Ухвала суду № 96882097, 13.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Харків

справа № 638/6853/21

провадження № 22-з/818/265/21

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Яковлевої В.М.,

секретаря судового засідання Корнієнко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової Катерини Леонідівни про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

установив:

12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової Катерини Леонідівни про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що до Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 подано позовну заяву про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Вона є донькою та спадкоємицею ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері фактично прийняла спадщину, яка зокрема складалась з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (надалі - Житловий будинок), який був придбаний ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному 11 серпня 2006 року.

05 травня 2021 року на територію домоволодіння та безпосередньо в житловий будинок увірвалися незнайомі особи, які назвалися представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (надалі - ТОВ «Аналітик Фінанс»). Після виклику ОСОБА_4 наряду поліції та приїзду групи реагування патрульної поліції невідомі особи повідомили, що наразі ТОВ «Аналітик Фінанс» спільно з ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) є власниками житлового будинку. З їх слів, 22 квітня 2021 року ТОВ «Аналітик Фінанс» звернуло стягнення на житловий будинок як на предмет іпотеки, згідно з договором іпотеки № 014/2017/74/74391/1, який було укладено 11 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль». У зв`язку з зазначеним, представники ТОВ «Аналітик Фінанс» вимагали надати доступ до житлового будинку та негайного виселення з нього осіб, що в ньому проживають.

Однак, вважає такі дії ТОВ «Аналітик Фінанс» протиправними, звернення стягнення на предмет іпотеки незаконним, оскільки договір іпотеки № 014/2017/74/74391/1 припинив чинність, у зв`язку з припиненням основного зобов`язання та з огляду на порушення ТОВ «Аналітик Фінанс» і приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л. порядку проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Станом на теперішній час в житловому будинку, на який ТОВ «Аналітик Фінанс» протиправно звернуло стягнення, фактично проживають ОСОБА_4 , 41-річна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вищевикладене порушує її право та ставить під загрозу подальше проживання у цьому будинку. Іншого житла у моєї бабусі, двоюрідної сестри та племінника немає. Проте ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 до вирішення спору по суті у даній справі можуть бути вчинені дії щодо перепродажу вказаного житлового будинку третім особам, про що, зокрема, свідчить реєстрація 27 квітня 2021 року права власності на 9/10 частини будинку за ОСОБА_2 , та виселення її родичів із зазначеного будинку, що підтверджується вимогами, заявленими ТОВ «Аналітик Фінанс» під час їхнього проникнення на територію домоволодіння 05 травня 2021 року.

Такі дії ускладнять виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування запису про реєстрацію права власності за ТОВ «Аналітик Фінанс» та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Вважає, що предмет позову у даній справі щодо визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна є взаємопов`язаним зі способами забезпечення позову, які просить вжити позивач, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за поновленням яких він звернувся до суду.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 вважає, що задля забезпечення можливості виконання судового рішення та для забезпечення ефективного захисту моїх прав, як позивача, на час розгляду цієї справи необхідно вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити ТОВ «Аналітик Фінанс» і ОСОБА_2 вчиняти дії щодо виселення осіб, які проживають в цьому будинку, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали заяви, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в пункті 9 рішення від 30 січня 2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення об`єму заявлених вимог, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як свідчать матеріали справи, 12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової К.Л. про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101); заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 43520972) вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом позову у даній справі є визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Тобто реально існує спір з приводу нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог. Водночас заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами та наявні підстави припускати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до доданих до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 9/10 житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2021 року.

Відтак заходи забезпечення не порушують права та інтереси інших осіб.

Предмет позову у даній справі взаємопо`язаний із заявленим позивачем заходом забезпечення позову.

Водночас щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно суд зазначає наступне.

Виключною метою забезпечення позову є забезпечення майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, при цьому позивачем не доведено, що відповідач вчиняє будь-які дії щодо відчуження квартири, крім того вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна є максимально можливим обмеженням прав власника майна, що може обмежити, відповідно до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», і право на користування житлом, а тому не буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, є втручанням у право власника майна на користування своєю власністю, ще до вирішення питання про правомірність правочину.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо державної реєстрації переходу права власності будь-яких осіб вказаного нерухомого майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті та є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів відповідача. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Так, відповідно до статті 109 ЖК України виселення проводиться добровільноабо всудовому порядку.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без відповідного рішення суду, оскільки суд ухвалою про забезпечення позову не може вирішувати спір по суті, відповідно до вимог ЦПК України, а обраний позивачем спосіб забезпечення позову підміняє собою вирішення спору по суті у разі пред`явлення таких позовних вимог.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд доходить висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, щодо розпорядження, зокрема відчуження,нерухомого майна, а саме - житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101).

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

у х ва л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової Катерини Леонідівни про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхомзаборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, щодо розпорядження, зокрема відчуження,нерухомого майна, а саме - житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101).

В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 13 травня 2021 року.

Суддя В. М. Яковлева