Рішення № 96885541, 12.05.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/266/21

Провадження № 2/324/354/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 27 червня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №13. При укладенні шлюбу позивачкою було взято прізвище « ОСОБА_3 », однак 22 грудня 2020 року вона повернула собі своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Від даного шлюбу дітей не мають. Зазначає, що хоче розірвати шлюб із відповідачем, оскільки сімейне життя між ними не склалося з-за діаметрально-протилежних характерів, поглядів на життя, психологічної несумісності. Відповідач не надає їй підтримку у будь-яких її починаннях щодо самореалізації, до моменту одруження приховував стан свого здоров`я та наявність захворювань. У їхньому шлюбі не збереглася любов, нічого спільного між ними, як членами подружжя, не залишилося, тому збереження шлюбу, на її думку, безперспективне і не можливе. Вважає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя як подружжя є неможливим та суперечитиме її інтересам.

Про місце, дату і час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про підтримання позову та про розгляд справи без її участі, при цьому безпосередньо в позовній заяві зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити собі прізвище « ОСОБА_4 », повідомила, що на даний час не є вагітною та дітей віком до одного року немає, просила суд розглядати справу без засобів технічної фіксації та просила стягнути судові витрати з відповідача.

Після спливу строку для примирення, наданого судом сторонам у справі згідно ухвали суду від 19 березня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі. Просив розглянути справу без засобів технічної фіксації.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні судом встановлено, що сторони з 27 червня 2020 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що зроблений відповідний актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 27 червня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Позивачка ОСОБА_1 , яка після реєстрації 27 червня 2020 року шлюбу з ОСОБА_2 мала прізвище « ОСОБА_3 », 22 грудня 2020 року повернула собі дошлюбне прізвище, а саме – « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 22 грудня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро).

Від вказаного шлюбу позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 дітей не мають.

Суд, беручи до уваги наполягання позивачки на задоволенні позову, визнання позову відповідачем, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.112 Сімейного кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вбачається, що у сім`ї склалися напружені стосунки, сторони не розуміють одна одну по більшості питань сімейного життя, відсутня спільна ціль у шлюбі, взаємоповага та любов, подружжя проживає окремо, шлюбні стосунки припинені, спільного господарства не ведуть та спільного бюджету не мають, тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки ОСОБА_1 , що має істотне значення.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

19 березня 2021 року суд вживав заходи щодо примирення подружжя, надавав подружжю строк один місяць для примирення, однак сторони не примирились та не виявили бажання зберегти сім`ю.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Судом з`ясовано, що волевиявлення позивачки, яка наполягає на задоволенні позову, і відповідача, який позов визнав, є їх свідомим вибором, зробленим без будь-якого зовнішнього впливу чи примусу.

За таких обставин суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка 22 грудня 2020 року повернула собі дошлюбне прізвище та виявила бажання залишити його і після розірвання шлюбу, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, то поверненню з державного бюджету на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі 50 відсотків від сплаченого нею при поданні позову до суду, тобто кошти в сумі 454 грн., решта судового збору у розмірі 50 відсотків від сплаченого позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду, тобто кошти в сумі 454грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 105, 109, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 12, 13, 19, 76-83, 133, 141, 142, 206 ч.4, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 червня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №13, між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50% сплаченого судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37941997, що розташоване за адресою: 69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний,168) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50% судового збору, сплаченого нею відповідно до квитанції №31 від 08 лютого 2021 року на суму 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, який був перерахований на розрахунковий рахунок: №UA178999980313111206000008451, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Пологи/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), а саме: у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Пологівському та Чернігівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кацаренко І. О.