Рішення № 96890893, 05.05.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_ ___

Справа №521/19623/20

Пр. №2/521/1731/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Ткач А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, уточненим у подальшому, до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., яка належала померлій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №6133 від 19 грудня 1994 року.

Зазначав, що при житті ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно заповідала йому, ОСОБА_1 , тому він єдиний спадкоємець за заповітом після її смерті.

Стверджував, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де була 10 листопада 2014 року заведена спадкова справа №35/2014 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що при зверненні до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом, йому було відмовлено та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16 листопада 2020 року у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру та рекомендовано звернутися до суду.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №6133 від 19 грудня 1994 року квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., та визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м.

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року по справі була витребувана копія спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року за заявою позивача до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (а.с. 205-206).

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року за заявою позивача були замінені неналежні відповідачі у справі на належного відповідача - Одеську міську раду (а.с. 226-227).

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 235- 236).

Позивач та його представник, діюча за ордером від 25 листопада 2020 року, в судове засідання не з`явились, надали через канцелярію суду заяву про підтримання позовних вимог, просили їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності, не заперечували проти винесення заочного рішення (а.с. 23, 195, 251).

Представник відповідача Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку ст. 128 ЦПК України (а.с. 232, 245, 250).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась в порядку ст. 128 ЦПК України (а.с. 218-219, 233, 252).

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд, зі згоди позивача, вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 76).

В період спільного проживання у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 75, 129).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 63).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 були ОСОБА_3 , мати померлого, та його діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які прийняли спадщину, оскільки в установлений законом строк звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини (а.с. 68, 80, 81, 82, 83).

13 листопада 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Е.В. на ім`я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовився ОСОБА_7 (а.с. 125).

Встановлено, що при житті, а саме 03 липня 1995 році ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належну їй на праві власності чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 позивачу - ОСОБА_1 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., яка належала померлій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №6133 від 19 грудня 1994 року; 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що належала на праві власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була померла, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; земельної ділянки, площею 0,1200 га, кадастровий номер: 5121082400:01:004:0379, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , № НОМЕР_1 , яка належала померлій на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 вересня 2006 року (а.с. 12-14, 25, 26, 183, 184).

01 лютого 1995 року право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., було зареєстровано в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації, а 25 грудня 2006 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 26, 174).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 на час смерті належала на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №6133 від 19 грудня 1994 року квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м.

Факт належності ОСОБА_3 на праві власності квартири АДРЕСА_1 сторонами не заперечується.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивач, який прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк, а саме 10 листопада 2014 року, звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини (а.с. 45).

Встановлено, що 10 листопада 2014 року онуки ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернулися до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (а.с. 46, 47).

З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Е.В. була заведена спадкова справа за №35/2014 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 17 вересня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Е.В. на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності сину спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 167).

03 грудня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,1200 га, кадастровий номер: 5121082400:01:004:0379, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №939381 від 20 вересня 2006 року (а.с. 192).

Встановлено, що 16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Е.В. позивачу було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16 листопада 2020 року, оскільки у позивача був відсутній оригінал правовстановлюючого документу на квартиру та рекомендовано звернутися до суду (а.с. 16-18).

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки №301120 від 24 листопада 2020 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 789369,00 грн. (а.с. 19-20).

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 55-56).

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 на час смерті на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Оскільки після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв позивач, то в силу ст. 1268 ЦК України у нього виникло право володіння та користування спадковим майном.

Відповідно до правової позиції у справі за №6-164 цс12 в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23 січня 2013 року).

Судом встановлено, що позивач не має можливості оформити своє право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки у нього відсутній оригінал договору купівлі-продажу вказаної квартири.

Відповідно до ст. 25 ЦК України - здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями набувати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання.

Отже, право на отримання документу про права власності померлої на квартиру АДРЕСА_1 має особа, яка є власником даного майна, тобто дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, тому після її смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідно до п. 1 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства України.

Відсутність належним чином оформленого правовстановлюючого документа щодо права власності померлої на квартиру АДРЕСА_1 позбавляє позивача можливості його надати нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до норм ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки судом достовірно встановлено, що померлій ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 , а тому у суду є всі підставі для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір у справі складає 7893,69 грн., які сплачені позивачами у повному обсязі при зверненні до суду (а.с. 1, 2, 69).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1221, 1226, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274, 1278 ЦК України ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 268, 273, 280-289, 315-319, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №6133 від 19 грудня 1994 року квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., у тому числі житловою площею 66,8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,0 кв.м., у тому числі житловою площею 66,8 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14 травня 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда