Вирок № 96890170, 14.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп/760/1769/21

Справа № 760/2471/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засіданні Дерев`янко К.С.,

за участю прокурора Слісаренко Б.В., Ковалевського О.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021110350000005 від 06.01.2021, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокині Луцького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.04.2018 ОСОБА_2 призваний на строкову військову службу Луцьким об`єднаним міським військовим комісаріатом Волинської області.

13.04.2018 наказом командира військової частини А0139 № 88

солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військовослужбовців строкової військової служби та поставлений на всі види забезпечення.

12.03.2019 ОСОБА_2 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки.

12.03.2019 наказом командира військової частини А0139 № 61 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 призначено на посаду водія-регулювальника 1 комендантського відділення 1 комендантського взводу комендантської роти.

22.10.2018 ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу Чуднівським районним військовим комісаріатом Житомирської області.

24.10.2018 наказом командира військової частини А0139 № 260 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військовослужбовців строкової військової служби та поставлений на всі види забезпечення.

05.12.2018 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки.

14.07.2020 наказом командира військової частини А0139 № 72-РС солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , сапера 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти звільнено з військової служби за підпунктом «д» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та зараховано у списки військової частини для подальшого проходження строкової військової служби за посадою ВОС-166662 А.

17.07.2020 наказом командира військової частини А0139 № 167 солдата ОСОБА_1 , сапера 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти зараховано для подальшого проходження строкової військової служби.

При цьому, в силу вимог ст. ст. 28-34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не перебувають.

Відповідно до ст. ст. 6, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги вищевказаного статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець. Кожен повинен поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, здійснювати свою діяльність на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, відповідальності перед народом України, зобов`язаний додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями; зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим

і додержуватись військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А0139 солдат ОСОБА_2 вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, за наступних обставин.

29.12.2020 у проміжок часу з 11 год. 40 хв. по 11 год. 45 хв. ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А0139 на посаді водія-регулювальника 1 комендантського відділення 1 комендантського взводу комендантської роти, перебуваючи у коридорі та у чоловічій вбиральні, які знаходяться на третьому поверсі казарми штабних підрозділів військової частини А0139, що дислокується за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 55/2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями та прояву уявної переваги, за відсутності відносин підлеглості, усупереч вимог ст. ст. 3, 27, 28 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи невдоволеним відповіддю сапера 1 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини А0139 солдата ОСОБА_1 , обхопив останнього обома руками за шию та затягнув спиною до чоловічої вбиральні, де біля кабінки туалету намагався опустити його голову до зливного отвору чаші Генуя , після чого штовхнув ОСОБА_1 на підлогу, в результаті чого ОСОБА_1 вдарився правою стороною голови в поверхню підлоги, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження.

01.01.2021 солдата ОСОБА_1 госпіталізовано до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідно до Висновку експерта № 13д від 29.01.2021 р. у потерпілого ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: синець правої параорбітальної ділянки, лінійний перелом правої скроневої кістки, епідуральна гематома над правою гемісферою головного мозку, забій головного мозку легкого ступеню. Виявлена закрита черепно-мозкова травма за критерієм небезпеки для життя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень». Виявлена закрита черепно-мозкова травма могла утворитись в результаті не менш ніж однієї травматичної дії (удару) тупого предмету, морфологічні властивості якого не відобразились, в праву скроневу ділянку голови. Не виключається можливість її утворення в результаті падіння з вертикального (або наближеного до нього положення) та контактом правою ділянкою голови об тупий предмет з переважаючою контактуючою поверхнею. Виявлена закрита черепно-мозкова травма не могла утворитись в результаті «самовільного падіння з висоти власного зросту та співударом об поверхню підлоги».

