Рішення № 96888740, 13.05.2021, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/10/21

Провадження № 2/162/60/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Савича А.С.,

з участю секретаря судових засідань – Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 12534 гривень 51 копійка, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 12534 гривні 51 копійку. Свої вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 30.09.2016 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі-Договір), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів». Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяви, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були наданні йому для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користуванні кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20000,00 гривень. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019, згідно з п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд». У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 12.10.2020 має заборгованість – 12534 грн 51 коп, з яких: 11293 грн 31 коп – заборгованість за тілом кредита; в тому числі: 0,00 – заборгованість за поточним тілом кредита; 11293 грн 31 коп – заборгованість за простроченим тілом кредита; 1241 грн 20 коп заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк». Посилаючись на зазначені обставини, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути в його користь з відповідача ОСОБА_1 12534 грн 51 коп кредитної заборгованості та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує (а.с.8).

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 24.02.2021 подав до суду відзив на позовну заяву. Вважає, що пред`явлений позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного: Щодо заборгованості за тілом кредиту, то позивач у позовній заяві не може взагалі пояснити, яку суму та коли він позичив ОСОБА_1 . Вважає, що ОСОБА_1 у позивача позичив 4000 гривень і в даний час їх давно повернув. Вважає, що АТ КБ «Приватбанк» заборгував йому грошові кошти в сумі 10000 гривень, які безпідставно отримав, під час погашення заборгованості, яка виникла в 2016 році. Позивачу невідомо чому зазначена сума заборгованості 12534 грн 51 коп. А також вказує на те, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 взагалі отримував якісь кошти в кредит, так як у позові не зазначено, де мало місце укладення кредитного договору. З наведеного банком розрахунку заборгованості, про який зазначалося вище, вбачається, що відповідач отримав одне тіло кредиту, тобто 4000 гривень, пізніше позивач надав йому інше тіло кредиту, оскільки позивач і сам не може визначитись, скільки ж він начебто позичив коштів відповідачу. З матеріалів справи також вбачається, що сторони по справі не обумовили у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. За таких обставин, що вимоги заявлені позивачем до ОСОБА_1 , на думку представника відповідача, не підлягаю до задоволення. В позові просить відмовити в повному обсязі (а.с.117-118).

30.03.2021 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В.В. подала до суду відповідь на відзив. Обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 30.09.2016. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Укладення договору здійснюється за принципом укладення між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку – Договорі банківського обслуговування в цілому, які розташовані на офіційному сайті банку. В результаті цього було відкрито картковий рахунок – ключем до карткового рахунку є пластикова картка яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач у заяві. Звертають увагу суду на те, що банком не заявлено вимог про стягнення неустойки, а тому заперечення відповідача з цього приводу не повинні прийматися судом до уваги. Також зауважують, що згідно з випискою по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматися судом до уваги. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на теперішній час, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. На підставі викладеного, просили суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі (а.с.132-141).

05.04.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду заперечення в якому вказав, що у відповіді на відзив позивач не зміг конкретно пояснити, яку суму він позичив ОСОБА_1 , де і коли. Вважає, що пред`явлений позов є безпідставний та необґрунтований та таким, що не підлягає до задоволення. Зазначає, що сторони по справі не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. На підставі викладеного просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі (а.с.144-145).

13.05.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі відповідача ОСОБА_1 по наявних матеріалах справи, оскільки сторона позивача неодноразово не з`являлися на судові засідання. Пред`явлений до ОСОБА_1 позов не визнає і просить суд відмовити у його задоволенні (а.с.156).

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

За кредитним договором банк зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Судом установлено, що 30.09.2016 сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Цей договір укладений сторонами шляхом підписання відповідачем і представником банку 30.09.2016 анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зобов`язується виконувати ці Умови та Правила і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.com.ua.

