Рішення № 96885025, 14.05.2021, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/899/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2021 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 13.06.2017 року в сумі 52186,82 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав із ПАТ КБ «ПриватБанк» (14.06.2018 року проведено державну реєстрацію зміни найменування позивача на АТ КБ «ПриватБанк») заяву б/н від 13.06.2017 року, згідно якої йому було відкрито кредитний рахунок, про що свідчить виписка по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 1000 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ОСОБА_1 та банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 29000 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Також відповідач підписанням анкети-заяви підтвердив, що він ознайомлений із Умовами та правилами банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, а також підтвердив той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1.1.2.1.7.-1.1.2.9., 2.1.1.5.5.-2.1.1.5.7., 2.1.1.12.2., 2.1.1.12.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), ОСОБА_1 зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором; у разі невиконання зобов`язань за Договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку, а також зобов`язувався стежити за витратою коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; за користування кредитом протягом пільгового періоду сплачувати банку відсотки в розмір 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту; у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, сплачувати банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Пунктами 1.1.5.20., 1.1.5.25., 2.1.1.7.6. Умов передбачено обов`язок відповідача при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій; штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни; за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим Договором, Умовами і Правилами, сплатити банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення.

Пунктами 1.1.3.2.3., 2.1.1.4.2., 2.1.1.12.10., 2.1.1.12.12. Умов банку надано право у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафта, при перевитраті платіжного ліміту, призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, та/або відмовити від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за Договором.

Згідно п.1.1.7.3. Умов, картрахунки відкриті на невизначений строк за винятком настання умови, викладеної в п.п. 1.1.7.6., 1.1.7.7. цих Умов. Пунктами 1.1.7.11., 1.1.7.42. Умов також передбачено, що Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк; цей Договір діє без обмеження строку.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач користувався картковим рахунком та кредитними коштами, однак не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості та виписці по рахунку.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 17.03.2021 року його борг перед банком становить 52186,82 грн. Дана сума складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 42529,69 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 9657,13 грн.

Просив стягнути з відповідача борг за кредитним договором в сумі 52186,82 грн. та судові витрати по справі у сумі 2270 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 19.04.2021 року відкрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 14.05.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Мазченко В.О. , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно поданого клопотання позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с. 85).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини його неявки невідомі, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов, заяви про визнання позову чи розгляд справи без його участі не подав (а.с.97).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

13.06.2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (з 14.06.2018 року проведено державну реєстрацію зміни найменування на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.11).

Позивач посилається на те, що згідно зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, для чого йому було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку.

Проте яку саме кредитну картку отримав відповідач у Анкеті-заяві не зазначено.

Як встановлено судом, вищевказана Анкета-заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір відсотків і порядок їх нарахування, про порядок користування кредитними коштами.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» (без дати) за кредитним договором б/н відповідачу було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 з терміном дії до 11/2; № НОМЕР_2 з терміном дії до 12/22 (а.с.10).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» (без дати) про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку № НОМЕР_1 відбувся 11.12.2018 року і по вказаному картковому рахунку 27.12.2018 року встановлено кредитний ліміт в сумі 1000 грн., який 17.11.2019 року збільшено до 29000 грн., а 07.09.2020 року зменшено до 0,00 грн. (а.с.9).

Позивач посилається на те, що підписанням Анкети-заяви між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

До Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 13.06.2017 року, позивачем долучено витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» (а.с.14) та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.15-65).

Однак, надані позивачем Умови не містять підтверджень, що саме їх, у наданій суду редакції розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 13.06.2017 року.

Наданий позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», суд також вважає неналежним доказом, оскільки вказані тарифи не містять жодної інформації щодо предмета доказування у даній справі, зокрема, щодо типу кредитної картки, наданої відповідачу у межах підписаної ним анкети-заяви від 13.06.2017 року, а містять лише виклад умов використання кожної з кредитних карток за різними типами кредитування, які обслуговуються позивачем, що, зважаючи на відсутність у підписаній відповідачем Анкеті-заяві відомостей щодо типу отриманої ним картки, не має правового значення для вирішення даного спору.

Тому відсутні підстави вважати, що банком при укладенні кредитного договору із ОСОБА_1 були дотримані вимоги щодо повідомлення останнього про умови кредитування та погодження з відповідачем саме тих умов, які позивач вважав узгодженими.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 13.06.2017 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 17.03.2021 року сума його боргу становить 52186,82 грн. (а.с.7-8).

Дана сума складається з:

- заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 42529,69 грн.;

- заборгованості за простроченими відсотками в сумі 9657,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Останнє погашення кредитного боргу здійснено 26.06.2020 року у розмірі 50,63 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості за Договором та виписки за договором (а.с. 8 на звороті, 74).

Разом з тим відповідач не надав суду доказів відсутності у нього заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 42529,69 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 9657,13 грн. суд приходить до наступного.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві від 13.06.2017 року процентна ставка не зазначена.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, у різні періоди банком застосовувалась:

- процентна ставка - 3,50%, 3,40%;

- процентна ставка при порушенні умов кредитування, міс. - 7,00%, 3,50%, 3,40%;

- процентна ставка на прострочений кредит, річна - 84,00%, 42,00%, 40,80%.

Однак матеріали справи не містять правового обґрунтування встановлення та зміни відсоткових ставок та ознайомлення відповідача з такими змінами. Тому твердження позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов`язок відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у порядку та розмірі, визначених банком, є недоведеним.

Вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи Анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Вказане відповідає правовим позиціям, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2019 у справі №382/1131/18 та у постанові від 23.12.2020 року по справі №191/2648/17.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9657,13 грн. заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.

Відзиву на позов відповідач не подав.

Суд також вважає, відповідно до ч.1 та ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь АТ КБ «ПриватБанк» 2270 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з мінімальної ставки судового збору) (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код - 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 13 червня 2017 року у сумі 42529 (сорок дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 69 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2021 року.

Головуюча : М. О. Пітерських