Ухвала суду № 96887838, 11.05.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/2407/21

2/242/868/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2020 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору або зменшення його суми за подання до суду позовної заяви до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості про заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.05.2021 року (згідно поштового конверту) звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості про заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Одночасно із пред`явлення позову позивач просить суд звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті справи. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач з 07.10.2019 року по теперішній час не виплатив йому заборгованість по заробітній платі, з червня 2020 року позивач ніде не працює, має на утриманні неповнолітню дитину у зв`язку з чим, позивач перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення від сплати судового збору, суд встановив наступне.

Слід зауважити, що Велика палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачується судовим збором.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення, який на день подання позову 235 390 грн. 32 коп., у зв`язку з чим, за подання до суду позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір у сумі 2353 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Враховуючи майновий стан заявника, а також те, що предметом позову є захист трудових прав, суд вважає, що клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання до суду заяви про середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід задовольнити.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору або зменшення його суми за подання до суду позовної заяви до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості про заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по суті справи

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Хацько