Рішення № 96885465, 26.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.04.2021

Справа № 937/2424/20

2/937/246/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 , за участі третьої особи: виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – Скворцової О.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на самочинно збудовану прибудову до житлового будинку по АДРЕСА_1 , розмірами 2,82x5,19 м, загальною площею 14,64 кв.м, позначену у технічному паспорті літерою аЗ-1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому належить на праві власності 21/50 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу частини будинку від 26.09.2011. Право власності на 29/50 частин цього житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_2 . Кожна з частин будинку мають окремі виходи, проте в натурі частки не виділені. Рішенням народного суду м. Мелітополя від 14.02.1962 по справі № 2-23-62 встановлено порядок користування земельною ділянкою між попередніми власниками домоволодіння, подвір`я площею 512 кв.м. є територією загального користування. У 2013 році до своєї частини житлового будинку ОСОБА_1 самочинно добудував прибудову, позначену у технічному паспорті літерою а3 - 1 розмірами 2,28x5,19 м замість знесеного тамбуру а-1. Відповідно до акту ММБТІ вартість збільшеної частини прибудови складає 27 718,00 грн. Під час здійснення будівництва позивачем були дотримані вимоги будівельних норм та правил, пожежної безпеки та санітарного законодавства, зокрема, витримана відстань від житлового будинку до септика та мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками. Таким чином, зведення позивачем прибудови до своєї частини житлового будинку не порушує права та інтереси інших осіб. При зверненні до компетентного органу із заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна йому було роз`яснено, що за класом наслідків (відповідальності) зведена ним прибудова належить до об`єктів з незначними наслідками і приймається в експлуатацію органом ДАБК на безоплатній основі на підставі заяви власника (користувача) земельної ділянки за результатами технічного обстеження об`єкта шляхом подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації та документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою. На звернення позивача до органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність, йому було вказано на необхідність за зверненням усіх співвласників нерухомого майна розробити та надати на затвердження технічну документацію на землю. Однак співвласник ОСОБА_2 повідомив про відсутність у нього наміру щодо оформлення земельної ділянки. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду. Позов обґрунтований нормами ст. 376 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.04.2020 р. відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

05.05.2020 року надійшов відзив на позов від ОСОБА_2 , у якому відповідач позов не визнав. Зазначив, що йому на праві приватної власності належить 29/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а позивачу належить 21/50 частин цього будинку. Відповідно до рішення народного суду м. Мелітополя від 14.02.1962 року № 2-23-62 було встановлено порядок користування земельною ділянкою між попередніми власниками домоволодіння, земельна ділянка між попередніми власниками була розділена по 421 кв.м. кожному, а двір площею 512 кв.м. залишився у загальному користуванні. На земельній ділянці (двір 512 кв.м.), що перебуває у їх спільному користуванні, позивач у 2012 році побудував прибудову, без його згоди. ОСОБА_1 розпочав з будівництва фундаменту, який рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 08.09.2012 року №815/8768/2012 було зобов`язано знести, оскільки фундамент прибудови порушує права ОСОБА_2 , як власника будинку та користувача земельної ділянки. Не дивлячись на це, позивач добудував самочинну прибудову, яка порушує право відповідача вільного користування подвір`ям. Крім того, в провадженні Мелітопольського міськрайонного суд перебуває цивільна справа № 937\7542\19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованої прибудови, яка є об`єктом цього позову, та паркану. Право вимагати знесення самочинно побудованої прибудови він має як співвласник майна та користувач земельної ділянки, яка перебуває у загальному користуванні. Вважає, що вказаний позов подано лише у зв`язку з наявністю у провадженні суду іншої цивільної справи, з метою затягування судового процесу, оскільки доказів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення позову, позивачем до суду надано не було /а.с.37-58/.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Скворцової О.В. про об`єднання в одне провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 , за участі третьої особи: відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовлено. Закрите підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.11.2020 вирішено замінити третю особу - відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області на третю особу - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Яцуренко О.А. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача – адвокат Скворцова О.В. просила відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник Мелітопольської міської ради Запорізької області Шостак Д.Ю. до судового засідання не з`явився, 30.12.2020 року від нього до суду надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності по наявним матеріалам у справі.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.01.2020 року №195773870, ОСОБА_1 належить право власності на 21/50 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 26.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського округу Запорізької області Чудською О.О., реєстровий № 4267 /а.с.6-7/, що також підтверджується копією договору купівлі-продажу частини будинку від 26.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського округу Запорізької області Чудською О.О., реєстровий № 4267 /а.с.8/, технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_1 /а.с.10-11/ та витягом про державну реєстрацію прав від 05.10.2011 №31548935 /а.с.9/.

Як вбачається з копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.01.2020 року №195773870, ОСОБА_2 , належить право власності на 29/50 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2012, виданого Мелітопольською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 3-81 /а.с. 6-7/, що підтверджується також технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_1 /а.с.10-11/.

Рішенням народного суду міста Мелітополя від 14.02.1962 по справі № 2-23-62 визначено порядок користування земельною ділянкою між попередніми власниками домоволодіння, відповідно до якого, подвір`я площею 512 кв.м. є територією загального користування /а.с.13/.

Листом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Василенко Л.І №04-25, датованим травнем 2012 року, ОСОБА_1 було рекомендовано припинити будівельні роботи з будівництва прибудови до своєї частини житлового будинку /а.с.54/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року №815/8768/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2021, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволено, та зобов`язано відповідача знести самочинно збудований фундамент прибудови до 21/50 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та знищити самовільно прибудовану вигрібну каналізаційну яму /а.с.44-47/.

Виконавче провадження з виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року №815/8768/2012 будо закінчено у зв`язку з тим, що рішення суду неможливо виконати без участі боржника, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.06.2014, винесена державним виконавцем відділу ДВС Мелітопольського МРУЮ Запорізької області Гржевка І.О. (а.с.48)

Відповідно до акту Мелітопольського міжміського бюро технічної інвентаризації №118 від 30.03.2013 року, в будинку АДРЕСА_1 було знесено тамбур а-1 розмірами 2.02*1.40м та на його місці зі збільшенням у розмірах побудована прибудова а3 - 1 розмірами 2,28x5,19 м. Вартість збільшеної частини прибудови складає 27 718 гривень 00 копійок /а.с.12/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 08 травня 2018 року № 320/7229/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ самочинного майна в натурі задоволено /а.с.49-50/.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08.05.2018 року скасовано, та прийнято нову постанову за якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі 21/50 частини житлового будинку відмовлено /а.с.51-53/.

Відповідно до акту комісії від 27.01.2020, створеної на підставі розпорядження міського голови від 22.01.2020 № 35-р у складі спеціалістів відділу ДАБК, управління містобудування та архітектури, КП «Комунальна власність», КП «ММБТІ», управління правового забезпечення виконкому ММР ЗО порушення вимог санітарних та протипожежних норм законодавства не виявлено. Рекомендовано оформити правовстановлюючі документи на землю та самочинно збудовану прибудову, розробити проект септики згідно з технічними вимогами та демонтувати паркан /а.с.14-15/.

Як вбачається з відповіді відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 03.03.2020, ОСОБА_1 рекомендовано для прийняття в експлуатацію самочинно збудованої прибудови оформити правоустановчі документи на право користування земельною ділянкою та подати відповідну декларацію про готовність об`єкту до експлуатації (а.с.17).

Позов обґрунтований нормами ст. 376 ЦК України.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При розгляді справ, пов`язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року за №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У звязку із цим положення частини пятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу.

Дана позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17, провадження № 61-47454св18

Прийняття в експлуатацію таких обєктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461; Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 липня 2018 року № 158.

Тобто, існує позасудовий порядок вирішення даного питання. Більш того, позивач звертався до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, яким, як вказано вище, рекомендовано для прийняття в експлуатацію самочинно збудованої прибудови оформити правоустановчі документи на право користування земельною ділянкою та подати відповідну декларацію про готовність об`єкту до експлуатації. Натомість, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт.

Отже, суд доходить висновку, що питання щодо узаконення прибудов до житлового будинку (приналежностей до головної речі) вирішується у позасудовому порядку, ст.376 ЦК України не може бути застосована в даному випадку, а відтак предявлений ОСОБА_1 позов задоволенню не підлягає.

Крім того, як встановлено судом, будівництво здійснено на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні співвласників домоволодіння, та без згоди іншого співвласника.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що судом вже було надано оцінку діям позивача,факт порушення такими діями прав відповідача ще при будівництві ним фундаменту до прибудови, рішенням суду від 18 вересня 2012 року зобов`язано відповідача знести самочинно збудований фундамент прибудови до 21/50 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та знищити самовільно прибудовану вигрібну каналізаційну яму. Натомість, позивач продовжив будівництво, побудував прибудову до будинку.

За таких умов, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись наведеним та ст.ст.81,141,259,263-265,ч.1 ст.268, ст.ст.352,354,355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 , за участі третьої особи: виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мелітопольська міська рада Запорізької області, код ЄДРПОУ 25716722, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5.

Повний текст рішення з урахуванням святкових та неробочих днів складено 12.05.2021.

СУДДЯ: Ю.В.Ковальова