класу. Дитина зареєстрована та фактично проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_3 з 29.12.2016 року по теперішній час. Позивач за місцем проживання характеризується позитивно, повноцінно займається вихованням сина та утримує сім`ю. Натомість, за свідченням сусідів, батько сина з ними не проживає та не приймає участі у вихованні. У позашкільний час дитина відвідує секцію Зендокай карате-до у клубі «Аякс». Дитина регулярно відвідує тренування та приймає участь у змаганнях. Позивач постійно спілкується з тренерами та цікавиться дозвіллям дитини. Дитину до спортивного клубу приводить і забирає позивач. Відповідач натомість контакту із спортивною секцією не підтримує, із тренерами не спілкується. Зазначені відомості підтверджуються відповідною довідкою. Дитина спостерігається у сімейного лікаря ОСОБА_7 з 2015 року. Стан здоров`я дитини задовільний. Дитина проходить регулярні профілактичні огляди. Будь-яких ознак неналежного догляду не має. Позивач спілкується з сімейним лікарем та забезпечує медичне лікування у разі потреби за приписами лікаря. Відповідач контакту із сімейним лікарем дитини не підтримує, здоров`ям та станом дитини ніколи не цікавився. Зазначене підтверджується характеристикою сімейного лікаря. Дитину до сімейного лікаря приводить і забирає мати. Позивач також забезпечує дитині літній відпочинок за кордоном. Так дитина відвідала курорти Єгипту та Туреччини. Позивач з 01.07.2016 року працює в компанії ПрАТ «ПлазмаТек» на посаді менеджера (управителя) з постачання відділу забезпечення. Характеризується позитивно. Позивач має стабільний офіційний заробіток. Позивач на обліку у нарко-, псих- диспансерах не перебуває. Гармонійний розвиток дитини забезпечує позивач самостійно у повній мірі. Однак відповідач не повідомляє позивача або дитину про зміну місця свого фактичного проживання та засобів зв`язку. Багато дій, які здійснюються в інтересах дитини та з метою реалізації її прав є неможливими без згоди батька, тобто відповідача. Реалізовуючи право дитини на відпочинок, позивач возить дитину за кордон. Отримання дозволу від батька є обов`язковим. Покращення житлових умов дитини може також бути пов`язано зі зміною місця проживання, та, відповідно, місця реєстрації, що також потребує згоди Відповідача. Відповідач при цьому постійно ухиляється від надання такої згоди. Особливо важко отримати згоду, не маючи жодних контактів, які відповідач постійно змінює, або просто не відповідає на відомі позивачу номерні телефони. Відповідач не підтримує жодного контакту з дитиною та не приймає участі у вихованні. Саме те, що відповідач не приймає жодної участі у вихованні дитини та навіть зловживає своїми правами, що суперечить інтересам дитини, спонукало позивача звернутись до суду із заявою про позбавлення батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Каленяк Е.А. в судове засідання не з`явився, проте від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого він просить суд розглянути справу без його позивача та участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення в справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 12 травня 2021 року не з`явився та на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу ОСОБА_2 за адресує місця проживання була направлена судова повістка з відміткою працівника поштового зв`язку , що адресат не проживає за зазначеною адресою, також відповідач не з`явився в судове засідання, призначене на 16 квітня 2021 року, та на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу ОСОБА_2 за адресою місця проживання була направлена судова повістка з відміткою працівника поштового зв`язку про відмову адресата від отримання. Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Третя особа, служба у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з`явилась, представника до суду не направила, однак 16 лютого 2021 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява начальника відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Вінницької міської ради Марценюк Л.Є. від 04 лютого 2021 року про слухання справи у її відсутності до якої додано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 05.02.2014 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08. 2011 року відділом ДРАЦС Крижопільського РУЮ за № 40 (а.с.16).

Відповідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 позивач 20.05.2015 року змінила своє прізвище на ОСОБА_1 (а.с.18), дитині ОСОБА_3 змінено прізвище на ОСОБА_3 (а.с.19-21).

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Піщанського районного управління юстиції у Вінницькій області від 19.06.2015 року, актовий запис № 44 (а.с.14).

Відповідно до характеристика учня 3 - Д класу КЗ «ЗШ 1-1ІІ ст. № 32 ВМР» ОСОБА_3 проживає у неповній родині. За весь час навчання дитини в початковій школі батько ОСОБА_2 жодного разу до школи не приходив, етапом навчання та поведінки дитини не цікавився. Жодного контакту з класним керівником не мав. Зі слів мами та дитини, після і того, як батько пішов із сім`ї, він ніколи не цікавився дитиною, його здоров`ям та освітою, не навідував синіє не брав участь у вихованні, ухилявся від виконання банківських обов`язків, матеріально не утримував, самоусунувся від спілкування з дитиною (а.с.22).

Згідно акту № 46/20 від 03 вересня 2020 року та характеристики № 47/20 від 03 вересня 2020 року виданої головою правління ОСББ «Замостя 34А» ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою АДРЕСА_3 , з 29.12.2016 року. За період проживання скарг від сусідів на неї не надходило. ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . повноцінно займається вихованням сина та утримує сім`ю, незважаючи на те, що батько сина з ними не проживає та не приймає участь у вихованні. Інші особи разом з ОСОБА_1 не проживають (а.с.23-24).

Відповідно до довідки про участь батьків відвідувача Зендокай карате-до, клуб «Аякс» (спортивна секція) у дозвіллі дитини, Відвідувача спортивної секції Зендокай карате-до, клуб «Аякс» ОСОБА_3 регулярно відвідує тренування та приймає участь у змаганнях. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини ОСОБА_1 спілкується з тренерами, які тренують сина, цікавиться дозвіллям дитини. Батько дитини ОСОБА_2 контакту із спортивною секцією, де тренується дитина, не підтримує, із тренерами не спілкується. Дитину до спортивної секції Зендокай карате-до, клуб «Аякс» приводить і забирає мати (а.с.25).

Згідно характеристики про участь батьків у піклуванні здоров`ям дитини, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниці» ОСОБА_3 спостерігається у сімейного лікаря з 2015 року. Стан здоров`я дитини задовільний, Дитина проходить регулярні профілактичні огляди. Будь-яких ознак неналежного догляду не має. Мати дитини ОСОБА_1 спілкується з сімейним лікарем та забезпечує медичне лікування у разі потреби за приписами лікаря. Батько дитини ОСОБА_2 контакту із сімейним лікарем дитини, не підтримує, здоров`ям та станом дитини ніколи не цікавився. Дитину до сімейного лікаря приводить і забирає мати (а.с.32).

Крім того, факт проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання № 485 виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської рада від 29.12.2016 року (а.с.15).

Згідно висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 січня 2021 року № 01-00-011-3622 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАЦС Піщанського районного управління юстиції Вінницької області. Матір`ю дитини згідно вищезазначеного свідоцтва про народження є ОСОБА_1 , яка звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області Із позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Шлюб між батьками дитини розірвано відповідно до рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 05.02.2014 року. ОСОБА_2 з 2014 року по теперішній час проживав окремо від дитини, не підтримував з сином родинних відносин, не спілкувався з ним, не цікавився його життям та розвитком, не брав участі у вихованні дитини. Своєю поведінкою ОСОБА_2 порушив вимоги ст.ст.150,180 Сімейного кодексу України, які покладають на батьків обов язки по вихованню та утриманню дітей. 15.12.2020 року, 05.01.2021 року та 19.01.2021 року питання надання висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, на яких було заслухано пояснення дитини ОСОБА_3 , його матері ОСОБА_1 , розглянуто документи, які стосуються даної справи. Батько дитини ОСОБА_2 не брав участі у засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даного питання. ОСОБА_3 на засіданні комісії повідомив, що батько з ним давно не проживає та не спілкується, не цікавиться навчанням, не надає допомоги, не вітає з днями народження. На підставі вищезазначеного, враховуючи неналежне виконання батьком протягом тривалого часу обов`язків по вихованню сина, враховуючи думку дитини, керуючись ст. ст. 19, 150, 164,165, 171, 180 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини ( далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року). Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. При цьому звертає увагу на те, що позивач у цій справі намагався побачити дитину та оскаржував заяву про позбавлення батьківських прав і цей факт міг свідчити про його інтерес до дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

В своїй постанові у справі №214/1048/15-ц від 03.05.2018 року ВС звернув увагу на те, що у статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Також суд касаційної інстанції роз`яснив, що тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить і вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд вбачає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_3 , не цікавиться його долею, участі у його вихованні та розвитку не приймає, матеріально дитині не допомагає, тобто жодного контакту з дитиною не підтримує.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Такого ж висновку і дійшов ВССУ в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц ВССУ зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Суд вказав, що потрібно встановити винну поведінку батька щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а також сприяти захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування та перевірити ставлення дитини до свого батька.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач жодних спроб на відновлення відносин з сином не робив, а навпаки дав нотаріально завірену згоду про відмову від утримання та виховання сина ОСОБА_3, тобто відповідач не тільки ухиляється від виконання ним своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини, розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, і відповідне рішення має підкріплюватись достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини (пункт 49 рішення від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України»).

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Зважаючи на те, що батько не цікавиться життям дитини, не приймає участі в його вихованні та утриманні, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та в його діях вбачається винна поведінка відносно сина, яка проявилась в письмовій нотаріально завіреній відмові від виховання та утримання сина, тобто він свідомо відмовився приймати участь в житті своєї дитини.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, приходить до висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків та його небажання виховувати сина, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та відповідача належить позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір в розмірі 840 гривні 80 копійок, сплачені позивачем слід стягнути на його користь з відповідача.

Керуючись ст. 141, 150, 164, 165, СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 ) батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_4 .;

представники позивача - адвокат Каленяк Едуард Анатолійович., повноваження якого підтверджується ордером серії ВН № 160494, адвокат Левицький Олексадр Вікторович повноваження якого підтверджується ордером серії ВН № 062212;

відповідач - ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження м. Вінниця, вул. Соборна, 50.

Суддя: