Ухвала суду № 96891117, 14.05.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 135/205/20

Провадження у справі № 2/129/178/2021

У Х В А Л А

"14" травня 2021 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Бондар О.В.,

з участю секретаря Килівник Ю.С.,

представника відповідача Олійника Р.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом Ладижинської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів, -

установив:

Ухвалою Гайсинського районного суду від 28.01.2021 р. суддею Бондар О.В. прийнято до провадження цивільну справу за позовом Ладижинської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів.

До початку підготовчого судового засідання представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відвід судді Бондар О.В., вказуючи, що на його думку головуючий у справі суддя підлягає відводу на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України за наявності обставин, що викликають у відповідачки ОСОБА_1 сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки працівником канцелярії суду 12.05.2021 р. в холі під час очікування судового засідання було повідомлено представника позивача про наявність у справі письмових пояснень відповідача, а також запропонувала їй зайти до судді, внаслідок чого у представника відповідача склалося враження наявності довірительності та втаємниченості спілкування представника позивача та працівника канцелярії суду, зазначені обставини справили враження існування стосунків, відмінних від процесуальних відносин, передбачених судовою процедурою.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про причини неявки суду не повідомила, достовірно знала про час і місце розгляду заяви про відвід судді, що не перешкоджає розгляду заяви у її відсутність.

З`ясувавши позицію представника відповідача сторін, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суб`єктивна впевненість сторони в упередженості судді, навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.

Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб`єктивної перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретній справі, а також об`єктивної перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в цьому зв`язку.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».

Оскільки, представник відповідача вказує на особисту переконаність сторони – відповідача ОСОБА_1 в упередженості головуючого у справі судді Бондар О.В., про що на думку представника відповідача свідчить спілкування працівника апарату суду з представником позивача в холі суду 12.05.2021 р., подробиці якого та суб`єктивне їх тлумачення представником відповідача викладені в заяві, при цьому судом об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Бондар О.В. не встановлено; об`єктивних проявів упередженості головуючої немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючої у справі судді відсутня, однак з урахування позиції сторони відповідача, представник якого категорично не довіряє судді, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд визнає, що суб`єктивна впевненість відповідача ОСОБА_1 , яка не була присутня в судовому засіданні, представника відповідача ОСОБА_2 в упередженості судді Бондар О.В. навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, заяву потрібно задовільнити на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 36,37,38,39,40 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву представника відповідача адвоката Олійника Романа Олександровича про відвід головуючого в справі судді Бондар О.В. задовольнити, цивільну справу за позовом Ладижинської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів - передати для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: