Рішення № 96875270, 29.04.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28694/20

Провадження № 2/686/1680/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 квітня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді – Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання – Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 686/28694/20 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 12 851,35 грн. та суму судових витрат у розмірі 2 102,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звертався до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 11.05.2010 року. Кредитний ліміт було збільшено до 15 000 грн. В процесі користування кредитним рахунком позичальник, тобто ОСОБА_2 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості за договором, та у виписці по розрахунку. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.09.2015 року.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 31.08.2015 року по 31.02.2016 року.

В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом ОСОБА_2 належним чином не виконав, в зв`язку з чим у нього перед позивачем станом на день смерті виникла заборгованість по кредитному договору.

Оскільки по теперішній час відповідач, спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 – ОСОБА_1 грошові кошти не повернула, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів до спадкоємця боржника, тобто до ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань в судове засідання не направляла.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

26.11.2020 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

23.12.2020 року справу призначено до судового розгляду.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 11.03.2021 року витребовувалась копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2

09.04.2021 року від нотаріуса надійшла копія спадкової справи, яка долучена до матеріалів справи. Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2010 року між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, що складається з анкети-заяви позичальника, пам`ятки про умови кредитування, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, викладених на банківському сайті http://privatbank.ua.

За змістом наданого банком розрахунку за кредитним договором №б/н від 11.05.2010 року, станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість становить: 12 851,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 01.09.2015 року.

08.09.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» була направлена претензія кредитора до Другої Хмельницької державної нотаріальної контори.

03.07.2020 року позивачем скеровано претензію до спадкоємців позичальника про повернення заборгованості померлого ОСОБА_2 , яка булла залишена поза увагою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст.1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. 3, 4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України Здійснення права на спадкування) та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України Оформлення права на спадщину).

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Разом з тим суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст.16 та ч. 2 ст.1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст.1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до наданої приватним нотаріусом копії спадкової справи № 5-2016 щодо майна ОСОБА_2 , вбачається, що свідоцтво про право на спадщину не видавалось, однак, ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 , звернулась із заявою щодо прийняття спадщини.

Крім того позивачем не було надано суду належних доказів, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 отримала будь-яке спадкове майно.

Разом з цим, позов пред`явлено до ОСОБА_1 , спадкоємця за законом першої черги, яка була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Однак, позивачем не подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Одночасно суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звертатись до суду з позовом до спадкоємців померлого.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.1216, 1219, 1268, 1268, 1282, 1296, 1297 ЦК України, та керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позовних Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення 11.05.2021 року.

Суддя: