Постанова № 96873722, 13.05.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1209/21

Провадження № 3/487/674/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Уманського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: не відомо -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпроАП України

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 року, о 09:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою та наніс один удар в область голови ОСОБА_2 , тим самим вчинивши насильство в сім`ї, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що дійсно 15.02.2021 року близько 09-00 години, знаходився за адресою АДРЕСА_1 -, де проживав зі своєю дружиною ОСОБА_3 .

У цей час до них приїхада матір дружини – ОСОБА_4 яка розпочала з ним сварку, ображала його нецензурною лайкою, та нанесла йому декілька ударів. З метою уникнення конфлікту він залишив приміщення та пішов на вулицю.

Стверджував, що будь-яких дій психологічного та фізичного впливу до ОСОБА_2 не застосовував. З урахуванням зазначеного просив провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В подальшому до судових засідань не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку його представника – адвоката Гроднової А.М., пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Положеннями ст.280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 173-2 КпроАП України встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого,а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

Пунктом 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КпроАП України передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 вищевказаних вимог законодавства.

Так, вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ№052633/331 від 15.02.2021 року; письмовими заявою та поясненнями ОСОБА_2 від 15.02.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15..02.2021 року; Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, від 15.02.2021 року.

Показами ОСОБА_2 , яка під час допиту в судовому засіданні, пояснила, що у вказаний в протоколі час приїхала до своєї доньки ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 , де донька проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 та двома неповнолітніми дітьми. Причиною її приїзду стало те, що на передодні у телефонній розмові, донька повідомила що має намір розірвати шлюб з ОСОБА_1 оскільки він зловживає спиртними напоями та погрожує їй фізичним насильством.

Під час розмови з ОСОБА_1 , останній почав кричати та висловлюватися відносно неї грубою нецензурною лайкою, крім того наніс один удар відкритою стороною долоні по голові, від якого вона впала, після чого ОСОБА_1 залишив приміщення квартири, а вона викликала поліцію.

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення,особу правопорушника,ступінь його вини, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір» в новій редакції.

Разом з тим, відповідно до п. 13, ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Відповідно до п. 19 ст. 6. ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07 липня 2020 року Управлінням соціального захисту населення в Миколаївському районі департаменту праці та соціального захисту ОМР, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.40-1,278,280,283,284 КпроАП України

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КпроАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 170 (сто сімдесят) грн. (отримувач ГУК/ Миколаївська обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача (ДКСУ): казначейство України (ЕАП), номер рахунку:UA438999980313010149000014001 код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя: І.О.Притуляк