Ухвала суду № 96876914, 13.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38837/20

Провадження № 2-ві/947/4/21

УХВАЛА

13.05.2021

Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченка В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петренка Володимира Сергійовича, головуючого по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 , Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси ( головуючий суддя Петренко В.С.) розглядається цивільна справа №947/38837/20 за позовом ОСОБА_2 , Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішень.

05.05.2021 року, ОСОБА_1 - стороною ( співвідповідачем ) по справі подана заява про відвід головуючому.

Заява обґрунтовується тим, що їй - ОСОБА_1 від її представника - ОСОБА_5 стало відомо що останній безпосередньо знаходячись у приміщенні суду випадково спостерігав за тим як представник позивача - Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» Гнатенко Ірина Валентинівна 30 квітня 2021 року за допомогою мобільного телефону у приміщенні суду домовилась про зустріч із головуючим по справі суддею Петренко В.С., а потім секретар судового засідання провела представника до робочого кабінету судді Петренка В.С. де вони спілкувались поза межами судового засідання вірогідно з приводу скасування постановленої по даної справі раніше ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене заявник ОСОБА_1 вказує, що суддя Петренко В.С. влаштував у своєму робочому кабінеті у приміщенні суду приймальню окремих учасників окремих справ, яких приймає для «вирішення окремих питань» по цих справах.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи виявилось, що судом безпідставно не було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2 , який, як позивач, не сплатив судовий збір за подання позову.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про упередженість судді Петренка В.С., що проявляється у ігноруванні факту несплати ОСОБА_2 судового збору за подання позову та проведенні суддею прийому представника ГО «ВМСОТРЛ» Гнатенко І.В. 30 квітня 2021 року , поза межами судового засідання без участі інших учасників справи.

Також, відповідач зазначила про те, що у зв`язку із вчиненням суддею ОСОБА_6 порушень присяги судді, нею до Вищої ради правосуддя подано дисциплінарну скаргу на його дії, а наслідком подання відповідної дисциплінарної скарги є негативне та упереджене ставлення судді ОСОБА_6 до неї, що викликає на обґрунтований сумнів у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ухвали від 11.05.2020 року, суд, який розглядає справу, прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав розгляд заяви про відвід іншому судді, який визначається в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

В ухвалі зазначено про невідповідність визначених у заяві про відвід обставинах та визначено що доведеність позасудового спілкування головуючого із учасниками справи зроблено лише зі слів представника, без надання будь яких доказів даних обставин, при подачі позовної заяви будо сплачено судовий збір, а за змістом заяви вбачається фактична незгода сторони із рішенням суду про забезпечення позову по даної справі. Крім того в ухвалі зазначено що сам факт подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Рішенням Ради суддів України від 01 березня 2019 року за №13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34» було вирішено внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викласти в наступній редакції: «Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення: неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».

Згідно протоколу автоматичного розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петренка В.С. 11.05.2020 року розподілено на суддю Луняченко В.О.

З 15.12.2017 року ( в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 ), діючим Цивільним процесуальним кодексом України ( далі по тексту ЦПК), встановлений порядок розгляду відводу судді та врегульовані підстави для відводу.

Згідно вимог ч.1-4 ст. 40 ЦПК питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч.7,8,11 вищезазначеної статті питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу судді у цивільному процесі врегульовані статтями 36,37 ЦПК.

Статтею 36 ЦПК встановлено:

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу ( ч.4 ст. 36 ЦПК).

В даному випадку підставами відводу головуючому заявлені: 1) особисте спілкування головуючого із одним учасником справи поза межами судового засідання ; 2 ) ігнорування головуючим факту несплати позивачем судового збору при подачі заяв по суті справи; 3) факт звернення сторони із скаргою на дії головуючого до Вищої Ради правосуддя.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В даному випадку окрім самої заяви про позасудове спілкування головуючого із представником сторони позивача, яке стало відомо заявнику зі слів його представника, у присутності якого здійснювалось як телефонна домовленість про зустріч так і запрошення секретарем представника до кабінету судді, не надано жадного іншого доказу даних обставин.

При розгляді даного питання судом враховується усталена практика Європейського Суду із прав людини яка викладена зокрема у п.п. 480,481 рішення від 31.05.2018 у справі "Абу Зубайда проти Литви", та п. 26(1) рішення від 08.07.2004 у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", з питання застосування судом стандарту доказування "поза розумним сумнівом", а тому суд не приймає як належний та допустимий доказ розповідання представника заінтересованої сторони про спостереження за ймовірною таємною зустріччю представника іншої сторони із головуючим для ймовірного обговорення питань само по справі, яка цікавить заявника.

Крім того з матеріалів цивільної справи вбачається квитанції від 13 січня 2021 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 600,00 грн. (а.с. 128), що спростовує твердження заявника про відсутність оплати судового збору з боку позивача.

Сам по собі факт звернення учасника справи із скаргою на дії головуючого до Вищої Ради правосуддя не може бути підставою для відводу такому головуючому, так як зворотне може привести до зловживання сторонами, які не згодні із будь яким діями головуючого, до маніпулювання порядком призначення головуючих по справі через звернення із відповідними скаргами, що також підтверджується і вищевикладеною позицією Ради суддів України у рішенні від 01 березня 2019 року за №13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34» було вирішено внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів».

Не згода із будь яким рішенням головуючого по справі, винесених при розгляді даної справи, в тому числі із забезпеченням позову, у відповідності до вимог законодавства не може бути підставою для відводу судді, а згідно вимог ЦПК України може бути окремим предметом апеляційного оскарження учасником справи, яки не згоден із даним рішенням суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петренка Володимира Сергійовича, головуючого по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 , Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Луняченко В. О.