Рішення № 96887950, 11.05.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
11.05.2021
Номер справи
307/911/21
Номер документу
96887950
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 307/911/21

Провадження № 2-а/307/6/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

розглянувши за правилами позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 19 березня 2021 року пред`явив адміністративний позов до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправним та скасування постанови від 6 березня 2021 року про накладення на нього, Онуфрія, адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилався на те, що 6 березня 2021 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Так, 6 березня 2021 року він рухався зі сторони м. Ужгорода в сторону смт. Тересва і між населеними пунктами Березинка та В. Коропець був зупинений поліцейським , який попросив надати йому посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль та поліс страхування та запитав чому у нього не увімкнуто ближнє світло фар на автомобілі на що він, ОСОБА_2 , повідомив йому, що у нього увімкнені денні ходові вогні, на що поліцейський повідомив про те, що у нього повинно бути включене ближнє світло фар та відійшов до поліцейського патрульного автомобіля, а через деякий поліцейські повідомили його, позивача, про те, що відносно нього винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до абзацу 2 п. 9.8 Правил дорожнього руху передбачено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути увімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу – ближнє світло фар.

Він, ОСОБА_2 , керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія» в конструкції якої передбачена наявність денних ходових вогнів, які вмикаються автоматично при русі автомобіля, однак поліцейським було проігноровано дану обставину.

Крім цього, вважає, що за порушення норми п. 9.8. Правил дорожнього руху повинна наступати відповідальність згідно іншої норми КУпАп.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Одночасно, п. 9.8. Правил дорожнього руху передбачає випадки, коли водій зобов`язаний користуватися ближнім світлом фар або денними ходовими вогнями, коли він уже здійснює рух, а не тільки розпочинає, тобто, за порушення вимог п. 9.8. Правил дорожнього руху водій не може притягатися до відповідальності за інше правопорушення, ніж те, що він вчинив.

Кодекс України про адміністративні правопорушення містить норму, яка повинна застосовуватися до порушника при порушенні ним вимог п. 9.8. Правил дорожнього руху.

Так, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 правил дорожнього руху, а користування попереджувальними сигналами – розділом 9 Правил дорожнього руху. Таким чином, водії не можуть бути піддані адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за не увімкнення за межами населеного пункту з 1 жовтня по 1 травня денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки їх дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, відповідно до змісту якої, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статті мит 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Відтак, притягнення його, ОСОБА_2 , до відповідальності відповідач допустив неповне і необ`єктивне з`ясування обставин справи та не вирішив їх у точній послідовності із законом.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14 квітня 2021 року, яке у зв`язку із неявкою представника відповідача відкладено на 11 травня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи в обґрунтування позову посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Закарпатській області подав відзив на позов у якому позов не визнав посилаючись на те, що відповідно до п. 9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу – ближнє світло фар.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема такий не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Так, ст. 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення водієм правил користування засобами транспорту у тому числі порушення, передбаченого частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, поліцейським СРПП № 1 Мукачівського районного управління поліції ОСОБА_3 було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову та притягнуто його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, відтак посилання позивача на порушення ГУ НП в Закарпатській області законодавства у даному випадку є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд встановив таке.

Із постанови серія БАБ № 097532, винесеної 6 березня 2021 року в 11 год. 35 хв. поліцейським СРПП № 1 Мукачівського РУП А.Штець видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , 6 березня 2021 року в 11 год. 30 хв. на автодорозі Н-09 між с. Березинка – с. В.Коронець, керував транспортним засобом без увімкнутого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п. 9.8. Правил дорожнього руху, а саме вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП за що на нього накладено штраф у розмірі 425 грн. і вказану постанову йому вручено (а. с. 4).

Даючи правову оцінку вказаній постанові суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно ст. 2 цього Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року N 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Пунктом 9.8. розділу 9 (Попереджувальні знаки) Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене:

а) у колоні;

б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5,8 назустріч загальному потоку транспортних засобів;

в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей;

г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;

ґ) на транспортному засобі, що буксирує;

д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

Так, із п. 9.8 Правил дорожнього руху України вбачається, що у період з 1 жовтня по 1 травня у світлу пору доби на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути включені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, і оскільки позивач керував автомобілем 6 березня 2021 року, рухаючись за межами населеного пункту, він мав включити денні ходові вогні, або ж ближнє світло фар.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із представленого позивачем у судовому засіданні відеозапису видно, що конструкцією транспортного засобу марки «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував 6 березня 2021 року, передбачено денні ходові вогні, які вмикаються автоматично при русі автомобіля і вказаним відео підтверджується, що при заведенні двигуна транспортного засобу денні ходові вогні включаються автоматично.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам,передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, суд звертає увагу, що зазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Проте, на виконання вимог чинного законодавства, зокрема, зазначених правових положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відтак, судом враховані пояснення позивача щодо наявності в його автомобілі денних ходових вогнів, що підтверджено відповідним відеозаписом, які відповідачем не спростовані через відсутність доказів у справі.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 квітня 2018 року № 3381/1/17 зазначив, що статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,

Керуючись ст. ст. 241-244, 246, 250 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову поліцейського СРПП Мукачівського районного управління від 6 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення – штрафу у розмірі 425 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 40108913.

Повне рішення буде складено 14 травня 2021 року.

Суддя Л.Р.Сас

Часті запитання

Який тип судового документу № 96887950 ?

Документ № 96887950 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 96887950 ?

Дата ухвалення - 11.05.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 96887950 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 96887950 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 96887950, Тячівський районний суд Закарпатської області

Судове рішення № 96887950, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 11.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 96887950 відноситься до справи № 307/911/21

Це рішення відноситься до справи № 307/911/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 96887948
Наступний документ : 96911519