Рішення № 96877701, 13.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23215/20

2-а-683/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання постанови протиправною, скасування постанови, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ДПП про визнання постанови протиправною, скасування постанови, стягнення коштів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 04.09.2020 року з електронного додатку «Штрафи ПДР» їй стало відомо про те, що відносно неї винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 1 АВ № 00084645 за порушення встановлених обмежень швидкості, яке було вчинено 09.06.2020 року та зафіксовано в автоматичному режимі.

Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Посилається на те, що адміністративне правопорушення не вчиняла та 07.09.2020 року звернулася листом до УПП м. Києва, яким повідомила про те, що постанова їй не вручена, а також про особу, яка вчинила зазначене правопорушення. Просила скасувати оскаржувану постанову та винести іншу.

Відповідачем листом від 21.09.2020 року № Б-15784/41/27/03-2020 було відмовлено в задоволенні клопотання посилаючись на те, що постанова набрала законної сили 04.08.2020 року з поміткою про вручення. Таким чином, позивач була позбавлена права вчинити дії, передбачені ст. 279-3 або ч. 1 ст. 300-1 КУпАП.

Крім того, зазначає, що інформація про вручення їй постанови є неправдивою, а у разі наявності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення інформації, що відправлення повернуто з позначкою про невручення, буде свідчити, що постанова відправлена на адресу, за якою позивач не проживає, а тому відповідачем допущено порушення вимог Інструкції щодо з`ясування інформації про дійсне місце проживання відповідної особи зафіксованого транспортного засобу.

За також обставин, не вручення оскаржуваної постанови позбавило позивача гарантованих законом права, а саме: оплати штрафу в розмірі 127,50 грн. Так, позивач була змушена сплатити штраф у розмірі 510 грн. Тому просить скасувати постанову серії 1АВ № 00084645 від 09.06.2020 року та стягнути кошти в розмірі 510 грн.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.11.2020 року позовну заяву залишено без руху. 21.12.2020 року на виконання вимог ухвали від 03.11.2020 року до суду надійшла заява з додатками.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та учасникам справи було визначено строк на подання відзиву.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення доказів.

04.03.2021 року від сторони відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить залишити позовну заяву без задоволення, вважаючи вимоги позивача хибними, безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ № 00084645 від 09.06.2020 року, виніс поліцейський ДПП Плінський Д.В. на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 037-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.0, що дійсний в період з 14.01.2019 року по 14.01.2019 року, та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.

Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем HYNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1 , є три фотокартки із зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення, на яких міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год.; обмеження (перевищення) швидкості, км/год.; напрямок руху автомобіля. Сторона відповідача вважає, що аналіз усіх наявних в справі доказів дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем HYNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1 , доведений в повній мірі.

Щодо посилання позивача про те, що вона не отримувала постанову, зазначає, що постанова надсилається адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою, а саме, в даному випадку: АДРЕСА_1 .

Крім того, представник відповідача зазначає про обов`язок перереєстрації транспортних засобів їх власниками відповідно до вимог чинного законодавства, який позивач не виконала.

Також на спростування тверджень позивача відносно того, що вона зверталася до відповідача щодо заміни належного користувача, зазначає, що в матеріалах справи не мітиться документів, які підтверджують підстави, визначені ст. 279-3 КУпАП, для звільнення відповідальної особи від адміністративної відповідальності.

01.04.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує доводи відповідача в частині того, що ні норми ст. 279-1 КУпАП, ні Інструкції не передбачають надсилання постанови на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Зазначає, що зміна реєстрації місця проживання не підтверджує зміну фактичного місця чи місць проживання. Однак офіційне листування ведеться з особою за зареєстрованим місцем проживання, яке на момент винесення оскаржуваної постанови, у позивача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2. Вважає, що відповідачем не доведено зміну позивачем місця проживання, а, отже, і обов`язку перереєстрації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 09.06.2020 року інспектором ДПП Плінським Д.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 00084645, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення п. 12.9. (б) ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 122).

14.07.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Статтями 2791-2794 КУпАП визначені особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Так, відповідно до ст. 2791 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Також у вказаній статті передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що посадові особи уповноважених підрозділів Національної поліції у своїй діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, керуються також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 року № 13.

Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пп. 1 п. 6 Розділу ІІ вказаної Інструкції за результатами опрацювання на першому етапі (рівні) матеріалів автоматичної фіксації уповноважений поліцейський за наявності доказів у справі про адміністративне правопорушення, відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб і про відповідальну особу, або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення цифрового підпису.

Статтею 4 Закону України «Про дорожній рух» визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Постановою КМУ № 833 від 10.11.2017 року затверджений, зокрема, Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Постановою КМУ «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що власником транспортного засобу марки «HYNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , іншої інформації щодо належного користувача в матеріалах справи не міститься.

Суд також звертає увагу на те, що, враховуючи наведені вище норми, використання відомостей щодо адреси власника транспортного засобу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів є законним, а тому і направлення стороною відповідача на адресу, яка в ньому міститься, копії постанови є правомірним.

Суд роз`яснює, що відповідно п. 7 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою.

Пунктом 9 Правил передбачено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи.

Таким чином, у разі дотримання позивачем вимог абз. 1 п. 33 постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.1998 року № 1388, щодо перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з зміною свого місця проживання, направлення копії оскаржуваної постанови за адресою, про яку вона зазначає, було б правомірним.

Стосовно посилання позивача у відповіді на відзив на те, що вона має право мати декілька місць проживання і що відповідачем не доведено зміну саме місця її проживання, а тому вона не має перереєстровувати свій транспортний засіб, однак при цьому зазначає, що листування мало б вестися з нею саме за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , суперечить один одному та викладеним вище нормам законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 12.9. (б) водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху та зазначає, що нею було повідомлено про особу, яка вчинила зазначене адміністративне правопорушення. Крім того, зазначає, що у зв`язку з не направленням на її адресу реєстрації копії постанови, вона була позбавлена права вчинити дії, визначені ст. 279-3 або ч. 1 ст. 300-1 КУпАП.

Так, згідно примітки до ст. 122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 2793 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

За вимогами ст. 142 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Положеннями ст. 2793 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

За приписами даної норми така особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

- ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи наявність фото- відеофіксації вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, технічним засобом Каскад 037-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 та має сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.0, що дійсний в період з 14.01.2019 року по 14.01.2029 року, тому такий доказ є належним та враховується судом.

У позовній заяві ОСОБА_1 фактично зазначила лише свою незгоду з постановою інспектора та процедурою її направлення, та при цьому не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування того, що не було вчинено нею вказане адміністративного правопорушення, або ж транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи і якої саме, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо.

Крім того, законом чітко визначено, що з відповідною заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, з документом (квитанцією) про сплату відповідного штрафу, має звернутися саме особа, яка керувала транспортним засобом, а не позивач, яка є власником транспортного засобу.

Таким чином, дії інспектора ДПП та складання оскаржуваної постанови відносно позивача відповідають вимогам закону, підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законом, не вбачається. За таких обставин, суд вважає, що факт порушення позивачем ПДР та правомірність притягнення до адміністративної відповідальності доведені.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

Керуючись ст.ст. 142 , 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 2791 - 2794 , 287-289, 293 КУпАП, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 року № 13, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання постанови протиправною, скасування постанови, стягнення коштів

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: