Ухвала суду № 96884866, 06.05.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/23/21

Провадження №2/265/549/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Копилової Л. В.,

за участю секретаря - Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, порушення принципу добросовісності, головних засад правил адвокатської етики з боку адвоката відповідача та накладення штрафу,

по справі за його позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоберег» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним клопотанням.

В обгрунтування заявленого клопотання посилався на те, що станом на 10 березня 2021 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя було зареєстровано пояснення відповідача (вхід. № 5813 від 15 березня 2021 року), де останній надає свої пояснення щодо відповіді на відзив, всупереч ст.ст.178,180 ЦПК України. Таким чином зловживає процесуальними правами, користується своїми процесуальними правами всупереч вимог рівності усіх учасників судового процесу перед законом, судом та змагальності сторін. Одночасно, не надає пояснення що саме заважал ойому виконати зазначені процесуальні дії та надати відповідні докази у встановленні судом та ЦПК України строки. Вже 25 березня 2021 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя було зареєстровано ще одне пояснення відповідача (вхід. №7577 від 25 березня 2021 року), де останній надає свої пояснення щодо законності його представницьких дій. Позивач наголошує на тому, що представник відповідача мав змогу довести свої міркування до судді на судовому засіданні 15

березня 2021 року, що останнім й було зроблено, однак надана відповідь (пояснення) та аргументи надані суду під час засідання, йдуть у розріз один одному. Мова йшла про неналежне оформлення адвокатського ордеру з боку представника відповідача, де останній намагався пояснити, що правнича допомога відповідачу надається безкоштовно, але коли позивач нагадав про те, що у відзиві на позовну заяву містяться розрахунки про послуги адвоката, останній не знайшов нічого, чим аргументувати свій адвокатський «дуалізм». У вказаному поясненні представник відповідача надає «пояснення» щодо заяви про заперечення витребування доказів, знову коментує вимоги позовної заяви та наводить свої міркування, всупереч ст.180 ЦПК України виконати це під час подання свого заперечення або ст.178 ЦПК України під час написання відзиву. Одночасно відповідач не надає пояснення щодо того, що саме заважало йому виконати зазначені процесуальні дії та надати відповідні докази у встановлені судом та ЦПК України терміни.

Так, відповідно до пункту 12 затвердженого Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» рішенням №41 Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року:

12. Ордер містить наступні реквізити:

12.1.Серію, порядковий номер ордера;

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Ці положення представником відповідача виконано не було, тому ордер не був належним та достатнім підтвердженням повноважень адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Зумовлений низький рівень кваліфікації адвоката ОСОБА_2 пояснюється відсутністю проходження підвищення кваліфікації адвокатом за 2016-2021 роки включно, відповідно до Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України затвердженого у новій редакції рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року №111. Зазначене підтверджується витягом з профайлу адвоката ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Такі неправомірні дії адвоката порушують принцип добросовісності, головні засади правил адвокатської етики, які мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв.

Подаючи знову своє так зване пояснення, відповідач відверто вводить суд в оману, кажучи, що всі докази були надіслані на адресу позивача вчасно та у повному обсязі, що вже неодноразово, через численні заяви позивача, було доведено до відома суду, про невідповідність того, що було надіслано на адресу суду, та того, що отримав позивач. У цьому ж поясненні відповідач не надав жодного додатку позивачу, які він надіслав на адресу суду. Постає потреба перерахувати усі надіслані копії процесуальних документів з боку відповідача на адресу позивача. Так, зокрема, це: копія клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (1 арк. + конверт з печаткою про відправлення 21.01.21 з 02226 відділення АТ«УКРПОШТИ»). До суду надіслано 21.01.2021 року; копія відзиву на позовну заяву (3 арк + конверт з печаткою про відправлення 26.01.21 року з 02226 відділення АТ «УКРПОШТИ»). Жодного додатку з зазначених у додатках позивачу не було надано, зокрема: наказ про призначення директора - 1 арк; 2.витяг зі статуту Товариства - 1 арк; 3.Виписка з ЄДР - 1 арк; 4.Ордер адвоката - 1 арк; 5.тощо. До суду зазначений відзив надіслано 20.01.2021 року.; 3. копія клопотання про витребування доказів (1 арк. + конверт з печаткою про відправлення 08.02.21 з 02226 відділення АТ «УКРПОШТИ») коли надіслано до суду та отримано судом невідомо, через ненадання службовими особами Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя ознайомитись з матеріалами справи; 4.копія пояснення від 02.03.2021 (2 арк. (з одним додатком) + конверт з печаткою про відправлення 04.03.21 з 02226 відділення АТ «УКРПОШТИ») коли надіслано до суду та отримано судом — невідомо, через ненадання службовими особами Орджонікідзевського районного суду місти Маріуполя ознайомитись з матеріалами справи; 5. копія пояснення від 17.03.2021 (2 арк + конверт з печаткою про відправлення 22.03.21 з 02226 відділення АТ «УКРПОШТИ») коли надіслано до суду та отримано судом - невідомо, через ненадання службовими особами Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя ознайомитись з матеріалами справи. Жодного документу із зазначених у додатках позивачу не було надано, зокрема: 1. Копія договору на надання правової допомоги - 1 арк; 2. Копія витягу ЄРАУ - 1 арк; 3. Копія свідоцтва - 1 арк; 4. Копія ордеру - 1 арк.

Просив суд постановити ухвалу щодо зловживання процесуальними правами, порушення принципу добросовісності, головних засад правил адвокатської етики з боку адвоката відповідача ОСОБА_2 та про направлення до Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва скарги на дії вказаного представника щодо притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та/або направлення на проходження заходів, направлених на підвищення кваліфікації, а також постановити ухвалу щодо накладення штрафу на відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Вказував, що питання щодо його кваліфікації має вирішуватися відповідною комісією, а дії позивача вважає такими, що спрямовані на затягування розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Як вбачається зі змісту заяви та матеріалів справи, на думку позивача, зловживання представником відповідача своїми процесуальними правами зводиться до: подання процесуальних документів, які не передбачені ЦПК України; не надсилання йому додатків документів та низьким рівнем кваліфікації представника відповідача, в тому числі, і непроходження підвищення кваліфікації адвокатом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Так, у ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Однак, ні в поданому суду клопотанні, ні при його розгляді позивачем ОСОБА_1 не доведено того, що дії представника відповідача, відображені у поданій заяві спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи та створення перешкод опоненту. Не встановлено таких обставин і судом.

Вирішення питання щодо підвищення кваліфікації представником відповідача та проходження ним відповідного навчання не є компетенцією суду. Документи, які надані представником відповідача на підтвердження його повноважень перевірені судом, не викликають сумніву в їх достовірності та відповідають вимогам ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що визнання зловживання процесуальними правами дій, що суперечать завданню цивільного судочинства, відповідно до вимог ст.44 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що представник відповідача ОСОБА_2 недобросовісно користується своїми процесуальними правами, а отже не знаходить підстав для вжиття заходів для запобігання зловживання ним процесуальними правами.

Керуючись ст.44 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зловживання процесуальними правами, порушення принципу добросовісності, головних засад правил адвокатської етики з боку адвоката відповідача та накладення штрафу, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 травня 2021 року.

Суддя _______