
Справа № 473/1341/20
УХВАЛА
"12" травня 2021 р.Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
за участю: представника позивача адвоката Лукіянчина І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальних збитків та стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди,
ВСТАНОВИВ:
вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.12.2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого, ч.1 ст. 286 КК України, проте в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків та стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди було відмовлено.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21.04.2020 року вказаний вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано, призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Так, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди, ОСОБА_1 зазначав, що 18.09.2017 року о 16 год. 15 хв. в м. Вознесенську Миколаївської області сталася дорожньо–транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автобуса марки «ЛАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого пасажир автомобіля марки «Chevrolet Aveo» ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано матеріальні збитки в вигляді витрат на лікування в розмірі 34 427 грн. 24 коп. Крім того, останній просив стягнути компенсацію моральної (немайнової) шкоди в розмірі 150 000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що він отримав тілесні ушкодженні, негативні емоції та переживання через фізичний біль, в зв`язку з чим порушився звичайний ритм його життя, оскільки суттєво погіршився його загальний стан здоров`я, він був змушений витрачати час на лікування.
Посилаючись на вказані обставини, необхідність поновлення порушеного права, позивач, після неодноразового уточнення позовних вимог, просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» матеріальні збитки в розмірі 33 427 грн. 24 коп., моральну шкоду в розмірі 7 500 грн. 00 коп. в рівних частках з кожної; з ОСОБА_2 1000 грн. 00 коп. (франшиза); з ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс» моральну шкоду в розмірі 142 500 грн. 00 коп. в солідарному порядку.
Ухвалою суду від 02.04.2021 року від Товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс» (вул. Київська, 182, м. Вознесенськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 03117872) були витребувані документи, що засвідчують використання транспортного засобу «ЛАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , на маршруті, що обслуговує ТДВ «Вознесенськавтотранс», 18.09.2017 року. Витребувані докази необхідно було надати в строк до 12.04.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копію відповідної ухвали було отримано представником відповідача 06.04.2021 року. В зв`язку з невиконання вимог суду копію ухвали від 02.04.2021 року було направлено повторно.
Між тим, станом на 12.05.2021 року витребувані судом докази не подані, не повідомлено суд про неможливість їх подання, в тому числі з поважних причин.
Так, згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази (ч.ч.6,7,8,9 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 144 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Частиною 2 ст. 148 ЦПК України передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, у зв`язку з неподанням витребовуваних судом доказів без поважних причин та неповідомлення суду про причини неподання таких доказів, суд приходить до висновку про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс» заходу процесуального примусу в вигляді стягнення з останнього в дохід державного бюджету штрафу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.), що становить 6 810 грн. 00 коп. (2 270 х 3).
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом єДержавна судова адміністрація України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Керуючись ст.ст.43,143,144,148, 260, 261 ЦПК України суд,
ПОСТАНОВИВ:
стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Вознесенськавтотранс», юридична адреса: вул. Київська, 182, м. Вознесенськ, Миколаївська область, індекс 56500, код ЄДРПОУ 03117872, в дохід державного бюджету штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який становить 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, ЄДРПОУ 26255795. Реквізити платежу: отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Лузан
Судове рішення № 96873588, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 12.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/1341/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: