Ухвала суду № 96887138, 13.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10138/20

н/п 1-кп/766/619/21

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу

13.05.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурора: Манько Я.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020230040001701 від 25.05.2020 за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області з 01.07.2020 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2020 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком до 17.05.2021.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, а тому на обговорення учасників судового засідання судом поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки даний строк спливає 17.05.2021, проте до цієї ж дати розгляд справи з об`єктивних причин завершити не можливо.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_1 під вартою виходячи з наступного.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, пов`язаних із таємним заволодінням чужим майном, за які передбачена відповідальність строком від 2 до 5 років позбавлення волі. Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, за що має непогашену судимість; за час розгляду кримінального провадження судом обвинувачений двічі оголошувався в розшук через ухилення від явки до суду; відсутність беззаперечних відомостей про наявність міцних соціальних зв`язків, а також постійного місця проживання на території м. Херсона, що надало б змогу здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого з боку органів національної поліції у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання саме такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, судовий розгляд не завершено.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 11 липня 2021 року)

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Лепетиха, Херсонської області), обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, на 60 днів до «11» липня 2021 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Суддя: Л.В. Валігурська