Постанова № 96887, 29.08.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"29" серпня 2006 р. Справа № 15/211

Господарський суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Федоренко Ю.В.

при секретарі - Мельниченко А.М.

за участю представників сторін:

від позивача – Махіна А.І. дов № 756 від 16.08.2006р.

від відповідача – не з’явився

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

ЗА ПОЗОВОМ: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган – Менський районний центр зайнятості, 15600, м. Мена, вул. Семашко, 8

ДО ВІДПОВІДАЧА: Відкритого акціонерного товариства „Менський завод продтоварів”,

15600, м. Мена, вул. Коцюбинського, 17

Про стягнення 509,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача недоїмки по страхових внесках на державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 509,91 грн.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, судова повістка, які надсилалися відповідачу на адресу за якою він зареєстрований , а саме 15600, м. Мена, вул. Коцюбинського, 17 були повернуті до господарського суду з відміткою відділення зв’язку “закінчився термін зберігання”.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази суд встановив наступне:

Відповідно до ст.8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2.03.2000р. №1533-111 створено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Функції виконавчої дирекції Фонду, до обов’язків якої входить обов’язок по збору страхових внесків із страхувальників, покладено на органи державної служби зайнятості згідно ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

П. 4 ч. 1 ст. 17 КАСУ передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

П. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.3 ст.17 зазначеного закону роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. За несвоєчасну чи не в повному обсязі сплату страхових внесків роботодавці несуть відповідальність передбачену ст.38 цього ж закону, крім того, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на випадок безробіття.

За даними розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2005р., за відповідачем рахується недоїмка по страховим внескам станом на 01.01.2006р. і яка не сплачена до теперішнього часу в розмірі 509,91 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи відповідач доказів оплати страхових внесків суду не надав.

Оскільки відповідач в порушення Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” своєчасно і в повній сумі страхові внески на випадок безробіття не сплатив, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.8,12,17,19,35,38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст. 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Менський завод продтоварів”, 15600, м. Мена, вул. Коцюбинського, 17, (р/р 26006377792001 ЧФ Приватбанк, МФО 353586, код 003811720) на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган –Менський районний центр зайнятості, 15600, м. Мена, вул. Семашко,8 (р/р 37177971900276 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21404888) 509,91 грн. недоїмки по страхових внесках.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.В. Федоренко