Як убачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останньому 30.09.2016 було надано кредитну карту № НОМЕР_1 , термін дії якої встановлено до липня 2020 року та по якій відбулись наступні зміни кредитного ліміту: 30.09.2016 - встановлення кредитного ліміту, кредитний ліміт – 0,00 грн.; 10.04.2017 - збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт – 4000,00 грн.; 22.08.2017 - збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт – 20000,00 грн.; 16.01.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт – 18950,05 грн.; 22.01.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 14450,00 грн.; 29.01.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 13815,05 грн.; 13.02.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 12268,85 грн.; 27.02.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 11418,45 грн.; 01.03.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 11358,45 грн.; 13.05.2019 - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 0,00 грн.

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», за укладеним між сторонами кредитним договором б/н було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується в тому числі і випискою по рахунку, з якої убачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював їх погашення.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 30.09.2016 станом на 12.10.2020 має заборгованість – 12534 гривень 51 копійка, з яких: 11293 гривень 31 копійка – заборгованість за тілом кредита; в тому числі: 0,00 – заборгованість за поточним тілом кредита; 11293 гривень 31 копійка – заборгованість за простроченим тілом кредита; 1241 гривень 20 копійок заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник - зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зроблено висновок, що «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору».

Таким чином, обставина надання відповідачем своєї згоди на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ними договір, не підтверджена належними доказами. Умови та правила надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.09.2016 шляхом підписання анкети-заяви.

Разом з цим, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" містить тарифи для чотирьох видів карток, а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD».

Як встановлено із анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 30.09.2016, яка підписана ОСОБА_1 , в заяві відповідач зазначив свої персональні дані, інформацію особистого характеру, заява не містить зазначення відомостей щодо умов кредитного договору (виду кредитної картки), в тому числі таких істотних умов як строк його погашення чи строк дії картки, порядок погашення заборгованості, розміру відсотків за користування кредитом, розміру пені, наявність штрафних санкцій за невиконання позичальником своїх зобов`язань та їх розмір.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами кредитного договору не було передбачено права банку нараховувати заявлені відсотки за користування ОСОБА_1 кредитними коштами, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 1241,20 грн., які не обумовлені умовами укладеного між сторонами договору шляхом підписання анкети - заяви від 30.09.2016, до задоволення не підлягають.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в сумі 1241,20 грн., в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30.09.2016, послався на Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємної частини спірного договору.

Позивачем зазначено, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно п. 2.1.1.2.12. визначено, зокрема, що сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч .2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84%- для картки «Універсальна голд».

З врахуванням зазначеного пункту Умов та Правил надання банківських послуг банк здійснив нарахування відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за відсотковою ставкою 84 %, встановленою для картки «Універсальна голд».

Однак так як Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані, вони не є складовою частиною кредитного договору і нарахування відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за вказаною відсотковою ставкою, яка відповідачем не погоджена, не відповідає вимогам Закону.

Крім цього, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).

Із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.09.2016 вбачається, що ОСОБА_1 надано кредит і строк дії кредиту чи строк дії картки у вказаній заяві не зазначено. Із довідки АТ КБ "Приватбанк", доданої до позовної заяви, встановлено, що строк дії картки, виданої ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н встановлено до січня 2023 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, акцентовано увагу, що інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а не у будь-який визначений ним час.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, так як доказів того, що строк кредитного договору закінчився на момент звернення банку з позовом та про те, що договором було встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (шляхом внесення щомісячних платежів) до позовної заяви не додано, то заборгованість за відсотками визначеними відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З виписки про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідачу відкрито картковий рахунок, видано кредитну карту, він користувався кредитними коштами, а також періодично сплачував суми на погашення кредиту. Останній платіж в сумі 400,00 грн. відповідач здійснив в погашення заборгованості – 04 серпня 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Розмір заборгованості за тілом кредиту, відповідачем всупереч ст. ст. 12, 81 ЦПК України, будь-якими належними та достовірними доказами не спростовано.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме: про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11293,31 грн. та відмову в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 1241,20 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» 1893 гривні 85 копійок (11293.31х2102/12534.51=1893.85) судового збору, пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

Керуючись статтями 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_8 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 11293 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто три) гривні 31 копійка кредитної заборгованості.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_8 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) гривні 85 копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення - 13 травня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_8 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич