Рішення № 96890795, 19.04.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3576/20

Провадження № 2/496/740/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря – Старостіної А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Приватного нотаріуса Житомирського міського районного нотаріального округу Житомирської області - Горай Олега Станіславовича, третя особа без самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ -Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Свій позов обґрунтовує тим, що 19.08.2020 року йому стало відомо, що приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. ведеться виконавче провадження №62781526 з примусового виконання Виконавчого напису №15584 від 30.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у сумі 13 826, 00 грн. Позивач вважає, що вчинений нотаріусом виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з тим, що кредитні договори станом на дату вчинення виконавчого напису не входили до переліку безспірних вимог. Крім того, ТОВ «Фінфорс» не могло бути надано доказів згоди або факту повідомлення позивача про існування заборгованості, оригіналу кредитного договору, оскільки позивач його не підписував, та не міг надати виписку з банківського рахунку. У зв`язку з чим, просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 07.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 15584 від 30.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в загальній сумі 13 826,00 грн. (а.с. 58-60).

Позивач у судовому засіданні не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача – ТОВ «Фінфорс», у судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з особистою відміткою представника відповідача. У встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки представник ТОВ «Фінфорс» не подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 117, 202,204).

Відповідач – Приватний нотаріус Житомирського міського районного нотаріального округу Житомирської області - Горай О.С. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з особистою відміткою представника відповідача. У встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки представник ОСОБА_2 , не подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 114,115,203).

Третя особа без самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ -Дорошкевич В.Л. у судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з особистою відміткою адресата. (а.с. 113, 115, 201,205).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідачі повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, відповідачі не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, відповідачі не подали відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 643635-А від 31.08.2019 року, в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором на загальну суму 5000 грн. із процентною ставкою 1,65% в день та 602,25% річних, строк на який надавався кредит – 28 календарних днів, до 27.09.2019 р. (а.с.97-104).

Відповідно до листа ТОВ «СС ЛОУН», 29.01.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» і ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу №40071779-35, за яким до ТОВ «Фінфорс» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором ОСОБА_1 ( а.с. 94).

30.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №15584 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 826,00 грн. (а.с.105)

11.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а 21.08.2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.106-110).

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідачем надано копії документів, а саме: заяву на вчинення виконавчого напису від 22.07.2020 вих. № б/н; довідку про ідентифікацію; виписку з особового рахунка за Кредитним договором №643635-А; претензію від 14.07.2020 за вих.№25769890835/ВМ; договір про споживчий кредит №643635-А від 31.08.2019 укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 ; виконавчий напис №15584; список відправки рекомендованих листів (а.с. 158-187).

Проте, з вказаних документів неможливо встановити, момент виникнення у ТОВ «Фінфорс» прав відносно боргу ОСОБА_1 , а також те чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість саме перед стягувачем - ТОВ «Фінфорс», тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Від так, згідно з п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, це зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Натомість, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»).

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії має бути факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором не має безспірний характер, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття, тому є усі правові підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В порядку ст. 141 ЦПК України з урахуванням задоволення позову, з відповідачів на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1261,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючисьст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.1, 34, 50, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», Глава 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст.2, 4, 7,10,12,49,76,77-81,82,89, 141, 265,272,273, 280, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий органом 5127 від 18.03.2020 р., ІПН: НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (місце знаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, офіс 9, код ЄДРПОУ 41717584), Приватного нотаріуса Житомирського міського районного нотаріального округу Житомирської області - Горай Олега Станіславовича (адреса: 10008, м. Житомир, вул. Бердичівська, буд. 35), третя особа без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ - Дорошкевич Віра Леонідівна (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 71-А) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського міського районного нотаріального округу Житомирської області - Горай Олегом Станіславовичем - 30.07.2020 року зареєстрований у реєстрі за № 15584 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ: 41717584) заборгованості у сумі 13 826,00 грн. (Тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень 00 копійок), таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» та Приватного нотаріуса Житомирського міського районного нотаріального округу Житомирської області - Горай Олега Станіславовича судовий збір у розмірі у сумі 1261,20 грн. у рівних частках з кожного, а саме по 630, 60 грн. на користь ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.04.2021 року.

Суддя Буран В.М.