Вирок № 96882156, 14.05.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 611/934/20

Номер провадження 1-кп/623/150/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року місто Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Михайленко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220200000218 від 09 жовтня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого:

1) 01 червня 1991 року Олександрівським районним судом Донецької області за частиною 3 статті 140 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна;

2) 03 березня 1994 року Красноградським районним судом Харківської області за частиною 3 статті 140, частиною 3 статті 81, статтею 42 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 09 квітня 1998 року Красноградським районним судом Харківської області за частиною 1 статті 229-6 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі;

4) 16 лютого 2000 року Авмросіївським районним судом Донецької області за частиною 2 статті 141 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

5) 30 травня 2000 року Красноградським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

6) 31 березня 2004 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 309, статтею 69 КК України до 1 року позбавлення волі;

7) 16 червня 2005 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

8) 25 листопада 2009 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 1 статті 153 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

9) 20 липня 2012 року Близнюківським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

10) 24 вересня 2012 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 1 статті 122, частиною 3 статті 185, статтями 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

11) 23 березня 2016 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 29 грудня 2018 року по відбуттю строку покарання,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2020 року, близько 17 години 00 хвилин, у ОСОБА_1 , який знаходився в селі Малинівка, Барвінківського району, Харківської області, виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях з метою подальшого використання у власних цілях.

Того ж дня, близько 17 години, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 взяв з собою належну йому бензопилу без маркування, в корпусі червоного кольору, та пішов до лісопосадки, яка розташована між селом Малинівка та селом Пригоже, Барвінківського району, Харківської області, та згідно даних інтернет-ресурсу «Google-maps» має координати 48.825721,36.738066.

Відповідно до частини 1 статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, до лісів належать захисні ліси.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

В подальшому ОСОБА_1 , діючи всупереч:

- пункту 1 частини 1 статті 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно;

- пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагенства) за заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем;

без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, незаконно, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, яке було необхідне для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу, а саме: бензопили без маркування, в корпусі червоного кольору, здійснив незаконну порубку сироростучих (живих) дерев породи «ясен» в кількості 4 (чотирьох) штук, відділивши стовбури дерев від коріння: 1 шт. - діаметром стовбура 29 см.; 2 шт. - діаметром стовбура 43 см; 1 шт. - діаметром стовбура 39 см., котрі росли в захисному лісовому насадженні лінійного типу на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області між селом Малинівка та селом Пригоже, Барвінківського району, Харківської області.

У подальшому ОСОБА_1 розпиляв на частини зазначені дерева за допомогою вказаної бензопили на колоди.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 державі завдано шкоду в суму 35919 гривень 75 копійок, яка є істотною.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 246 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, пояснив, що ввирішив заготовити дрова додому і тому 08 жовтня 2020 року він пішов до посадки і спилив 4 ясеня-самосада та його спіймали працівники поліції. Просив суд не позбавляти його волі, оскільки він майже все життя просидів за гратами, стверджує, що він став на шлях виправлення, також, він проживає разом зі своєю матірю, яка через похилий вік потребує його допомоги, тому він хоче бути поряд з нею та не хоче залишити її саму в останні дні її життя, цивільний позов визнав.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді 3 місяців арешту.

Представник потерпілого в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор Михайленко О.О. правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 1 статті 246 КК України як незаконну поруб дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду..

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 03 грудня 2012 року перебуває на обліку лікаря-нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності F10-26, раніше неодноразово судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, проживає разом із матір"ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі можливе за виняткових обставин, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 246 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесене до нетяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної його діями шкоди, те, що ОСОБА_1 , хоча раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак нове кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином, вчинив майже через 2 роки після звільнення з місць позбавлення волі, з урахуванням особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з матір"ю похилого віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою здійснює догляд та наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

В рамках кримінального провадження Державною екологічною інспекцією у Харківській області подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

У відповідності до вимог статті 91 КПК України вид і розмір шкоди відноситься до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 5 статті 128 КПК України, якою передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За вимогами частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на зазначене, враховуючи висновок експерта №17863 від 20 листопада 2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи та арифметичний розрахунок розміру шкоди, цивільний позов, заявлений Державною екологічною інспекцією у Харківській області на суму 35919 гривень 75 копійок, підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судово-економічної експертизи в сумі 4086 гривень 00 копійок, що проводилась експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року по справі №611/729/20 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а речові докази після набрання вироком законної сили: бензопилу повернути ОСОБА_1 , 23 фрагменти породи «ясень» - знищити.

Керуючись статтями 370, 373 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 246 КК України, та призначити покарання у виді 2 (ДВОХ) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 1 (ОДИН) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави завдану майнову шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в розмірі 35919 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 75 копійок на р/р UA208999980333129331000020583, ЄДРПОУ 37874947, отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Барвінк/24062100, призначення: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судово-економічної експертизи №17863 від 20 листопада 2020 року в розмірі 4086 гривень 00 копійок, яка проводилась експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», на користь держави (рахунок UA968999980313030115000020575, отримувач Ізюмське УДКСУ Харківської області (Ізюмська міська ОТГ), код отримувача (ЄДРПОУ) 37283992, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барвінківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року на бензопилу без маркування, червоного кольору, 23 фрагменти породи «ясен».

Речові докази – бензопилу без маркування, червоного кольору, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1 , 23 фрагменти породи «ясень», які передані на зберігання голові Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Т.Д. Бєссонова