Ухвала суду № 96891188, 11.05.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 133/1404/21

У Х В А Л А

11.05.2021

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, заінтересована особа – служба у справах дітей Козятинської міської ради,

ВСТАНОВИЛА:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку окремого провадження цивільного судочинства з заявою про розірвання шлюбу.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Вимоги до заяви, яка подана в порядку окремого провадження, визначаються статтями, що встановлюють вимоги до позовної заяви.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Відповідно до п. п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам, надані заявниками копії письмових доказів не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистими підписами заявників із зазначенням їх ініціалів та прізвищ, а також дати такого засвідчення).

Відтак, заявникам слід надати суду копії всіх письмових доказів, засвідчених належним чином.

Крім того, згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу, крім іншого, додається оригінал свідоцтва про одруження.

Судом встановлено, що позивачем не дотримано зазначеної вимоги до позовної заяви, а саме з матеріалів заяви вбачається, що позивачем до заяви долучено копію свідоцтва про шлюб.

Оскільки, у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у заявників, вони не позбавлені можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб, суд приходить до висновку, що недодання до заяви оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком вказаної заяви, який має бути усунений заявниками шляхом надання суду оригіналу свідоцтва про шлюб.

Також ст. 109 СК України врегульовано порядок розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст.109 СК України вбачається, що до заяви про розірвання шлюбу додаються: письмовий договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей; а також нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.

Проте заявниками вимоги указаних законодавчих норм не виконані.

Так, за змістом заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між ними укладено і посвідчено нотаріально договір № 820/2021 від 12.03.2021. Проте, вони хоч і долучають до заяви про розірвання шлюбу копію договору між батьками про визначення місця проживання дитини, участь у її вихованні другого з батьків, утримання дитини та визначення розміру аліментів, проте із такого договору не вбачається того, що він є нотаріально засвідченим, та він не містить номера, вказаного у заяві.

До матеріалів справи також долучено документ, який складено іноземною мовою у зв`язку з чим суд позбавлений можливості вивчити даний документ та з`ясувати його суть. Крім того вказаний документ відсутній у переліку додатків, зазначених у заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На виконання зазначеної ухвали заявники повинні подати до суду оригінал свідоцтва про шлюб, нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дитину (українською мовою або офіційний переклад такого договору та копію оригіналу іноземною мовою), заяву з поясненнями щодо документу на іноземній мові, та його офіційний переклад на українську мову, якщо заявники на нього посилаються в обгрунтування своїх вимог.

Крім того, суд звертає увагу, що докази, які були надані заявниками суду, не були належним чином засвідчені, про що зазначалось у цій ухвалі. А тому цей недолік потрібно усунути шляхом надання суду копій документів, які будуть засвідчені у порядку, визначеному законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, заінтересована особа – служба у справах дітей Козятинської міської ради - залишити без руху.

Надати заявникам строк не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити заявникам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 11.05.2021