Вирок № 96884269, 14.05.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/84/20

1-кп/137/16/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2021

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

прокурорів Юзвак М.К.,

Адельшиної А.Б.,

Храновської І.І.,

Матвієнка М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Книжника Я.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт.Літин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019020210000195 від 28.07.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Носівки Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, приватного підприємця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2019 приблизно о 18 год 25 хв ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Honda» моделі «Accord» реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 по автошляху сполученням «Бердичів-Хмільник-Літин» в напрямку м. Хмільник, біля повороту на с. Лісне Літинського району Вінницької області, умисно порушуючи Правила дорожнього руху України, не передбачаючи наслідки, не врахував дорожню обстановку, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу та згідно висновку експерта № 744 від 26.12.2019 допустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

- п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу». Внаслідок допущеного порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не дотримавшись безпечної дистанції, не вжив негайних захотів ля зменшення швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «1102», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку та здійснював поворот ліворуч в бік с. Лісне Літинського району Вінницької області.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми шийного відділу хребта, яка відповідно до висновку експерта № 132 від 09.10.2019 відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинила короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

05.03.2020 потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов котрим останній просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення 25370,00 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 даючи свідчення у судовому засіданні зазначив, що він сам викликав поліцію. Швидкої не викликав, адже на його питання та на питання поліції потерпілий відповідав, що з ним все добре та йому не потрібна допомога. У судових дебатах висловив позицію про те, що експертиза не правильна. Зауважив, що можливості уникнути ДТП у нього не було. Вину не визнав. Цивільний позов також не визнав.

Захисник обвинуваченого - адвокат Книжник Я.В. повідомив про те, що в експертизі немає механізму отримання тілесних ушкоджень, а тяжкість отриманих ушкоджень не доведена. Просив виправдати обвинуваченого, а провадження у справі закрити. У задоволенні цивільного позову просив відмовити, оскільки позивачем не надано доказів про лікування.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 27.07.2019 він керуючи транспортним засобом рухаючись по дорозі зупинився біля повороту на с. Лісне, щоб пропустити автомобілі, які рухалися у зустрічному напрямку. Зауважив, що стояв ближче до лівої сторони дороги із увімкненим покажчиком повороту. Згодом почув свист та відчув удар. Нічого не бачив. Саме авто потягнуло вліво. Коли вийшов із салону автомобіля то побачив дорожньо-транспортну пригоду та відчув біль у шиї. До нього підійшов обвинувачений та запитав про самопочуття. Також ОСОБА_2 побачив на узбіччі автомобіль «Ланос». Згодом прибули працівники поліції, відібрали пояснення та всі роз`їхались. Наступного дня потерпілому стало погано і його направили у м. Вінницю у нейрохірургію на лікування. Цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор Матвієнко М.Л. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Також просив стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у кримінальному провадженні.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу та показання свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, кваліфіковані вірно, з огляду на наступне.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що 27.07.2019 ближче до вечора він керував транспортним засобом Део Ланос та рухався по сухій дорозі в напрямку м. Хмільник Вінницької області зі швидкістю 70-80 км/год. Попереду себе побачив автомобіль «Таврія» котрий стояв на дорозі та зробив припущення, що водій «Таврії» пропускає зустрічні авто. Тому свідок зменшив швидкість, щоб виконати маневр та об`їхати її по узбіччю справа, оскільки це дозволяла ширина дороги та були відсутні інші умови для виконання маневру. За 100-150 метрів перед маневром увімкнув покажчик повороту. Також свідок бачив, що позаду нього рухалось авто. Коли вже виїхав на дорогу, то через відчинене вікно почув звук зіткнення. Не пам`ятає, що після ДТП потерпілий скаржився на свій стан здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 розповів про те, що під час чергування в склад групи реагування патрульної поліції надійшло повідомлення про ДТП. По прибуттю на місце ДТП було виявлено пошкоджені авто та проведено заміри. Також зазначив, що всі учасники ДТП були тверезі, а дорога була сухою. Про наявність тілесних ушкоджень ніхто не казав.

У судовому засіданні 13.05.2021 експерт ОСОБА_7 підтвердив висновок наданий ним раніше про тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілого. Відомо, що лікування тривало 27 днів. Експерту не відомо лікування, яке призначалось потерпілому. При виписці був наявний больовий синдром.

На підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення прокурором надано протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 209 том 1) відповідно до якого,27.07.2019 о 18 год 25 хв на 70 км + 70 м автодороги Бердичів-Хмільник-Літин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Honda Accord, н.з. НОМЕР_3 , не дотримався безпечної дистанції, а також не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпеку керування та допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , який рухався попереду та виконував поворот ліворуч. В результаті ДТП дані автомобілі отримали механічні пошкодження. В графі письмових пояснень міститься запис про те, що ОСОБА_1 з порушенням згоден.

Схемою місця ДТП (а.с. 210 том 1) зображено зіткнення транспортних засобів та їх розташування.

Випискою з медичної картки стаціонарного хворого за № 7717 (а.с. 221 том 1) ОСОБА_2 з 28.07.2019 по 13.08.2019 перебував під госпіталізацією з проводу струсу головного мозку, забою м`яких тканин потиличної ділянки голови, забою шийного, поперекового відділів хребта

Висновком експерта за № 132 від 09.10.2019 (а.с. 228-229 том 1) у ОСОБА_2 було виявлено тупу травму шийного відділу хребта, яка належить до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинив короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до висновку експерта за № 744 від 26.12.2019 (а.с. 2-10 том 2) в ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи та містяться у відповіді на клопотання експерта, в діях водія автомобіля Honda Accord ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, тому, що він вчинив дії, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Судом враховано, що ОСОБА_1 , раніше не судимий (а.с. 11 том 2).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлені.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 не суперечить чинному законодавству та розцінюється судом, як спосіб захисту.

Згідно досудової доповіді, складеної відповідно до ст. 314-1 КПК України, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 74-76 том 1).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особи винного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції статті чинної на момент вчинення кримінального правопорушення у виді трьохсот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 5100,0 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, кримінально - процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільний позов заявлений потерпілим по кримінальному провадженню підлягає до часткового задоволення та стягнення відповідних сум із ОСОБА_1 оскільки частково знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених позовних вимог потерпілим надано копії квитанцій. Всі зазначені квитанції та розрахунки суд не може взяти до уваги, зокрема у розмірі 200 грн., 200 грн., 30 грн. та 50 грн. (а.с. 39 том 1) до Благодійної організації «Вінницький обласний благодійний Фонд допомоги хворим», оскільки зазначені як «пожертва», а самі платежі за своєю суттю мають добровільний характер. Одночасно не доведено призначення платежу на 14 грн.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 2291,00 грн. матеріальної шкоди, оскільки зазначена сума доводиться чеками на придбання ліків в період з 28.07.2019 по 12.08.2019 (а.с. 35-39 том 1).

За наведених обставин суд вважає, що матеріальна шкода завдана потерпілому та підтверджена належними та допустимими доказами становить 2291,00 грн.

У суду відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення 6000,00 грн за надання послуг з автоперевезення, оскільки доказ (а.с. 46) котрий наданий потерпілим на підтвердження цієї вимоги не містить всіх реквізитів визначених законодавством.

Також у суду відсутні підстави для стягнення 16250,00 грн. з обвинуваченого на користь потерпілого на ремонт автомобіля, оскільки автомобіль ЗАЗ 1102 , д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_8 . Одночасно суду не надано будь-яких доказів на підтвердження вартості та обсягу проведення ремонтних робіт.

При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим, потерпілий не надав доказів розміру заподіяної моральної шкоди саме в розмірі 50 000 грн.

Оскільки діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та моральних переживаннях шляхом порушення нормального ритму його життя, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 10 000 грн. виходячи із принципів розумності, справедливості та поміркованості.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 286 КК України, ст.ст. 124, 337, 349, 368, 373-374 КПК України, ст. 1197 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Цивільний позов заявлений потерпілим задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 08.08.2003 Літинським РВ МВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 ) 2291 (дві тисячі двісті дев`яносто одну) грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження жителя АДРЕСА_1 , на користь держави Україна 1099 (одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн.. 07 коп. у відшкодування витрат за проведення в кримінальному провадженні експертизи № 744 від 26.12.2019.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя: П. В. Гопкін