Рішення № 96879911, 13.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3093/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали заяви (вх. № 9843/21 від 26.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальнвстю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" у справі № 911/3093/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнвстю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія"

07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Польова, буд. 41, код ЄДРПОУ 35088581

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, код ЄДРПОУ 32499006

про повернення речі

за участі представників сторін:

позивача: Папуша І.О., посвідчення №002832 від 15.06.2016;

відповідача: не з`явився.

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №3130/20 від 26.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про повернення речі.

Позовні вимоги обгрунтовані відновленням права позивача на володіння та користування власним майном після припинення договору оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020, що укладений між ним та відповідачем.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2020 судом залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, якою позивач усунув недоліки позовної заяви (вх. № 25105/20 від 13.11.2020).

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2020 судом прийнято позовну заяву (вх. № 3130/20 від 26.10.2020) до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/3093/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 15.12.2020.

У судове засідання 15.12.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання судом повідомлявся шляхом направлення на електронну адресу сканкопії ухвали Господарського суду Київської області від 20.11.2020 у зв`язку із відсутністю фінансування суду для направлення поштової кореспонденції.

Станом на дату судового засідання у суду відсутні докази отримання відповідачем ухвали про призначення судового засідання.

Жодних документів стосовно розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/3093/20 на 12.01.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (ах. № 32025/20 від 29.12.2020).

Підготовче засідання, що призначене на 12.01.2021, не відбулось у зв`язку із хворобою судді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2021 судом призначено підготовче судове засідання у справі № 911/3093/20 на 16.02.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3715/21 від 16.02.2021), в якому відповідач заявляє також про продовження строку на його подання.

У судове засідання 16.02.2021 з`явились представники позивача і відповідача та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/3093/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.03.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №4143/21 від 22.02.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів (вх. №4556/21 від 25.02.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №4952/21 від 02.03.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів (вх. №5124/21 від 04.03.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №5125/21 від 04.03.2021).

У судове засідання 04.03.2021 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 04.03.2021 представник відповідача заявив суду клопотання про виклик свідка.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2021 судом закрито підготовче провадження у справі № 911/3093/20, призначено справу до розгляду по суті на 30.03.2021 та викликано у судове засідання свідка ОСОБА_1 для допиту.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. №6015/21 від 15.03.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №4952/21 від 02.03.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від свідка надійшло клопотання про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції в приміщенні Яготинського районного суду Київської області у наступному судовому засіданні (вх. №7463/21 від 30.03.2021).

У судове засідання 30.03.2021 з`явились представники позивача та відповідача, свідок у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 30.03.2021 суд, на підставі частини 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання, про надання позивачу дозволу на подання суду письмових пояснень щодо клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №4952/21 від 02.03.2021).

У судовому засіданні 30.03.2021 судом оголошено перерву до 08.04.2021 о 15:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 7896/21 від 05.04.2021) про отримання ухвали суду.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові заперечення (вх. № 8140/21 від 06.04.2021).

У судовому засіданні 08.04.2021 оголошено перерву до 22.04.2021 відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 22.04.2021 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та представник відповідача, який заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.04.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. № 9843/21 від 26.04.2021) про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2021 заяву про розподіл судових витрат призначено до розгляду на 13.05.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про надання копії матеріалів справи (вх. № 10874/21 від 12.05.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат (вх. № 10927/21 від 13.05.2021).

За результатами судового засідання 13.05.2021, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем долучені: договір про надання правової допомоги № 14 від 25.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002832 від 15.06.2016, акт приймання - передачі наданих послуг № 2 від 20.11.2020 на суму 2800,00 грн., акт приймання - передачі наданих послуг № 3 від 21.04.2021 на суму 9208,00 грн., платіжне доручення № 172 від 26.04.2021 на суму 12008,00 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення заявленої суми, з огляду на те, що позивачем не надано копії прайс-листу адвоката, який міг би відобразити рівень цін на правничі послуги, що надаються адвокатом та їх відповідність ринковим цінам на аналогічні послуги, тобто, позивачем не доведено, що зазначений розмір витрат був необхідний та обґрунтований, крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на транспортні послуги у розмірі 3208,00 грн., проте, матеріали справи не містять доказів фактичного понесення зазначених витрат.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує такий підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відносно стягнення грошових коштів у розмірі 8800,00 грн., суд зазначає, що документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відносно стягнення транспортних витрат у розмірі 3208,00 грн., суд зазначає таке.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16, від 30.11.2020 у справі № 806/1943/18.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність відстав для стягнення грошових коштів у розмірі 3208,00 грн., з огляду на те, що позивачем не надано доказів фактичного понесення зазначених витрат: не надано їх детального розрахунку, доказів оплати пального (чеків, квитанцій тощо), протяжність маршруту, який долав адвокат, характеристики автомобілю для розрахунку витрат пального.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про часткове задоволення заяви (вх. № 9843/21 від 26.04.2021).

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву (вх. № 9843/21 від 26.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальнвстю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, код ЄДРПОУ 32499006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" (07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Польова, буд. 41, код ЄДРПОУ 35088581) 8800,00 грн. (вісім тисяч вісімсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.05.2021.

Суддя С.О. Саванчук