Вирок № 96873852, 13.05.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4002/19

кримінальне провадження

№1-кп/489/266/21

ВИРОК

Іменем України

13 травня 2021 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Рум`янцевої Н.О.

із секретарем судових

засідань Тітовою Т.Е.

за участю:

прокурора Косової В.Ю.

захисника Крупки Ю.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 315 ч.1, 317 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , при невстановлених обставинах, незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою у висушеному стані, 5,560 г., який незаконно зберігала за місцем проживання по АДРЕСА_1 , без мети збуту до проведення працівниками поліції обшуку 22.06.2019 р.

Крім того, 22.06.2019 р. близько 10.45 год., знаходячись з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в приміщенні свого будинку по АДРЕСА_1 , маючи умисел на схиляння до вживання наркотичного засобу, пригостила та запропонувала ОСОБА_4 покурити канабіс через саморобний пристрій для куріння (бульбулятор), на що останній погодився та близько 11.00 год. в приміщенні коридору вжив особливо небезпечний засіб канабіс, шляхом вдихання в себе диму в кількості одного разу, який утворився від розпалу канабісу в ковпачку саморобного пристрою для куріння.

Крім того, 22.06.2019 р. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , надала ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приміщення коридору свого будинку для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, які з її дозволу, шляхом куріння його вжили.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту; ст.315 ч.1 КК України, як схиляння до вживання наркотичних засобів; ст.317 ч.1 КК України, як утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів.

Обвинувачена ОСОБА_1 та прокурор Косова В.Ю., під час судового розгляду уклали угоду про визнання винуватості, у якій в зв`язку з беззастережним визнанням ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченій за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі; за ст. 315 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ст.317 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, зі звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора захисника та обвинуваченої, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.

Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків та нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, яким є кримінальний проступок, передбачений ст. 309 ч.1 КК України та злочини, передбачені ст. 315 ч.1, 317 ч.1 КК України, за яким кримінальні правопорушення правильно кваліфіковані, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченою.

Крім того, обвинувачена згодна на призначення узгодженого виду і міри покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченою та прокурором, на підставі якої ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч.1, 315 ч.1, 317 ч.1 КК України, та відповідно до вимог ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч.1, 315 ч.1, 317 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст. 309 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;

за ст. 315 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

за ст. 317 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на засуджену обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб, масою 5,560 г., поліетиленовий фрагмент пляшки, який складається з двох частин та пластмасовий ковпачок з нашаруванням екстракту канабісу, масою у перерахунку на суху речовину - 0,1416 г., що зберігаються у Інгульському ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з засудженої процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 1570,10 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р UA908999980313090115000014482 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район 24060300, код ЗКПО: 37992030, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Головуючий: Н.О. Рум`янцева