Ухвала суду № 96873930, 11.05.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2632/13-ц

Провадження № 6/945/25/21

УХВАЛА

11 травня 2021 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони у справі його правонаступником.

Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначив, що 31 березня 2014 року Миколаївським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення у цивільній справі № 480/2632/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11375335000/11375335001.

10 серпня 2020 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір № 2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за кредитним договором № 11375335000/11375335001.

У зв`язку із зазначеним вище, заявник просить замінити стягувача - Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у цивільній справі № 480/2632/13-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11375335000/11375335001.

У судове засідання представник заявника не з`явився, з поданого до суду одночасно з заявою клопотання вбачається, що заявник підтримує заявлені вимоги, просить розглянути справу без участі його представника.

Представник Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк», належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася.

ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали цивільної справи № 480/2632/13-ц, суд дійшов такого.

31 березня 2014 року Миколаївським районним судом Миколаївської області у цивільній справі № 480/2632/13-ц ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк». Ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11375335000 від 24 липня 2008 року, що станом на 19 березня 2013 року становить 406439 грн. 35 коп. (м. ц. с. № 480/2632/13-ц, а. с. 84 - 85).

28 квітня 2014 року Миколаївським районним судом Миколаївської області видано представнику позивача копію вказаного рішення суду та два виконавчі листи, видані на підставі цього рішення (м. ц. с. № 480/2632/13-ц, а. с. 84 - 85).

10 серпня 2020 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір № 2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за кредитним договором № 11375335000/11375335001, що підтверджується копією Додатку № 1 до Договору № 2301/К про відступлення прав вимоги від 10 серпня 2020 року.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1), 2) ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України “Про виконавче провадження”, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім цього, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою, і такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 55, ч. 1 ст. 260, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, - задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749; місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5 - Б, м. Київ, 04053) у виконавчому листі № 480/2632/13-ц, що виданий Миколаївським районним судом Миколаївської області, на підставі заочного рішення від 31 березня 2014 року у цивільній справі № 480/2632/13-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11375335000/11375335001

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

11.05.2021