Рішення № 96877067, 26.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7080/20

Провадження № 2/521/669/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Філозофенко А.С.,

представника позивача Майдебури Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Кудінової Г.Ю.,

представника третьої особи - Бурдіян О.П.,

представника третьої особи - Золотущенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог з боку позивача - Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради, Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської Обласної Ради про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

Представник Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради Чумаченко Н.Ю., (що діє на підставі довіреності №0028/01-20 від 08.01.2020 року), в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відібрання дитини від матері та батька, без позбавлення батьківських прав, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради.

Мотивують вимоги тим, на думку позивача, відповідачі тривалий час не приймали участі у вихованні дитини, з дитиною не спілкуються, її долею не цікавились, мати зловживає алкогольними напоями, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

На час вирішення спору дитина за рішенням МРА ОМР перебуває в КУ «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської Обласної Ради.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С. від 03.07.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2021 року було залучено Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської Обласної Ради до участі у цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

30 березня 2021 року представник позивача Патрікєєв Б.Б., що діє на підставі довіреності № 0018/01-20 від 05 січня 2021 року, подав через канцелярію суду заяву про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відібрання дитини та стягнення аліментів без розгляду (вхід. №13845 від 30.03.2021 року).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2021 року позов Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги з боку позивача Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відібрання дитини та стягнення аліментів - залишено без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що хоче піклуватися про доньку та виховувати її. У зв`язку з тим, що перебував у складі Збройних сил України, певний час коли знаходився у зоні АТО не мав фізичної можливості піклуватись за дитиною.

Представники третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову у повному обсязі. При ухваленні рішення просили виходити із інтересів дитини.

У судовому засіданні 10.03.2021 року була заслухана неповнолітня ОСОБА_2 . Після з`ясування думки дитини заслуховування проведено в присутності учасників справи. Суд переконався в готовності дитини до діалогу та спроможності відповідати на питання, що стосуються суті спору. Надаючи відповіді на запитання суду, неповнолітня ОСОБА_2 надала однозначні та вичерпні пояснення, що не підтримує вимог органу опіки та піклування про відібрання дитини від батька. Дитина пояснила, що в них гарні стосунки, батько забезпечує її усім необхідним. При цьому неповнолітня зазначила, що деякий час вже проводила в притулку. Однак дуже хоче жити разом з батьком.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити з наступних підстав.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає, що це є обґрунтованим та доцільним.

З зазначеного висновку органу опіки та піклування зокрема вбачається, що мати дитини зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, не здійснює належний догляд за дитиною, умови проживання разом із матір`ю роблять неможливим повноцінний розвиток ОСОБА_2 , що у сукупності негативно впливає на її фізичний та психологічний стан.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21.10.2020 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб - Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб - Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини. Позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет», щомісячно, починаючи з 01.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , з перераховуванням коштів на особистий рахунок дитини.

На час вирішення спору дитина за рішенням МРА ОМР перебуває в КУ «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської Обласної Ради.

Як повідомив суду відповідач ОСОБА_1 , що він хоче піклуватися про доньку та виховувати її. У зв`язку з тим, що перебував у складі Збройних сил України, певний час коли знаходився у зоні АТО не мав фізичної можливості піклуватись за дитиною.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли у зв`язку із особистими немайновими правами та обов`язками батьків та дітей, а тому регулюються Главою 13 СК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органу опіки та піклування.

За роз`ясненнями, наданими у п.п.16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Разом з тим, протягом всього часу після відібрання дитини і звернення позивача з даним позовом до суду, батько ОСОБА_1 вживає дійових заходів щодо виправлення ситуації що склалася.

Таким чином, враховуючи надані докази позивачем та відповідачем, встановлені обставини справи, а також вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що вимоги про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу на те, що відібрання дитини від батька є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, надаючи перевагу правам дитини, а саме на проживання в сім`ї разом із батьком та на піклування батька.

Враховуючи те, що питання про стягнення аліментів вирішується лише при задоволенні вимог про відібрання дитини, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 170 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 267, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.22, ЄДРПОУ 26303175), в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог з боку позивача Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.22, ЄДРПОУ 25427107), Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської Обласної Ради (м. Одеса, вул. 411 Батареї, 2, ЄДРПОУ 25478093) про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських правта та стягнення аліментів.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.04.2021 року.

Суддя О.С. Леонов

26.04.21