Ухвала суду № 96872879, 13.05.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3437/17

Провадження № 4-с/442/15/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання – Леськів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали скарги ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 та головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Фурдига В.О., про визнання неправомірними дій державного виконавця, -

встановив:

31.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги, зупинити проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №59440311 від 02.07.2019, постановити ухвалу відповідно до якої зупинити виконання за виконавчим листом №442/3437/17, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 26.06.2019, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №442/3437/17, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 26.06.2019, визнати неправомірною вимогу Головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Фурдига В.О. від 19.03.2021 в частині того, що «Оскільки стягувачем ( ОСОБА_2 ) зареєстровано право власності на зазначене приміщення 14.03.2017, тобто швидше ніж ПП «Три дивани», яке зареєстрували право власності на дане нерухоме 28.03.2019, державними виконавцями буде проводитися примусове виселення 01.04.2021. В ході проведення виконавчих дій, відбудеться заміна замків. Майно, яке буде знаходитись в даному приміщенні буде передано на відповідальне зберігання особі визначеній державним виконавцем»; визнати неправомірним примусове виселення ПП «Три дивани» із нежитлового приміщення загальною площею 169,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення загальною площею 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на які за ПП «Три дивани» зареєстровано право власності 28.03.2019.

В обґрунтування скарги покликається на те, що 19.03.2021 головний державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Фурдига В.О. склав вимогу, відповідно до якої вказано виселити його з нежитлового приміщення, загальною площею 167,6 кв.м., які на даний час позначені в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. «5г» під літ.1, площею 167,2 кв.м., і в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. «5д» під літ.1, площею 4 кв.м., приміщення спільного користування площею 24,6 кв.м., приміщення загального користування площею 0,394 кв.м. Вказана вимога сформована на основі виконавчого листа у справі №442/34/17, виданого 26.06.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. Вказана вимога сформована по виконавчому провадженню №59440311 від 02.07.2019. У вказаній вимозі вказано, що оскільки стягувачем зареєстровано право власності на зазначене приміщення 14.03.2017. тобто швидше ніж ПП «Три дивани», яке зареєстрували право власності на дане нерухоме майно 28.03.2019, державним виконавцем бу4де проводитись примусове виселення 01.04.2021. У випадку невиконання добровільно вимог вищевказаного виконавчого документу, буде проведено його примусове виконання. Вважає таку вимогу державного виконавця незаконною, оскільки приватне підприємство «Три дивани» та ОСОБА_2 є власниками різних приміщень. Більше того, реєстраційні номера об`єкта нерухомого майна – різні. А тому, вимога виконавця порушує права та інтереси ПП «Три дивани». ФОП ОСОБА_3 орендує у ПП «Три дивани» нежитлові приміщення позначені літерами «5г» та «5д», загальною площею 169,9 кв.м. та 4 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_2 . У вимозі державного виконавця вказано про те, що в ході проведення виконавчих дій, відбудеться заміна замків. Майно, яке буде знаходитися в даному приміщенні буде передано на відповідальне зберігання особі визначеній державним виконавцем. Таким чином, відповідні неправомірні дії виконавця призведуть до порушення права власності ПП «Три дивани», зокрема пошкодження, позбавлення права володіння та користування нерухомим майном; порушення права власності ФОП ОСОБА_3 , зокрема позбавлення права володіння, користування і розпорядження належним йому на праві власності рухомим майном. Вважає, що примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі, а ПП «Три дивани» не є боржником у даному виконавчому провадженні.

Ухвалою суду від 05.04.2021 в частині скарги ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовлено, роз`яснено його право на звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.432 ЦПК України. Відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця. Залучено до участі в справі як заінтересовану особу: головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Фурдига В.О. Розгляд скарги призначено на 12.04.2021.

12.04.2021 від Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) надійшла заява про відкладення розгляду скарги у зв`язку з неможливістю державного виконавця з`явитись в судове засідання. Розгляд скарги відкладено через неявку сторін на 22.04.2021.

21.04.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду скарги, покликаючись на наявний різкий спалах захворювання на коронавірус, зокрема у Львівській області.

22.04.2021 ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення, в яких скаргу заперечує, просить в задоволенні такої відмовити.

22.04.2021 головний державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) В.Фурдига подав до суду відзив на скаргу, в якому просить в задоволенні скарги відмовити.

22.04.2021 у зв`язку з неявкою сторін, розгляд скарги відкладено на 13.05.2021.

11.05.2021 ОСОБА_1 повторно подав до суду клопотання ідентичного змісту з попереднім про відкладення розгляду скарги у зв`язку з поганим самопочуттям та наявним різким спалахом захворювання на коронавірус зокрема на території Львівської області.

У ч.1, 2 ст.450 ЦПК України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Беручи до уваги стислі строки розгляду скарги, а також враховуючи те, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із незадовільним самопочуттям жодними доказами не підтверджено, суд розцінює подання таких клопотань як зловживання правом з метою затягування розгляду скарги,а тому суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, просить в задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому, за змістом ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.4 ст.10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, невід`ємною частиною якого є принцип правової визначеності (певності), що включає в себе дотримання остаточності судового рішення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на суд стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, аби остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, п.43; рішення від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України», заява № 67534/01, п.42; рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява №40450/04, п.51).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.06.2004 у справі «Півень проти України» (заява №56849/00, п.35) вказано, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також, захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, випливає однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Як зауважує Європейський суд з прав людини в пункті 23 рішення по справі «Матківська проти України» від 12.03.2009 року (заява № 38683/04), реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) роз`яснень у п.13 узагальнення судової практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 №24-152/0/4-13 державний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) знаходиться виконавче провадження 59440311 з виконання виконавчого листа №442/3437/17 виданого 26.06.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про виселення ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею 167,6 кв.м, які на даний час позначені в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ."5г" під літ. 1, площею 167,2 кв.м. і в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. "5д" під літ. 1, площею 4 кв. м., приміщення спільного користування площею 24,6 кв.м., приміщення загального користування площею 0,394 кв. м., що знаходяться на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 .