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 406 КК України, а саме, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що спричинило тяжкі наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам, що мали місце 29.12.2020 року, та пояснив, що 29.12.2020 року приблизно о 11 год. 30 хв. - 11 год. 40 хв. він заступив у наряд, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, водієм-регулювальником 1 комендантського взводу 1 комендантського відділення комендантської роти військової частини А0139 із військовим званням «солдат». Таке з звання мав потерпілий ОСОБА_1 та вони у підпорядкування у відношенні один до одного не перебували. У казармі № 3 на 3 поверсі на території військової частини А0139, між ним та потерпілим ОСОБА_1 відбувся конфлікт, пов`язаний із проходженням добового наряду, у ході якого він затягнув потерпілого до вбиральні, де намагався опустити його голову до зливного отвору унітазу, тримаючи потерпілого попідруки. Пояснив, що потерпілий ОСОБА_1 намагався чинити опір, він вирвався, вони почали сваритись та в ході сварки він взяв потерпілого за плечі та кинув на підлогу, яка була вкрита кахлем. Потерпілий впав на правий бік та вдарився головою об підлогу, після чого обвинувачений ОСОБА_2 вийшов із вбиральні, залишивши потерпілого ОСОБА_1 у вбиральні. Після чого обвинувачений підійшов до столу, де мав відбувати добовий наряд, проте відразу повернувся до вбиральні, де перебував ОСОБА_2 , аби вибачитись перед ним та поцікавитись його самопочуттям. Зайшовши до вбиральні, обвинувачений ОСОБА_2 побачив, що потерпілий ОСОБА_1 стоїть біля умивальника, прикладаючи вологу ганчірку до голови. Обвинувачений передав ОСОБА_1 таблетки від болю, оскільки той скаржився на головний біль, після чого вийшов із вбиральні, продовжив службу в добовому наряді. Після чого, 30.12.2020 року обвинувачений ОСОБА_2 підійшов до командира роти та повідомив про те, що між ним та солдатом ОСОБА_1 відбувся конфлікт, у ході якого він штовхнув ОСОБА_1 та той впав, вдарившись головою об підлогу. Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повідомляючи усі необхідні органам досудового розслідування обставини, він вибачився перед потерпілим ОСОБА_1 та вони з ним примирились, оскільки потерпілий прийняв його вибачення та пробачив його. Обвинувачений ОСОБА_2 визнав пред`явлений до нього цивільний позов на суму 29 863, 87 грн., які є витратами на лікування потерпілого ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я. Також, обвинувачений пояснив, що 01.02.2021 року він був звільнений із військової служби та на теперішній час працює будівельником на будівництві, проте неофіційно. Просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 29.12.2020 року перед тим, як заступити у військовий наряд, зайшов до старшини та доповів, як пройшла зміна. Після чого, перебуваючи на 3 поверсі казарми Військової частини А0139, він зустрівся із обвинуваченим ОСОБА_2 , який запитав у нього, чому останній не на чергуванні. На що потерпілий ОСОБА_1 відповів, що на патрулювання/чергування заступає о 12 год. 00 хв. Така відповідь потерпілого обурила обвинуваченого ОСОБА_2 , після чого останній схопив його руками та затягнув до вбиральні, де утримуючи його силою, намагався опустити потерпілого обличчям в унітаз, на що потерпілий намагався вирватись та втекти. Коли потерпілий вирвався, обвинувачений ОСОБА_2 схопив його за плечі та силою штовхнув на підлогу, після чого потерпілий впав, вдарившись головою об підлогу, та відчувши сильний фізичний біль. Потерпілий пояснив, що вдарився правою частиною голови, після чого підвівся, підійшов до умивальника, аби змочити холодною водою ганчірку, яку прикладав до голови. До нього підійшов обвинувачений ОСОБА_2 , який запитав про його самопочуття, вибачився та передав останньому таблетки від болю, просив його не розповідати керівництву про зазначені події. Однак, потерпілий пояснив, що йому ставало зле, з`явилась гуля у правій частині голови та синець під оком. 30.12.2020 року про конфлікт довідався ротний, та потерпілий розповів про те, що в дійсності відбулось між ним та ОСОБА_2 , після чого потерпілий проходив стаціонарне лікування у військовому госпіталі, де його прооперували 01.01.2021 року та до 19.01.2021 року від перебував у лікарні. Після чого, його перевели для продовження лікування до військового госпіталю у м. Ірпінь, де він проходив реабілітацію до 14.02.2021 року. Після виписки з лікарні, ВЛК підготувало висновок, що у зв`язку із отриманими травмами, потерпілий не придатний для подальшого проходження військової служби, та 03.03.2021 року його було звільнено із Збройних Сил України, наразі потерпілий готує документи для оформлення інвалідності, проживає з батьками, та не працює у зв`язку із станом здоров`я. Потерпілий суду повідомив, що обвинувачений ОСОБА_2 дійсно перед ним вибачився, визнавши свою провину та розкаявся, він його вибачив та просить суворо не карати, не призначати обвинуваченому покарання, пов`язане із позбавленням волі та ізоляції від суспільства.

По справі заявлено цивільний позов Військовою прокуратурою Київського гарнізону в інтересах Держави, уповноваженим органом якого є Головне військово-медичне управління Збройних сил України, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Військова частина А2923 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину, в якому позивачі просять суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 29 863, 87 грн., а саме 17 381, 17 грн. на користь Держави - Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», та 12 482 грн. 70 коп. на користь Держави - військової частини А 2923. Цивільний позов мотивований тим, що з 01.01.2021 по 19.01.2021 солдат ОСОБА_1 проходив лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», при цьому на лікування ОСОБА_1 . Держава витратила 17 381 грн. 17 коп., що підтверджується відповідним листом та розрахунком вартості лікування військовослужбовця в НВМКЦ «ГВКГ» від 02.02.2021 № 7/593, що включає в себе проведення операції (видалення епі-та субдуральних гематом, наркоз) на суму 4 480, 01 грн., консультація лікарів/огляди на загальну суму 746, 90 грн., процедури/дослідження на загальну суму 4 124, 40 грн., медикаменти на загальну суму 1 056, 46 грн., ліжко-дні в урологічному відділенні на загальну суму 6 973, 40 грн. Окрім того, в позові зазначається, що після проходження лікування потерпілого ОСОБА_1 в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з 01.01.2021 по 19.01.2021, останнього 19.01.2021 було направлено для проходження реабілітації, тобто проходження подальшого лікування до військової частини А 2923, де останній пробув з 19.01.2021 по 12.02.2021. При цьому, Державою в особі Головного військово-медичного управління ЗС України в особі військової частини А2923 на лікування ОСОБА_1 витрачено 12 482 грн. 70 коп., що підтверджується відповідним листом та довідкою-розрахунком за № 970 від 12.02.2021, що включає в себе консультація лікаря невропатолога на загальну суму 299, 43 грн., консультація лікаря хірурга на загальну суму 117, 76 грн., консультація лікаря отоларинголога на загальну суму 88, 05 грн., консультація лікаря стоматолога на загальну суму 80, 07 грн., гідазепам ІС ), 02 на загальну суму 244, 40 грн., нейроксон 1000 мг/4мл на загальну суму 642, 88 грн., неовітам на загальну суму 138, 00 грн., реоенцефалографічне дослідження на загальну суму 110, 51 грн., електрокардіологічне дослідження на загальну суму 79, 17 грн., АЛТ на загальну суму 50, 46 грн., АСТ на загальну суму 49, 96 грн., цукор (глюкоза) на загальну суму 27, 53 грн., загальний аналіз сечі на загальну суму 33, 93 грн., загальний аналіз крові на гематологічному аналізаторі на загальну суму 64, 65 грн., сечовина на загальну суму 44, 46 грн., білірубін загальний на загальну суму 50, 62 грн., загальний білок на загальну суму 80, 15 грн., креатинін на загальну суму 44, 06 грн., експрес-діагностика сіфілісу на загальну суму 45, 41 грн., гімнастика, групове заняття на загальну суму 1 095, 15 грн., голкорефлексотерапія класична на загальну суму 1 107, 13 грн., дослідження великих кісток суглобів в двох проекціях на загальну суму 390, 38 грн., МСКТ головного мозку без контрасту на загальну суму 588, 14 грн., витрати на утримання ліжка на загальну суму 7 010, 40 грн. До цивільного позову додані та досліджені судом довідка № 612вх12 від 04.02.2021 за підписом Начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», в якій зазначено, що загальна сума витрат на лікування ОСОБА_1 у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» складає 17 381, 17 грн. без ПДВ, до якої додано звіт по наданню медичних послуг. Також, судом досліджена додана до позову довідка № 833вх21 від 15.02.2021 року за підписом Командира військової частини А2923, відповідно до змісту якої надана довідка-розрахунок фактичних витрат за надання медичних послуг в період перебування на стаціонарному лікуванні військовослужбовця строкової військової служби військової частини А0139 ОСОБА_1 , в якій відображені найменування та вартість наданих медичних послуг та лікування.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав заявлений до нього цивільний позов на суму 29 863, 87 грн., суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідити характеризуючий обвинуваченого матеріал, та документи цивільного позову /ч. 3 ст. 349 КПК України/.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, стан здоров`я добрий, за період проходження військової служби двічі отримував заохочення у виді подяки, за порушення вимог ст. 11, 13 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України відповідно до наказу командира військової частини А0139 від 06.01.2021 за № 9 на солдата ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність; відповідно до досудової доповіді, складеної Солом`янським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній, зазначається про можливість виправлення без ізоляції від суспільства; обвинувачений ОСОБА_2 має постійне зареєстроване місце проживання; щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, повідомляючи органам досудового розслідування, відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення.

Також, при призначенні покарання судом враховано наслідки, які настали внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, серед яких заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку із якими потерпілий був визнаний таким, що не придатний для подальшого проходження військової служби та був звільнений зі строкової військової служби, невідшкодування в добровільному порядку обвинуваченим ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 , який тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та проходив реабілітацію у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями; а також, те, що потерпілий ОСОБА_1 прийняв вибачення від обвинуваченого ОСОБА_2 та просив суворо не карати обвинуваченого, вказуючи на те, що щиро вірить у те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому.

Призначаючи покарання, суд керується тим, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, із врахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, передбаченої ч. 3 ст. 406 КК України, та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Стосовно заявленого цивільного позову, то суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається із доданих до позовної заяви довідок, зокрема Звіту по наданим медичним послугам від 02.02.2021 року, довідку-розрахунку фактичних витрат за № 970 від 12.02.2021, на лікування потерпілого ОСОБА_1 . Держава витратила 29 863 грн. 87 коп., які із врахуванням положень ст. ст. 127-129 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Крім того, враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Речові докази та витрати кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - не обирався.

Позов Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах Держави, уповноваженими органами якої є Головне військово-медичне управління Збройних Сил України, Національний військовий-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Військова частина А2923 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави - Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, МФО 820172, код ЗКПО 07773293, рахунок № НОМЕР_1 в ДУСУ в м. Києві) грошові кошти на лікування потерпілого у сумі 17 381 грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави - військової частини А2923 (08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 11 лінія, 1, код ЗКПО 07773293) грошові кошти на лікування потерпілого у сумі 12 482 грн. 70 коп.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: К. С. Застрожнікова