Рішення № 96886390, 26.04.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3321/20

2-а/683/9/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого-судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю сторін

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Грицай Леонід Миколайович, до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Вольського Миколи Йосиповича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Грицай Л.М., звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 257299 від 06 листопада 2020 року, яким його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він займається підприємницькою діяльністю (перевезенням вантажів) власним вантажним транспортним засобом марки КАМАЗ 55111 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . В листопаді 2020 року перевозив сипучий свіжий жом. Вказав, що в зазначений період його не зупиняли поліцейські і будь – які документи щодо допущених правопорушень не оформлялись. Про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише на стадії стягнення штрафу виконавчою службою. Ознайомившись із якою, він вбачає явні юридичні недоліки: не зазначено, який підпункт пункту 22 Правил дорожнього руху ним порушено; не складено протокол про адміністративне правопорушення; не надано можливості надати пояснення; не було йому роз`яснено його прав; не надано можливості звернутися за правовою допомогою до адвоката.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов. Після огляду відеозапису події визнав факт зупинки поліцейськими вантажного автомобіля позивача з приводу незатентування перевезеного жому, вказав, що при транспортуванні жом на дорогу не висипався. Підтримав інші обґрунтування позову, вважаючи постанову необґрунтованою.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2020 року позивачу поновлено строк звернення до суду на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 257299 від 06 листопада 2020 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2021 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено поліцейського СРПП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Вольського М.Й.

Співвідповідачі заперечили проти задоволення позову за безпідставністю, розцінивши його як спосіб уникнення адміністративної відповідальності. Оскільки наявний відеозапис події підтверджує вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, який останній визнав під час зупинки автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 257299 від 06 листопада 2020 року, складеної поліцейським СРПП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції Вольським М.Й. вбачається, що 06 листопада 2020 року о 06 год 37 хв ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем марки «Камаз» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Київській, 11 м. Старокостянтинова Хмельницької області, перевозив сипучий вантаж, а саме свіжий жом, який не був затентований, чим порушив п.п. 22 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Від підпису постанови та від отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Крім того Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, розділом 22 ПДР України визначені основні правила перевезення вантажу, зокрема п.22.2, п. 22.3, п. 22.6 визначено, що перевезення вантажу дозволяється за умови, що він, зокрема не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху.

Водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

У відповідності до основних правил транспортування сипучих вантажів, визначених Статутом автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року за N 401, перевезення сипучих вантажів повинно здійснюватися на підставі наступних правил: поверхня сипучого матеріалу не повинна бути вище рівня бортів кузова того автомобільного транспорту, який здійснює перевезення. В іншому випадку, існує ризик висипання на дорогу; недопущення висипання є головним завданням тієї сторони, яка здійснює транспортування. Для запобігання цьому використовується спеціальне покриття (полог), за допомогою якого він накривається; транспортування сипучих речовин в контейнері без тари суворо заборонено; вантаж, що повинен мати масу, не може перевищувати вантажопідйомність самого транспорту.

Згідно зі статутом, особливих вимог до типу транспорту, що здійснює перевезення, немає. Це може бути вантажівка, самоскид та інші види автомобілів, чия вантажопідйомність дозволяє перевозити товари великого обсягу. Однак, для перевезення сипучих речовин використовується тільки той автотранспорт, який відповідає основним вимогам, тобто його кузов досить герметичний, щоб перевозити подібного роду товар.

Правила перевезення сипучих вантажів самоскидами по дорогах загального користування включають в себе кілька вимог. Так, самоскид повинен бути обладнаний спеціальним натягувальним тентом, виготовленим з щільного матеріалу. Завданням цього тенту є повна ізоляція перевезеного майна, тому воно повинно бути дуже надійно прикріплений до кузова.

У деяких випадках допускається відсутність тенту, якщо поверхня не перевищує рівень бортів кузова. Але і в цьому випадку товар повинен бути укритий спеціальним пологом з щільною прогумованою тканиною або брезентом. Всі ці запобіжні заходи необхідні для того, щоб уникнути висипання на дорогу, що в свою чергу виключить псування дорожнього покриття, небезпеки дорожнього руху.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363, якщо вантаження виконується навалом-вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги (п.8.13). Навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху (п.8.14). Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення (п. 8.15). Вантажі розміщують так, щоб вага вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом (п. 8.19). Водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню (п. 8.20). Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і

створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху (п. 12.5). При транспортуванні вантаж не повинен обмежувати оглядовість водія, закривати зовнішні світлові прилади, світлоповертачі, номерні і розпізнавальні знаки, створювати шум, здіймати куряву та забруднювати проїзну частину (п. 12.6).

Положеннями ч.1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поліцейським на місці зупинки було встановлено відсутність тенту на вантажному автомобілі, який перевозив сипучий вантаж, що визнав водій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, на підтвердження порушення позивачем правил перевезення вантажу відповідачем надано відеозапис, із якого встановлено, що ОСОБА_1 визнав факт перевезення свіжого сипучого жому, який не був затентований. Клопотань про надання йому можливості звернутись за правовою допомогою до адвоката не заявляв. Поліцейським роз`яснено позивачу суть обвинувачення. Відповідач не визнавав себе винуватим в інкримінованому адміністративному правопорушенні.

З огляду на те, що позивач спочатку вказував, що в листопаді 2020 року поліцейські його жодного разу не зупиняли, а дану подію визнав лише в судовому засіданні після огляду відеозапису, тому невизнання вини розцінюється судом, як намір уникнути адміністративної відповідальності.

Положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, наведене свідчить про те, що відповідно до вимог ст.280 КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративне стягнення було накладено у межах санкції, передбаченої вищевказаною нормою права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху України, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил перевезення вантажу. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Керуючись ч.1 ст.9, ч.1 ст.122, п.1 ч.1 ст. ст. 247, 251, 280, 284 КУпАП, ст.ст.77, 268-272, 286 КАС України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Грицай Леонід Миколайович, до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Вольського Миколи Йосиповича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 257299 від 06 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Співвідповідач: Головне управління Ноціональної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7 м. Хмельницький, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108824.

Співвідповідач: ОСОБА_2 , місце знаходження: вул. Попова, 2

м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Суддя _____