02.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до виконання та до відома.

З представлених суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 17.07.2019 державним виконавцем здійснено вихід за місцем виконання вищевказаного рішення суду, з метою перевірки виконання боржником рішення про його виселення, та встановлено, що боржник відсутній у даному приміщенні та його майно також там не знаходиться. Також, державним виконавцем встановлено факт експлуатації даного нежитлового приміщення, зазначеного у виконавчому документі ФОП – ОСОБА_3 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про що складено акт державного виконавця.

18.07.2019 державним виконавцем Коваль І.А., в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано вимогу державного виконавця, якою зобов`язано звільнити ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення загальною площею 167,6 кв.м, які на даний час позначені в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ."5г" під літ. 1, площею 167,2 кв.м. і в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. "5д" під літ. 1, площею 4 кв. м., приміщення спільного користування площею 24,6 кв.м., приміщення загального користування площею 0,394 кв. м., що знаходяться на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 .

19.07.2019 у відділ надійшла заява ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якої між останнім та Приватним підприємством «ТРИ ДИВАНИ» в особі директора Бейби Володимира Любомировича, було укладено договір оренди вищезазначеного нежитлового приміщення. Приміщення, що передалося ФОП ОСОБА_3 в оренду належне на праві власності ПП «ТРИ ДИВАНИ», згідно актів прийому-передачі нерухомого майна від 25.03.2019. Також, заявник зазначає, що майно яке знаходиться в орендованому ним приміщенні, належить ФОП ОСОБА_4 , яке передано йому для продажу, згідно договору консалтингу від 10.06.2019 та передане згідно накладних.

ФОП ОСОБА_3 відмовляється виконувати вимогу державного виконавця, також у своїй заяві вказує, що він орендує приміщення площею 169,9 кв. м. та 4,0 кв.м, а не приміщення площею 167,2 кв.м., 4,0 кв.м., 24,6 кв.м. та площею 0,394 кв.м., які зазначені у вимозі. Також, вказує, що ОСОБА_1 в орендованому ним приміщенні відсутній та підприємницьку діяльність там не здійснює.

24.07.2019 у відділ надійшла заява боржника про те, що останній вказаними нежитловими приміщеннями не користується та не має до них жодного відношення, відповідно не чинить жодних перешкод ОСОБА_5 , а також боржник повідомив, що не має можливості виконати рішення суду в частині привести майно у попередній стан, оскільки не має жодного доступу до даного майна.

Ухвалою суду від 06.12.2018 роз`яснено рішення суду, яке виконується, а саме роз`яснено: необхідно виселити ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею 167,6 кв.м., які на даний час позначені в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ "5г" під літ. 1, площею 167,2 кв.м. і в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ "5д" під літ.1, площею 4 кв.м., приміщенням спільного користування площею 24,6 кв.м, приміщенням загального користування площею 0,394 кв.м., що знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 . Рекомендовано стягувачу ОСОБА_2 звернутися до суду, з приводу скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно ПП «ТРИ ДИВАНИ» (ЄДРПОУ 42905699). Окрім цього, роз`яснено стягувачу його право на звернення до органів Національної поліції України, щодо реєстрації права власності на нерухоме майно третіми особами.

18.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою № 59440311/П-7 про результати перевірки законності виконавчого провадження заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Сало Ю.А. визнано дії державного виконавця виконавче провадження №59440311 МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Коваль І.А. такими, що вчинені із порушенням вимог частини восьмої статті 66 та пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у матеріалах справи відсутній акт державного виконавця про фактичне виконання такого рішення та відповідний акт державного виконавця про виселення боржника.

Постановою начальника Дрогобицького МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області скасовано вищевказану постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2019.

19.03.2021 в межах виконання вказаного виконавчого листа державним виконавцем представлено вимогу про виселення ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею 167,6 кв.м., які на даний час позначені в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. «5г» під літ.1, площею 167,2 кв.м. і в Технічному паспорті на нежитлове приміщення літ. «5д» під літ.1, площею 4 кв.м., приміщення спільного користування площею 24,6 кв.м., приміщення загального користування площею 0,394 кв.м., що знаходяться на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 .

У вимозі зазначено, що у випадку невиконання добровільно вимог вищевказаного виконавчого документу, буде проведено його примусове виконання о 10.00 год. 01.04.2021. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Зі змісту ст.66 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Враховуючи вищенаведене, вивчивши матеріали виконавчого провадження, суд не вбачає неправомірності у діях виконавчого провадження, натомість такі спрямовані на виконання рішення суду.

Щодо зупинення проведення виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, то суд вважає, що скаржником не наведено обґрунтованих підстав та не мотивовано необхідності зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 та головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Фурдига В.О., про визнання неправомірними дій державного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.