Рішення № 96887768, 11.05.2021, Новогродівський міський суд Донецької області

239/149/21

2/239/332/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 травня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Рудакової Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новогродівка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Мир» м. Новогродівка, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до договору купівлі – продажу квартири від 14.11.2019 він є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований один із колишніх співвласників квартири ОСОБА_2 . З серпня 2014 року відповідач не проживає у вказаній квартирі. При укладенні договору купівлі-продажу відповідач обіцяв знятись з реєстрації, але не виконав свою обіцянку. На теперішній час відповідач не бажає добровільно знятись з реєстрації, посилаючись на те, що проживає в іншій області та не має можливості приїхати. Позивач вказує, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує його право власності, перешкоджає позивачу володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Крім того, позивач не має можливості перевести спірну квартиру в нежитлове приміщення, що перешкоджає розвитку його підприємницької діяльності. Також позивач вимушений сплачувати деякі комунальні послуги за відповідача, зареєстрованого у спірній квартирі.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву від 26.04.2021 про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує. В заяві від 29.03.2021 зазначив, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований колишній власник ОСОБА_2 , але з 2014 року за вказаною адресою не проживає. Членські внески сплачує новий власник ОСОБА_1 . Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу квартири від 14 листопада 2019 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , від імені яких діяла ОСОБА_4 на підставі довіреності, що підтверджується копією зазначеного договору, копією витягу №188729942 від 14.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до довідок ОСББ «Мир» м. Новогродівка від 09.03.2021 власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 14.11.2019, ОСОБА_2 у вказаній квартирі не мешкає з 2014 року.

З акту про непроживання від 04.03.2021, складеного депутатом Новогродівської міської ради Онанко Д.С., в присутності свідків, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , але фактично він не проживає за вказаною адресою з серпня 2014 року.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятим. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім власником житла, в спірній квартирі не проживає з серпня 2014 року, між сторонами відсутня домовленість про порядок користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевказані обставини, відповідач залишаючись зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є позивач, перешкоджає позивачу належним чином користуватися і володіти вказаним житловим приміщенням, чим порушує його права, як власника.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Любчик