Постанова № 96882035, 14.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2031/21

Провадження №3/428/787/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В.,

оглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ПП « ОСОБА_2 », яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2021 року о 16 год. 32 хвилини, в м. Сєвєроднецьк, вул. Новікова, 15, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом OPEL VIVARO, Д.Н.З. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовилась у присутності двох свідків.

Раніше в судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, пояснила, що вона мала намір самостійно здати аналізи, але їй відмовили.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Подія, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, сталася 08.03.2021.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 20684 від 08.03.2021 року, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом OPEL VIVARO, Д.Н.З. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовилась у присутності двох свідків.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 08.03.2021 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відеозаписом зафіксовано факт перевірки працівниками патрульної поліції після зупинки транспортного засобу документів на право керування транспортним засобом. На вимоги працівників поліції, документи на право керування транспортним засобом, не надала, пояснила, що вони знаходяться в автомобілі, а ключ від автомобіля десь загубила. Під час спілкування з працівниками поліції поводила себе агресивно, виражалась нецензурними словами. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовилась. Після адміністративного затримання, в медичному закладі, відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності свідків, заперечувала факт вживання алкоголю. Права та наслідки роз`яснено.

Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними протоколом про адміністративне затримання серії АА № 207805 від 08.03.2021 року, копією направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння від 08.03.2021, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, а оскільки остання відмовилась від проходження огляду в присутності свідків, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Невизнання ОСОБА_1 провини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а твердження викладені в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, доказів суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що остання відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувалась, згідно бази даних «НАІС» ГСЦ МВС України посвідчення водія не отримувала.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз`яснено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.

Тобто на час вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 не отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому в розумінні ч. 1ст. 130 КУпАП вона є іншою особою та до неї не підлягає застосуванню позбавлення права керування транспортними засобами.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Оскільки передбачене ч.1 ст.130 КУпАП покарання є безальтернативним, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави без позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- ГУК у Луганській області Луганська область 21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача :899998 Казначейство України(МФО); Рахунок отримувача: UA098999980313070149000012001; Код класифікації доходів бюджету:21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник