Вирок № 96872481 від 07.05.2021 , Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.05.2021

Справа № 320/5014/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участю секретаря - Твердої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017000000003519 від 06.11.2017 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3,4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - Лихач Я.О., Гордієнка Т.Є., Трофанюка С.В., Глянь О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - адвокатів Лисенка С.Д., Сивової Я.В.,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що наказом прокурора Запорізької області № 696к від 15.12.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, будучи представником влади, працівником правоохоронного органу та згідно примітки 2 до ст.368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Наказом прокурора Запорізької області №645к від 15.12.2015 особу, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, призначено на посаду прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, будучи представником влади, працівником правоохоронного органу та згідно примітки 2 до ст.368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать органи прокуратури.

Згідно з положеннями ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 3 та 4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 регламентовано, що прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Крім того, ст. ст. 3,22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Так, Мелітопольським ВП ГУ НП в Запорізькій області 11.11.2016 на підставі заяви ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР №12016080140006001 за ч.1 ст.190 КК України, по факту шахрайських дій щодо останньої, з боку ОСОБА_3 .

Постановою заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 11.11.2016 особу, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, призначено процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12016080140006001 від 11.11.2016 за ч.1 ст.190 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалось слідчими СВ Мелітопольського ВП ГУ НП в Запорізькій області.

Впродовж липня-листопада 2017 року у заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за не притягнення її до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12016080140006001 від 11.11.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України та подальше закриття цього кримінального провадження.

Будучи знайомим з потерпілою ОСОБА_2 та координуючи з нею свої дії, користуючись знайомством з товаришем ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , через якого передавав останній свої вимоги, ОСОБА_1 сподівався бути невикритим у своїй злочинній діяльності.

В серпні та жовтні 2017 року заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 викликав до себе в робочий кабінет особу, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та цікавився ходом досудового розслідування кримінального провадження №12016080140006001, а також наполягав на активізації його розслідування.

На початку листопада 2017 року, точний час та місце встановити слідством не представилось можливим, заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу залучив до своєї злочинної діяльності особу, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, - процесуального керівника у кримінальному провадженні №12016080140006001, з яким вони в подальшому узгодили деталі виконання злочинної схеми, спрямованої на одержання від ОСОБА_3 через її знайомого ОСОБА_5 для себе неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016080140006001 від 11.11.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України та подальше закриття цього кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 організував вчинення злочину та схилив іншого співучасника - особу, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, до його вчинення.

Крім цього, з метою конспірації своєї злочинної діяльності ОСОБА_1 з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, неодноразово ставили перед ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткову вимогу - повністю відшкодувати збитки потерпілій ОСОБА_2 , про що принести розписку останньої.

В подальшому, 20.11.2017, близько 10 год. 13 хв., та 29.11.2017, близько 10 год. 50 хв,. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщені свого службового кабінету Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, у розмовах з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повторно цікавився розслідуванням кримінального провадження №12016080140006001 та наявністю проекту повідомлення про підозру ОСОБА_3 .

Вказаний проект повідомлення про підозру ОСОБА_3 13.12.2017, близько 16 год. 38 хв., у своєму робочому кабінеті Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, продемонстрував на своєму робочому комп`ютері ОСОБА_6 з метою пришвидшення отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .

Крім цього, 13.12.2017, близько 16 год. 38 хв., у своєму робочому кабінеті Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, за вказівкою ОСОБА_1 обговорив з ОСОБА_4 розмір неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .

Після цього, 14.12.2017, близько 18 год. 01 хв., особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись на сходах над четвертим поверхом прокуратури Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, повідомив ОСОБА_7 , що розмір неправомірної вигоди в сумі 1 500 доларів США ОСОБА_1 погоджений, а також наголосив на крайній термін - до 22.12.2017 відшкодувати завдані ОСОБА_3 збитки ОСОБА_2 та для подальшого закриття кримінального провадження №12016080140006001 надати йому та ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США.

20.12.2017, близько 14 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, продовжуючи свої злочинні дії у приміщенні свого службового кабінету, який знаходиться на 3 поверсі вказаної прокуратури за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, отримав від ОСОБА_8 розписки ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків та повідомив останньому про необхідність передати неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, якому у присутності ОСОБА_5 20.12.217 о 14 год. 52 хв. попередньо зателефонував.

В послідуючому, 20.12.2017, близько 15 години 00 хвилин, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись на сходах над четвертим поверхом прокуратури Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, одержав від ОСОБА_5 для себе та ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 20.12.2017 складає 41 826,4 (сорок одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень.

Після того, як особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду, його та ОСОБА_1 було затримано слідчими Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.ч. 3, 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, як організація та підбурювання до одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попереднього змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_1 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 19.06.2018.

На переконання суду, в результаті дослідження, аналізу та оцінки досліджених судом доказів, не знайшло свого підтвердження пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Сторона обвинувачення вважає доведеними обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, посилаючись на надані суду письмові докази, речові докази, електронні докази та показання свідків, а саме: заяву ОСОБА_3 від 06.11.2017; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; згоду ОСОБА_3 на конфіденційне співробітництво; згоду ОСОБА_3 на проведення відносно неї негласних слідчих (розшукових) дії; протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 16.11.2017; згоду ОСОБА_9 на конфіденційне співробітництво від 08.12.2017; протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 20.12.2017 /т. 4 а.с. 74-92/, протокол освідування особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження від 20.12.2017; протокол огляду службового кабінету особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження від 20.12.2017; протокол огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_1 від 20.12.2017; протокол огляду місця події - будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури від 20.12.2017; протокол огляду відеозапису огляду місця події, який є додатком до протоколу огляду місця події від 20.12.2017; протокол огляду ноутбуку від 21.12.2017; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 21.12.2017; протокол огляду відеореєстратору «Hikvision» від 21.12.2017 /т. 4/; протокол щодо результатів проведення НСРД №3518т/39/107-2017 від 23.11.2017; №3519т/39/107-2017 від 23.11.2017; №3520т/39/107-2017 від 23.11.2017; №3953т/39/107-2017 від 28.12.2017; №3954т/39/107-2017 від 28.12.2017; №3955т/39/107-2017 від 28.12.2017; №3956т/39/107-2017 від 28.12.2017; №3957т/39/107-2017 від 28.12.2017;№3958т/39/107-2017 від 28.12.2017; №3959т/39/107-2017 від 28.12.2017 /т. 3/; копії матеріалів кримінального провадження СВ Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області №12016080140006001 за ч. 1 ст. 190 КК України; розписка від 18.12.2017, показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 /т.4 а.с.1-51/.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому органом досудового розслідування злочині не визнав та пояснив, що з жовтня 2002 року по 25 серпня 2018 року він працював в органах прокуратури Запорізької області. Станом на 20 грудня 2017 року, згідно з наказом про розподіл обов`язків між працівниками Мелітопольської місцевої прокуратури, на нього, окрім іншого, покладалася організація діяльності прокурорів у кримінальному провадженні; забезпечення невідкладного призначення процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень; безпосереднє керівництво роботою прокурорів прокуратури, які здійснюють нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів слідчими СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та слідчих відділів Приазовського, Якимівського, Кирилівського, Веселівського відділень поліції. Наприкінці 2016 року до його службового кабінету увійшла та звернулася раніше не знайома йому ОСОБА_2 зі скаргою щодо бездіяльності працівників Мелітопольського ВП ГУНП України в області, скаржників з цих питань він приймав особисто. Також він пояснив суду, що зі скарги ОСОБА_2 йому стало зрозумілим, що слідчим відділенням Мелітопольського ВП ГУНП України в області розслідується кримінальне провадження за її заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій ОСОБА_3 при працевлаштуванні за кордоном. Він пояснив, що зі слів ОСОБА_2 та наданих нею копій документів вбачалося, що відносно даної особи дійсно вчинене кримінальне правопорушення, проте документальне оформлення передачі грошей ОСОБА_2 ОСОБА_3 зводило відносини між ними до цивільно-правових, а не кримінально караних, в зв`язку з чим він вирішив взяти хід досудового розслідування у кримінальному провадженні на особистий контроль. В своїх поясненнях він не заперечував, що контактував з ОСОБА_2 , інформуючи її про свою оцінку перспектив відновлення її прав, при цьому повідомив ОСОБА_2 , що доказів вчинення відносно неї кримінального правопорушення замало, але правоохоронні органи зроблять все можливе, щоб захистити її права. Однією з проблем розслідування кримінального провадження був той факт, що навесні 2017 року ОСОБА_2 збиралася виїжджати на заробітки за межі України, а оскільки її участь у завершенні досудового розслідування та під час судового розгляду є обов`язковою, з метою підтримання зв`язку, вони домовились спілкуватись за допомогою вайберу, але до кінця 2017 року спілкування не було. Далі він пояснив, що після спілкування з ОСОБА_2 провів оперативну нараду з процесуальним керівником у кримінальному провадженні ОСОБА_11, за результатами якої було визначено першочергові слідчі дії з метою зібрання доказів у кримінальному провадженні, а саме, допит ОСОБА_2 у слідчого судді в порядку ст. 225 КПК України, проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_3 , перевірку державної реєстрації підприємницької діяльності вказаної особи тощо. Всі заплановані слідчі дії були виконані, але були складнощі в направленні обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України через перебування ОСОБА_2 за межами України. Восени 2017 року ним проводилась оперативна нарада з процесуальними керівниками Мелітопольської місцевої прокуратури щодо стану досудового розслідування кримінальних проваджень, які перебувають на контролі Мелітопольської місцевої прокуратури та прокуратури області. В ході проведення наради, в тому числі обговорювалось питання направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Процесуальний керівник ОСОБА_11 , повідомив про свою необізнаність щодо перебування ОСОБА_2 на території України. Крім того він пояснив суду, що наприкінці жовтня-початку листопада 2017 року до нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_10 , якого знав як колишнього працівника міліції. Під час розмови в службовому кабінеті на побутові теми ОСОБА_10 поцікавився станом досудового розслідування кримінального провадження відносно його знайомої ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_10 назвався її адвокатом. ОСОБА_10 він запропонував з питань слідства звертатись до процесуального керівника ОСОБА_11 і на цьому їх розмова з ОСОБА_10 була завершена. У подальшому ОСОБА_10 декілька разів звертався до нього та просив сприяти у зустрічі з ОСОБА_11 , а через деякий час останній доповів йому, що зустрічався з ОСОБА_10 та той йому сказав, що ОСОБА_3 будуть вжиті заходи до відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_2 з метою примирення з останньою та ініціювання питання перед слідством про звільнення її від кримінальної відповідальності. З урахуванням цієї інформації він зв`язався через мессенджер «Viber» з ОСОБА_2 з метою з`ясування її місцезнаходження, відшкодування шкоди, тощо. Розмов про закриття кримінального провадження за відсутності події чи складу кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 , він не з ким не вів та цього нікому не обіцяв. Про факт нібито вимагання ним та ОСОБА_11 грошових коштів у ОСОБА_3 за закриття кримінального провадження та не притягнення її до кримінальної відповідальності дізнався після вручення йому письмового повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Будь-яких попередніх змов та розроблення злочинних схем між ним та ОСОБА_11 , спрямованих на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, не було. Він ніколи не зустрічався з ОСОБА_3 , з вказаною особою він взагалі не знайомий та ніколи її не бачив. Також він в поясненнях виразив припущення, що ОСОБА_3 вирішила звернутися за допомогою до свого знайомого ОСОБА_10 з метою провокації його та ОСОБА_11 на отримання хабара, притягнення їх до кримінальної відповідальності з метою їх усунення від здійснення контролю за ходом досудового розслідування провадження відносно неї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що у 2016-2017 роках вона займалась підприємницькою діяльністю з надання послуг працевлаштування за кордоном. Десь в цей час до неї звернулась ОСОБА_2 з проханням працевлаштування за кордоном, вона цим питанням займалась, але в неї нічого не вийшло з незалежних від неї причин. ОСОБА_2 вважала, що її ошукали, тому звернулась до відділу поліції із заявою про її нібито протиправні дії. Деякий час її ніхто не турбував при розслідуванні провадження, а згодом розслідування активізувалось. Вона звернулася до свого знайомого ОСОБА_10 з проханням про допомогу, оскільки не знала, що їй робити. ОСОБА_10 сказав, що в нього є знайомі в прокуратурі і він поцікавиться ситуацією, що склалась. Через деякий час вона знову зустрілась з ОСОБА_10 і той їй сказав, що прокурор ОСОБА_11 та його керівник ОСОБА_1 вимагають від неї неправомірну вигоду за закриття відносно неї кримінального провадження. Оскільки вона не мала намірів будь-кому надавати неправомірну вигоду, то вирішила звернутись до Генеральної прокуратури України із заявою щодо вжиття заходів до вказаних осіб. Про факт вимагання від неї неправомірної вигоди вона знає зі слів ОСОБА_10 . Особисто з нею ніхто з працівників прокуратури не зустрічався, окрім випадку, коли вона сама ходила до ОСОБА_11 та цікавилась контактами ОСОБА_2 . При зустрічі в кабінеті ОСОБА_11 він в неї неправомірну вигоду не вимагав. Щодо вимагання грошових коштів, то їй відомо зі слів ОСОБА_10 .

Допитаний в судовому засіданні 13.01 ОСОБА_1 , який працював заступником Мелітопольського місцевого .2021 свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він є колишнім працівником міліції і за родом своєї діяльності був знайомий із ОСОБА_16 прокурора. У листопаді 2017 року до нього звернулася його раніше знайома ОСОБА_3 , яка також якийсь час працювала слідчим, з проханням допомогти їй у вирішенні питання по справі, порушеної щодо неї по заяві ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України. Він погодився надати таку допомогу і вирішив поцікавитися про стан кримінального провадження у ОСОБА_1 , який на той час обіймав посаду заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури. З його ініціативи відбулась зустріч з ОСОБА_1 у його службовому кабінеті. ОСОБА_1 направив його до ОСОБА_11 , який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні з метою отримання будь якої інформації щодо руху справи. Будь-які питання щодо руху справи він з ОСОБА_1 не обговорював. Після цього він ще декілька разів ініціював зустрічі з ОСОБА_1 в службовому кабінеті останнього, попередньо не домовляючись про дні та часи його прийому. Зі слів ОСОБА_11 він зрозумів, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 може бути закрите лише після передачі останньому неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США. Про те, що ОСОБА_1 вимагає також неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження, він зробив припущення за результатами спілкування з ОСОБА_11 . Особисто ОСОБА_1 йому з цього приводу нічого не казав, оскільки взагалі не спілкувався з ним на тему розслідування провадження. В ході його допомоги за проханням ОСОБА_17 він зрозумів, що остання якось самоусувається від вирішення її ж питання і дійшов до висновку, що він приймає участь у наданні хабара. З метою уникнення кримінальної відповідальності за свої дії він звернувся до правоохоронних органів, написав заяву про вимагання та погодився на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з його участю.

Допитана судом свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона у 2016 році звернулась до ОСОБА_3 , яка надавала послуги з працевлаштування за кордоном. За вказану послугу передала в загальній кількості 1700 доларів США. Проте, ОСОБА_3 взагалі не виконала будь-яких дій з її працевлаштування, а грошові кошти не повернула. Тоді вона зрозуміла, що ОСОБА_3 її ошукала, у зв`язку з чим звернулась з заявою про її шахрайські дії до Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області. Після прийняття від неї заяви про злочин, ніхто з працівників поліції розслідуванням її кримінального провадження не займався і тоді за порадою знайомих вона вирішила звернутись зі скаргою щодо бездіяльності до прокуратури. Прийшовши до прокуратури, у приймальні керівника їй порекомендували звернутись до заступника керівника прокуратури ОСОБА_1 , що вона і зробила. Вивчивши документи та вислухавши її, ОСОБА_1 зазначив, що доказів для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності на цей час замало, але прокуратурою будуть вжиті заходи задля захисту її інтересів. Оскільки свідок планувала виїхати на кордон з метою працевлаштування, вона просила ОСОБА_1 тримати з нею зв`язок мессенжером «Viber» і дозволити цікавитись рухом справи. У подальшому ОСОБА_1 за допомогою мессенжера «Viber» повідомив їй, що ОСОБА_3 буде намагатись зустрітись з нею з метою відшкодування матеріальної шкоди. Дійсно, через деякий час з нею зустрілися ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_7, який так назвався, та повернули їй 1000 доларів США, а потім через декілька днів ще 500 доларів США. Всього їй було повернуто 1500 доларів США, а ще 200 доларів США вона так би мовити пробачила ОСОБА_3 . Під час повернення грошей вона писала розписки про одержання грошей на вказані суми. І передала розписки ОСОБА_18 . Спілкувань з інших питань, що не стосуються цієї справи, між нею та ОСОБА_1 не відбувалось.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила суду, що станом на 2017 рік працювала на посаді прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, її робоче місце розташоване в одному кабінеті з робочим місцем прокурора ОСОБА_11 З обставин розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 щодо шахрайських дій ОСОБА_3 їй нічого не було відомо до моменту затримання ОСОБА_11 та ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КК України. Їй відомо, що надавачем неправомірної вигоди у провадженні є ОСОБА_10 , з яким вона особисто не знайома. Побачивши згодом фотографію вказаної особи, вона згадала, що бачила його декілька разів, коли він заглядав до її службового кабінету та цікавився місцезнаходженням ОСОБА_11 . Один чи два рази, коли ОСОБА_11 був на робочому місці, ОСОБА_10 просив останнього вийти в коридор та поспілкуватись з ним.

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що працює на посаді слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП України. Під час виконання своїх службових обов`язків нею розслідувалось кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 щодо шахрайських дій ОСОБА_3 . Процесуальним керівником у кримінальному провадженні був прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_11 Під час розслідування кримінального провадження нею проведений ряд слідчих (розшукових) дій та за вказівкою процесуального керівника підготовлений проект повідомлення про підозру ОСОБА_3 , який вона направила електронною поштою на адресу електронної пошти останнього для редагування та погодження. Про факт вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_11 та ОСОБА_1 з представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10 за закриття кримінального провадження, їй нічого не відомо. Стан слідства у кримінальному провадженні перебував на постійному контролі заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , який неодноразово вимагав активізувати стан розслідування провадження та вжити заходи задля притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, склавши відповідне повідомлення про підозру.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що працює на посаді начальника слідчого відділу Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області. Йому відомо, що слідчим відділенням, а саме слідчим ОСОБА_13, розслідувалось кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 щодо шахрайських дій ОСОБА_3 при працевлаштуванні потерпілої за кордоном. Деталі кримінального провадження йому не відомі, але запам`ятав це провадження, оскільки заступник керівника ОСОБА_1 неодноразово вимагав від нього вжити заходи до активізації слідства та скласти повідомлення про підозру ОСОБА_3 . Де на цей час перебуває зазначене провадження, йому не відомо.

Допитаний за клопотанням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_11 , матеріали стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, керуючись положеннями ст. 63 Конституції України, відмовився надавати покази щодо обставин інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки стосовно нього також існує кримінальне провадження за цими ж обставинами, та надані ним покази можуть бути використані стосовно нього самого.

Судом досліджені документи, електронні, речові докази та процесуальні рішення, надані стороною обвинувачення по кримінальному провадженню №42017000000003519 від 06.11.2017, в результаті дослідження яких встановлено наступні обставини.

Так, до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України надійшла заява ОСОБА_3 від 06.11.2017, якою вона просить прийняти в передбаченому законодавством порядку міри до прокурора прокуратури міста Мелітополя ОСОБА_11 та його керівника ОСОБА_1 , які протягом останнього тижня вимагають у неї за закриття кримінального провадження відносно неї неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США (а.с.28 т.4).

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.11.2017, за змістом якого ОСОБА_3 зазначає обставини надання нею послуг з працевлаштування ОСОБА_19 , отримання від неї грошових коштів за надані послуги в сумі 1600 доларів США, а обставини обшуку в її робочому офісі за участю прокурора ОСОБА_11, а також обставини зустріч та розмов з ОСОБА_20 , який обіцяв сприяти закриттю кримінального провадження відносно неї і передачі ОСОБА_21 на його вимогу 400 доларів США. Розуміючи, що в даному випадку вчиняється злочин і по відношенню до неї висловлена вимога про надання грошей за закриття кримінального провадження, ОСОБА_3 вирішила звернутись в правоохоронні органи із відповідною заявою про викриття злочинців та притягнення таких до передбаченої законом відповідальності (а.с.33 т. 4)

Згідно з витягом з ЄРДР №42017000000003519 від 06.11.2017, сформованим станом на 06.04.2018, внесені відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України з наступною фабулою: "прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016080140006001 від 11.11.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України. У невстановлений слідством час та місці, заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за попередньою змовою вказаної прокуратури ОСОБА_11 розробили злочинну схему, спрямовану на одержання від ОСОБА_3 через її знайомого ОСОБА_10 для себе неправомірну вигоди у сумі 1500 доларів США за непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12016080140006001 від 11.11.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України та подальше закриття кримінального провадження. Близько 16-00 години 13.12.2017 ОСОБА_11 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, у приміщенні свого службового кабінету Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22, під час розмови з ОСОБА_22 , погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , показав на своєму робочому комп`ютері в електронному вигляді повідомлення про підозру ОСОБА_3 . Також ОСОБА_11 наголосив на необхідність до 22.12.2017 відшкодувати завдані ОСОБА_3 збитки ОСОБА_19 та для подальшого закриття кримінального провадження №12016080140006001 надати йому та ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США. 20.12.2017, близько 14 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, продовжуючи свої злочинні дії у приміщенні свого службового кабінету, який находиться на 3 поверсі вказаної прокуратури за адресою Запорізька обл., м. Мелітополь вул. Байбулатова, 22, отримав від ОСОБА_10 розписки ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків та повідомив останньому необхідність надати неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США прокурору ОСОБА_11 . В послідуючому, 20.12.2017, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_11 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись на сходах над четвертим поверхом прокуратури Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22, одержав від ОСОБА_10 для себе та ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ на 20.12.2017 складає 41826,40 гривень. Після того, як ОСОБА_11 одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду, його та ОСОБА_1 було затримано слідчими Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (а.с.1 т. 4). Органом досудового розслідування визначено Генеральну інспекцію Генеральної прокуратури України (а.с. 22 т. 4). Проведення досудового розслідування доручено старшому слідчому в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. та слідчому в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівській області Середі М.М. (а.с. 24 т. 4)

Заявою старшому слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. ОСОБА_3 надала добровільну згоду на залучення її до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017000000003519, дата складання заяви не зазначена (а.с. 34 т. 4).

Заявою старшому слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. ОСОБА_3 надала добровільну згоду на проведення щодо неї негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017000000003519, дата складання заяви не зазначена (а.с. 35 т. 4).

Старшим слідчим в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюком С.В. доручено 06.11.2017 начальнику УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України встановити причетних осіб до скоєння зазначеного злочину, а також місце, час та спосіб, свідків, для встановлення усіх обставин справи; доручено здійснити комплекс оперативних заходів по фігурантах провадження з метою встановлення всього кола осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, їх анкетних даних, відомостей про місце роботи та проживання, засоби зв`язку, отримання інформації щодо їх майнового стану тощо (а.с. 36 т. 4). На виконання зазначеного доручення слідчому надіслано матеріали виконаного доручення із зазначенням в супровідному листі від 06.11.2017 № 658/39/107/02/2017 на 10 аркушах, без зазначення їх переліку (а.с. 37) та матеріали на виконання доручення із зазначенням в супровідному листі від 23.11.2017 № 7004/39/107-2017 на 6 аркушах, без зазначення їх переліку (а.с. 39 т. 4).

Згідно протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 16.11.2017, складеного старшим оперуповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ майором поліції Груєнко М.В. в період часу з 09 год. 30 хв. по 10 год. 30 хв. на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Запорізької області, отримані від ОСОБА_3 , оглянуті та повернуті їй 350 доларів США для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_11 (а.с. 40-43 т. 4).

Згідно протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 20.12.2017, складеного старшим оперуповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ майором поліції Груєнко М.В в період часу з 11 год. 20 хв. по 11 год. 50 хв. на підставі прокурора відділу прокуратури Запорізької області про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.11.2017, грошові кошти, які є власністю ОСОБА_3 у сумі 1500 доларів США оглянуті та передані ОСОБА_10 для проведення заходів щодо викриття факту отримання неправомірної вигоди прокурорами Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а.с. 74-80 т. 4).

08.12.2017 заявою старшому слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. ОСОБА_10 надав добровільну згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017000000003519 (а.с. 45 т. 4).

08.12.2017 заявою старшому слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. ОСОБА_10 надав добровільну згоду на проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017000000003519 (а.с. 46 т. 4).

Судом досліджено постанову про проведення освідування особи від 19.12.2017, якою прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчуком М.П., розглянувши кримінальне провадження №42017000000003519 прийнято рішення про проведення освідування ОСОБА_11 (а.с. 54-55 т. 4).

Протокол освідування ОСОБА_11 від 20.12.2017, згідно з яким при освітленні спеціальною лампою, видимих слідів світіння спеціальних речовин не виявлено, ні на руках, ні на одязі ОСОБА_11 . Після цього, з долонь рук ОСОБА_11 взято змиви (а.с. 56-58 т. 4).

Відповідно до протоколу огляду службового кабінету ОСОБА_11 від 20.12.2017 на робочому столі службового комп`ютера ОСОБА_11 виявлено документ - проект повідомлення про підозру ОСОБА_3 , а також жорсткий диск службового комп`ютера ОСОБА_11 , які вилучені та поміщені до сейф-пакету №885617 (а.с. 81-85 т.4).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 20.12.2017 ОСОБА_11 було затримано у відповідності до положень ст.208 КПК України, оскільки цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, безпосередньо після вчинення злочину очевидець або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Слідча дія проводилась із застосуванням відеокамери Soni HDR-CX, з 16-36 год. Panasonik HC-V770. Під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_11 було виявлено та вилучено мобільний телефон "Samsung S5 imei: 1) НОМЕР_1 , imei: 2) НОМЕР_2 з SIM-картою № НОМЕР_3 , посвідчення працівника прокуратури №042070, які поміщені в сейф-пакет №885592, а також поміщено флеш-накопичувач Date Trevel.

В судовому засіданні оглянуто оптичний диск, який є додатком до вищевказаних слідчих дій за участю ОСОБА_11 (а.с. 103 т. 4). Під час перегляду файлів на оптичному диску встановлено, що фактичні обставини, відображені у відеозаписах відповідають обставинам, викладеним у вищевказаних протоколах слідчих дій.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 20.12.2017 затримано ОСОБА_1 було затримано у відповідності до положень ст.208 КПК України, оскільки цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, безпосередньо після вчинення злочину очевидець або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Слідча дія проводилась із застосуванням відеокамери Soni HD. Під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Nokia модель 730, imei: НОМЕР_4 із SIM-картами № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , а також чохол чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру, поміщені в сейф-пакет №885559 (а.с. 59-64 т. 4).

Як вбачається з протоколу огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_1 від 20.12.2017 (а.с. 90-92 т.4), проведеного на підставі добровільної згоди керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_24 із застосуванням відеокамери Soni HD. Проведеним в ході огляду місця події в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури в службового кабінету ОСОБА_1 , відкритого за допомогою ключів, які попередньо надав ОСОБА_24 , на робочому столі виявлено та вилучено файл з оригіналом та копією розписки ОСОБА_2 від 18.12.2017 про отримання нею від ОСОБА_3 13.12.2017 1000 доларів США та 18.12.2017 500 доларів США. Також вилучений ноутбук ASUS, модель F5SL, блок живлення марки Liteon упаковано до пакету, який опечатано і скріплено підписами учасників.

Згідно протоколу огляду місця події - будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури від 20.12.2017, проведеного на підставі добровільної згоди керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_24 із застосуванням відеокамери Soni HD, в правому куті сходового майданчику під віником виявлено грошові кошти в сумі 1500 доларів США, які оглянуто та поміщено до сейф-пакету №885557 (а.с. 86-89 т. 4).

В судовому засіданні оглянуто флеш-носій карта пам`яті Miсro SD HC 8 G, який є додатком до вищевказаних слідчих дій за участю ОСОБА_1 та огляду місця події - будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури від 20.12.2017 (а.с. 71 т. 4). Під час перегляду файлів на флеш-носії встановлено, що фактичні обставини, відображені у відеозаписах, відповідають обставинам, викладеним у вищевказаних протоколах слідчих дій.

Відповідно до протоколу огляду відеозапису огляду місця події від 21.12.2017, який є додатком до протоколу огляду місця події від 20.12.2017, а саме приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури, оглянуто серії та номери грошових купюр в сумі 1500 доларів США (а.с. 99-100 т. 4).

Згідно з висновком експерта №19/11-1/13-СЕ/18 від 01.02.2018, на наданому на дослідження контрольному зразку марлевого тампона, який знаходився в конверті з написом «Конверт №1» сторонніх нашарувань спеціальних хімічних речовин - люмінофорів не виявлено.

Питання щодо спільної родову (групову) приналежність зі спецзасобом, зразок якого наданий на дослідження (конверт - «Контрольний образец ваты обработанный веществом «Светлячок-М» та спецзасобу на зразку марлевого тампону зі спиртом не вирішувався з причини відсутності сторонніх нашарувань спеціальних хімічних речовин - люмінофорів на предметі носії.

На наданих на дослідження марлевих тампонах, які знаходилися в конвертах з написами «Конверт №2» та «Конверт №3» поіменованих в постанові про призначення експертизи, як «змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_11 » виявлена спеціальна хімічна речовина люмінофор.

Люмінофор, який виявлений на поверхнях, наданих на дослідження марлевих тампонах, які знаходилися в конвертах з написами «Конверт №2» та «Конверт №3» поіменованих в постанові про призначення експертизи, як «змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_11 » та люмінофор, виявлений на поверхні ватного тампону, який знаходився в конверті з написами «Контрольный образец ваты обработанный веществом «Светлячок-М» однорідні за елементним складом та фізико-хімічними властивостями, тобто мають спільну родову належність між собою.

На наданих на дослідження банкнотах номіналом 100 доларів США у кількості 15 штук серій та номерів: НІ29018325А ; КВ85620066К; КВ26002456С; HF65711857C; КВ32742052N; КВ02822444Н; НІ48240038А; KL41751065D; НС01506151В; КВ01430631С; НВ70204485J; КF11261071А; KF11261072A; КL81517021D; НІ29018324A виявлена спеціальна хімічна речовина люмінофор.

Люмінофор, який виявлений на поверхнях, наданих на дослідження банкнотах у кількості 15 штук серій та номерів: НІ29018325А ; КВ85620066К; КВ26002456С; HF65711857C; КВ32742052N; КВ02822444Н; НІ48240038А; KL41751065D; НС01506151В; КВ01430631С; НВ70204485J; КF11261071А; KF11261072A; КL81517021D; НІ29018324A та люмінофор, виявлений на поверхні ватного тампону, який знаходився в конверті з написами «Контрольний образец ваты обработанный веществом «Светлячок-М» однорідні за елементним складом та фізико-хімічними властивостями, тобто мають спільну родову належність між собою.

Згідно з висновком експерта №19/17-3/2/32-СЕ/18 від 09.02.2018, надані на дослідження 15 банкнот номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НІ29018325А; КВ85620066К; КВ26002456С; HF65711857C; КВ32742052N; КВ02822444Н; НІ48240038А; KL41751065D; НС01506151В; КВ01430631С; НВ70204485J; КF11261071А; KF11261072A; КL81517021D; НІ29018324A відповідають аналогічним банкнотам Федеральної резервної системи, які знаходяться в офіційному обігу США.

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но власником приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, розташованого за адресою: вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь, Запорізька область, є прокуратура Запорізької області.

Згідно протоколу огляду ноутбуку від 21.12.20217, вилученого зі службового кабінету ОСОБА_1 під час огляду місця події - приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури, оглянуто програмне забезпечення «Viber desktop» та встановлено переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 101-102 т.4).

Протоколом огляду від 21.12.2017, складеного слідчим в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюком С.В. оглянуто за участю спеціаліста - головного спеціаліста відділу забезпечення дотримання інформаційної безпеки в Генеральній прокуратурі України управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Геника Д.Я. сейф пакет № 885559, на якому наявний пояснювальний рукописний текст та скріплений підписами старшого слідчого ОВС Генеральної інспекції ГПУ ОСОБА_25 , понятими, учасниками, в якому виявлено мобільний телефон сірого кольору марки Nokia в чохлі. В ході огляду телефону встановлено наступну інформацію: модель Nokia Lumia 730 Dual SIM. IMEI: НОМЕР_8 . В телефоні присутні дві сім карти з номерами мобільного оператора, а саме, номер 1 сім-карти НОМЕР_5 , номер 2 сім-карти НОМЕР_9 , мікро-CD (флеш-накопичував). Знайдено за співпадінням: за ключовим словом « ОСОБА_26 » - ОСОБА_27 , телефонний номер НОМЕР_10 ; за ключовим словом «ОСОБА_2» - ОСОБА_2 Потерпевшая , телефонний номер НОМЕР_11 . На робочому столі вказаного телефону є програма додаток мессенжер Viber, запустивши який виявлено текстову переписку власника телефону з користувачем « ОСОБА_2 Потерпевшая ». Дану переписку було сфотографовано за допомогою відеокамери Panasonik HC-V770 та збережено у файл із умовною назвою «Додаток 4», а також надруковано у вигляді фототаблиці (Додаток 4. Переписка власника телефону з користувачем « ОСОБА_2 Потерпевшая »). На цьому огляд вмісту телефону марки Nokia закінчено. Крім того, було оглянуто сейф-пакет № 885592, на якому наявний пояснювальний рукописний текст та скріплений підписами старшого слідчого ОВС Генеральної інспекції ГПУ Трофанюком С.В. , понятими, в якому виявлено мобільний телефон чорного кольору марки Samsung, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_12 , в корпусі чорного кольору, в якому міститься сім-карта з номером мобільного зв`язку НОМЕР_13 . Оглядом вказаного телефону встановлено, що даних, які становлять інтерес для слідства не виявлено (а.с. 123-166 т. 4).

Згідно протоколу огляду від 12.01.2018 відеорегістратору «Hikvision» виявлено та вилучено відеозаписи камер відеоспостереження з 15.12.2017 по 20.12.2017 (а.с. 203-204 т. 4).

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 128000 грн 00 коп та покладено на ОСОБА_1 обов`язки (а.с. 187-189 т. 4).

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.02.2018 продовжено строк застосування обов`язків, покладених на ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.04.2018 (а.с. 248 т. 4).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме вилучене під час затримання 20.12.2017, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , а також проведення 20.12.2017 оглядів місця події приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22 (а.с. 190-192 т.4).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.01.2018 ОСОБА_1 відсторонено від посади заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області на строк до 21.02.2018 (а.с. 213-216 т. 4).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.02.2018 клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюка С.С. про відсторонення від посади ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 249-254 т. 4).

Постановою про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 04.01.2018 прокурором розсекречено перелічені в постанові матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017000000003519 (а.с. 4-8 т.3).

Слідчим доручено організацію виконання ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, постанов про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва від 09.11.2017 та 08.12.2017, постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.11.2017 та 19.12.2017 начальнику Управління захисту економіки в Запорізькій області ДЗЕ НП України (а.с. 27-28, т. 3).

Постановами прокурора від 19.12.2017 припинено проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №420170000000003519 від 06.11.2017 відносно ОСОБА_11 та від 27.12.2017 припинено проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №420170000000003519 від 06.11.2017 відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22317т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_1 , була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_1 в його службовому кабінеті, в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури. В ході розмови ОСОБА_10 надав ОСОБА_1 розписку, написану ОСОБА_2 про відсутність претензій до ОСОБА_3 та спитав про термін закриття кримінальної справи. Після чого ОСОБА_1 сказав зустрітись з ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_11 в його службовому кабінеті та вони разом вийшли на сходи, де ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 неправомірну вигоду.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_11 , була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_1 в його службовому кабінеті, в приміщенні Мелітополської місцевої прокуратури. В ході розмови ОСОБА_10 надав ОСОБА_1 розписку, написану ОСОБА_2 про відсутність претензій до ОСОБА_3 та спитав про термін закриття кримінальної справи. Після чого ОСОБА_1 сказав зустрітись з ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_11 в його службовому кабінеті та вони разом вийшли на сходи, де ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 неправомірну вигоду.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_10 , 18.12.2017 року була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_3 , ОСОБА_36 та невстановленим чоловіком в м. Мелітополь, кафе «Вінтаж». В ході зустрічі ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 500 доларів США за відмову від будь-яких претензій матеріального та морального характеру по кримінальній справі до ОСОБА_3 , про що написала розписку.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_10 , 13.12.2017 року була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_3 та , ОСОБА_36 в м. Мелітополь, кафе «Яблунька». В ході зустрічі ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1000 доларів США за відмову від претензій до ОСОБА_3 , про що написала розписку.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_10 , 14.12.2017 року була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_11 в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури за адресою: м. Мелітополь вул. Байбулатова, буд. 22. В ході розмови ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про те, що сума неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , погоджена з його керівником, а також підтвердив те, що кримінальне провадження буде ним закрито.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_11 , 13.12.2017 року була зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_11 в службовому кабінеті останнього, розташованого за адресою АДРЕСА_3 . В ході розмови з ОСОБА_11 була обговорена сума неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , а також умови, при яких дане кримінальне провадження може бути закрито.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 28.12.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_10 , 22.11.2017 року була зафіксована зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_10 в м. Мелітополі біля будівлі місцевої прокуратури за адресою: м. Мелітополь вул. Байбулатова, буд. 22. Після зустрічі ОСОБА_10 зайшов до будівлі та з його слів зустрівся з прокурором ОСОБА_11 , після чого повідомив ОСОБА_3 умови, за яких кримінальна справа щодо неї буде закрита.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 23.11.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_10 , була зафіксована зустріч в м. Мелітополі, Запорізької області, в районі автовокзалу в ході якої ОСОБА_3 передала частину неправомірної вигоди в розмірі 350 доларів США ОСОБА_10 для подальшої передачі прокурору Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_11

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 23.11.2017 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСРД про аудіо-, відеоконтроль від 09.11.2017 провів аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_11 , була зафіксована зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_11 в службовому кабінеті останнього, розташованого за адресою: м. Мелітополь вул. Байбулатова, 22. В ході розмови ОСОБА_11 передав ОСОБА_3 дані ОСОБА_2 , в тому числі номер мобільного телефону та порекомендував домовлятись з нею. Крім цього, він також повідомив ОСОБА_3 , що справа відносно неї готова до направлення до суду.

В судовому засіданні оглянуто додатки до вищевказаних протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи, зокрема, карту пам`яті micro SD «Kingston» 8 Gb, інв.№ 653 від 10.11.2017, карту пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 651 від 10.11.2017, карту пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 650 від 10.11.2017, карту пам`яті micro SD «ADATA» 4 Gb, інв.№ 621 від 10.11.2017, карту пам`яті micro SD «Transcend» 8 Gb, інв.№ 670 від 21.11.2017, карту пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 671 від 10.11.2017, карту пам`яті micro SD «Transcend» 16 Gb, інв.№ 672 від 21.11.2017, карту пам`яті micro SD «Transcend» 16 Gb, інв.№ 673 від 21.11.2017, карту пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 718 від 18.12.2017. Під час перегляду файлів на картах пам`яті встановлено, що фактичні обставини, відображені у відеозаписах відповідають обставинам, викладеним у вищевказаних протоколах про результати аудіо-, відеоконтролю особи.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05.03.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22317т/НСРД про дозвіл на втручання у приватне спілкування від 09.11.2017 за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_1 були задокументовані телефоні розмови: вхідний дзвінок 12.12.2017 о 15 год. 47 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 12.12.2017 о 15 год. 47 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 12.12.2017 о 15 год. 47 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 10 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 12 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 16 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 33 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 34 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 50 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ); вхідний дзвінок 18.12.2017 о 15 год. 52 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 18.12.2017 о 16 год. 00 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 20.12.2017 о 14 год. 52 хв. між абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ) (а.с. 177-186 т. 3).

В судовому засіданні оглянуто оптичний носій DVD диск № 644т від 10.11.2017 року, який є додатком до вищевказаного протоколу, під час перегляду файлів на оптичному диску встановлено, що фактичні обставини, відображені на електронному носії, відповідають обставинам, викладеним у вищевказаному протоколі.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСРД про дозвіл на втручання у приватне спілкування від 09.11.2017 за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_13 , яким користується ОСОБА_11 були задокументовані телефоні розмови: вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 17 хв. між абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ) та абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 34 хв. між абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ) та абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ); вхідний дзвінок 13.12.2017 о 16 год. 50 хв. між абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ) та абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ); вхідний дзвінок 20.12.2017 о 14 год. 53 хв. між абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ) та абонентом НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) (а.с. 174-175 т.3).

В судовому засіданні оглянуто оптичний носій DVD диск № 643т від 10.11.2017, який є додатком до вищевказаного протоколу, під час перегляду файлів на оптичному диску встановлено, що фактичні обставини, відображені на електронному носії, відповідають обставинам, викладеним у вищевказаному протоколі.

В судовому засіданні оглянуто оптичний носій DVD диск № 641т від 10.11.2017, який є додатком до вищевказаного протоколу, під час перегляду файлів на оптичному диску встановлено, що фактичні обставини, відображені на електронному носії, відповідають обставинам, викладеним у вищевказаному протоколі.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСРД про дозвіл на втручання у приватне спілкування від 09.11.2017 за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_10 були задокументовані телефоні розмови: вхідний дзвінок 15.12.2017 о 10 год. 30 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_14 ( ОСОБА_3 ); вхідний дзвінок 15.12.2017 о 10 год. 56 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_14 ( ОСОБА_3 ); вхідний дзвінок 15.12.2017 о 11 год. 17 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 18.12.2017 о 09 год. 54 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 18.12.2017 о 14 год. 51 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ); вхідний дзвінок 18.12.2017 о 14 год. 54 хв. між абонентом НОМЕР_10 ( ОСОБА_10 ) та абонентом НОМЕР_11 ( ОСОБА_2 ) (а.с. 168-171, т. 3).

В судовому засіданні оглянуто оптичний носій DVD диск № 639т від 10.11.2017, який є додатком до вищевказаного протоколу, під час перегляду файлів на оптичному диску встановлено, що фактичні обставини, відображені на електронному носії, відповідають обставинам, викладеним у вищевказаному протоколі.

Відповідно до протоколу огляду від 14.02.2018 старшим оперуповноваженим УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України ст. лейтенантом Крупицьким М.С. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «Transcend» 8 Gb, інв.№ 670 від 21.11.2017, на якій записаний аудіо файл 171213_0088, загальним розміром 48286КБ. Аудіофайл протяжністю 51 хв. 30 сек. На даному аудіо файлі записані розмови ОСОБА_10 та ОСОБА_3 в ході зустрічі з ОСОБА_2 .

За протоколом огляду від 03.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «ADATA» 4 Gb, інв.№ 621 від 10.11.2017, на якій записано відео файл MPEG0001, загальним розміром 896556КБ. Відеофайл MPEG0001 протяжністю 25 хв. 14 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 16 год. 24 хв. 13.12.2017, час закінчення 16 год. 50 хв. На даному відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_11 в його службовому кабінеті в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури 13 грудня 2017 року о 16 год. 38 хв.

Згідно протоколу огляду від 05.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 650 від 10.11.2017, на якій записано відео файл MPEG0001, загальним розміром 463473КБ. Відеофайл протяжністю 15 хв. 49 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку, а саме 08 год. 53 хв. 20.11.2017 року, час закінчення 09 год. 09 хв. На відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_3 з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_11 в його службовому кабінеті в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури.

Згідно протоколу огляду від 06.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 року проведено огляд карти пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 651 від 10.11.2017, на якій записано відео файл MPEG0001, загальним розміром 678178КБ. Відеофайл протяжністю 23 хв. 09 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата 16.11.2017 та час початку відеозапису, а саме, 12 год. 09 хв., час закінчення відеозапису 12 год. 32 хв. На відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_10 о 12 год. 23 хв. на вулиці в районі центрального ринку м. Мелітополя.

Згідно протоколу огляду від 07.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «Kingston» 8 Gb, інв.№ 653 від 10.11.2017, на якій записано відео файл MPEG0001, загальним розміром 410795КБ. Відеофайл протяжністю 13 хв. 59 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 09 год. 58 хв. 20.11.2017. Час закінчення 10 год. 12 хв. На відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_10 о 10 год. 08 хв. на вулиці біля продуктового магазину.

Згідно протоколу огляду від 08.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 671 від 21.11.2017, на якій записано відеофайл НОМЕР_15 , загальним розміром 1066156КБ та відеофайл MPEG0002, загальним розміром 1026681КБ. Відеофайл MPEG0001 протяжністю 29 хв. 59 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 14 год. 47 хв. 18.12.2017 року, час закінчення 15 год. 17 хв. Відеофайл MPEG0002 протяжністю 28 хв. 54 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 15 год. 17 хв. 18.12.2017, час закінчення 15 год. 46 хв. На даних відеофайлах зафіксована зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з ОСОБА_2 та невстановленим чоловіком в приміщенні кафе «Вінтаж» в м. Мелітополі.

Згідно протоколу огляду від 09.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «Transcend» 16 Gb, інв.№ 672 від 21.11.2017, на якій записано відеофайл MPEG0001, загальним розміром 878509КБ та відеофайл MPEG0002, загальним розміром 228094КБ. Відеофайл MPEG0001 протяжністю 29 хв. 59 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 09 год. 51 хв. 22.11.2017, час закінчення 10 год. 21 хв. Відеофайл MPEG0002 протяжністю 7 хв. 47 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 10 год. 21 хв. 22.11.2017, час закінчення 10 год. 29 хв. На даних відеофайлах зафіксована зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_10 о 10 год. 05 хв., на вулиці біля центрального входу в Мелітопольську місцеву прокуратуру.

Згідно протоколу огляду від 12.02.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017 на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «Transcend» 16 Gb, інв.№ 673 від 21.11.2017, на якій записано відеофайл НОМЕР_15 , загальним розміром 980832КБ. Відеофайл MPEG0001 протяжністю 27 хв. 23 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 17 год. 55 хв. 14.12.2017, час закінчення 18 год. 23 хв. На даному відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_11 в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури о 18 год. 01 хв.

Згідно протоколу огляду від 13.02.2018 складеного старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. при розслідуванні у кримінальному провадженні №42017000000003519 від 06.11.2017, на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Трофанюка С.В., №25/1/1-34482-17 від 22.01.2018 проведено огляд карти пам`яті micro SD «GOOD RAM» 8 Gb, інв.№ 718 від 18.12.2017, на якій записаний відеофайл MPEG0001, загальним розміром 448589КБ. Відеофайл MPEG0001 протяжністю 15 хв. 19 сек., при програванні у верхньому правому кутку зазначена дата та час початку відеозапису, а саме, 14 год. 34 хв. 20.12.2017, час закінчення 14 год. 49 хв. На даному відеофайлі зафіксована зустріч ОСОБА_10 спочатку з ОСОБА_1 , а потім з ОСОБА_11 в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури.

Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 05.01.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В. на виконання доручення прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. по кримінальному провадженню №42017000000003519 від 06.11.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22318т/НСД, № 01-22317т/НСД від 09.11.2017, із застосуванням спеціальних технічних засобів фіксації, проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_1 . Для проведення негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_3 були видані власні грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, номіналом по 100 доларів США кожна, у кількості 15 купюр, з наступними серіями та номерами: HF65711857C, KB32742052N, KB02822444H, HI48240038A, KL41751065D, HC01506151B, KB01430631C, HB70204485J, KF11261071A, KF11261072A, KL81517021D, HI29018324A, HI29018325A, KB85620066K, KB26002456C (а.с.158-160 т.3).

Відповідно до протоколу про результати спостереження за особою від 03.01.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР №42017000000003519 від 06.11.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСД про спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів від 09.11.2017, провів спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_10 від 22.11.2017, о 10 год. ранку була зафіксована зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_3 біля приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури, розташованої за адресою: м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22. Після чого вони разом зайшли до вказаної будівлі. Вийшовши з приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури через короткий проміжок часу вони деякий час шли разом, після чого зупинились, поговорили та розстались (а.с.157 т.3).

Відповідно до протоколу про результати спостереження за особою від 03.01.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР №42017000000003519 від 06.11.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСД про спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів, провів спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування , спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_10 була зафіксована 16.11.2017 зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_3 , в ході якої остання передала йому грошові кошти у доларах США. Після зустрічі ОСОБА_10 сів у автомобіль ЗАЗ 1102 д/н п НОМЕР_16 під керуванням невстановленого чоловіка та в подальшому займався своїми справами (а.с. 154 т. 3).

Відповідно до протоколу від 19.01.2018 старшим уповноваженим в ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України Груєнко М.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР №42017000000003519 від 06.11.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Яценко М.А. № 01-22319т/НСД про спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів від 09.11.2017, провів спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_10 , 20.12.2017 був зафіксований ОСОБА_10 , який о 14 год. 34 хв. разом з ОСОБА_3 підійшов до приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22, після чого ОСОБА_10 зайшов до приміщення прокуратури, а ОСОБА_3 залишилась очікувати біля входу. О 14 год. 41 хв. ОСОБА_10 піднявся на третій поверх приміщення прокуратури та зайшов до кабінету ОСОБА_1 . О 14 год. 44 хв. ОСОБА_10 вийшов із зазначеного кабінету та о 14 год. 46 хв. зайшов до кабінету ОСОБА_11 , розташованого на 4 поверсі. Через хвилину о 14 год. 47 хв. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 вийшли з кабінету та спілкуючись пройшли до сходової клітини між четвертим поверхом та дахом, після чого о 14 год. 48 хв. Спустились на четвертий поверх та розстались. ОСОБА_10 направився на вихід з приміщення прокуратури, а ОСОБА_11 повернувся до сходової клітини між четвертим поверхом та дахом, де щось поклав на підлогу, після чого повернувся до свого кабінету. О 14 год. 59 хв. ОСОБА_10 вийшов з приміщення прокуратури, підійшов до ОСОБА_3 , після чого вони направились на вул. Кірова м. Мелітополь. В цей же час до приміщення Мелітопольської міжрайонної прокуратури зайшла слідчо-оперативна група УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України (а.с. 125-126 т. 3).

Постановою про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 15.01.2018 розсекречені матеріали на носії інформації. Листом Апеляційного суду міста Києва № 01-1/117 н/т від 25.01.2018 підтверджується скасування грифу секретності з матеріальних носіїв секретної інформації ухвал Апеляційного суду міста Києва у кримінальному провадженні №42017000000003519 (а.с. 131-134 т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж, а саме на спостереження, відбір та фіксацію змісту інформації, яка передається телефонним каналом зв`язку номером НОМЕР_17 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_3 ; аудіо,- відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_3 , з метою фіксації та обробки із використанням технічних засобів його розмов або інших звуків, рухів, дій, при спілкуванні з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами; спостереження за особою у публічно доступних місцях стосовно ОСОБА_3 з метою фіксації і перевірки під час досудового розслідування та її поведінку з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів (а.с. 136-139 т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж, а саме на спостереження, відбір та фіксацію змісту інформації, яка передається телефонним каналом зв`язку номером НОМЕР_10 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», номером НОМЕР_18 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», якими користується ОСОБА_10 ; аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_10 , з метою фіксації та обробки із використанням технічних засобів його розмов або інших звуків, рухів, дій, при спілкуванні з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами; спостереження за особою у публічно доступних місцях стосовно ОСОБА_10 з метою фіксації і перевірки під час досудового розслідування відомостей про ОСОБА_10 та його поведінку з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів (а.с. 140-143 т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж, а саме на спостереження, відбір та фіксацію змісту інформації, яка передається телефонним каналом зв`язку номером НОМЕР_19 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», номером НОМЕР_13 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», якими користується ОСОБА_11 ; аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_11 , з метою фіксації та обробки із використанням технічних засобів його розмов або інших звуків, рухів, дій, при спілкуванні з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами; спостереження за особою у публічно доступних місцях стосовно ОСОБА_11 з метою фіксації і перевірки під час досудового розслідування відомостей про ОСОБА_11 та його поведінку з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів (а.с. 144-147 т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж, а саме на спостереження, відбір та фіксацію змісту інформації, яка передається телефонним каналом зв`язку номером НОМЕР_5 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», номером НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», яким користується ОСОБА_1 ; аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_1 , з метою фіксації та обробки із використанням технічних засобів його розмов або інших звуків, рухів, дій, при спілкуванні з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами; спостереження за особою у публічно доступних місцях стосовно ОСОБА_1 з метою фіксації і перевірки під час досудового розслідування відомостей про ОСОБА_1 та його поведінку з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів; аудіо-, відеоконтроль місця - службового кабінету ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (третій поверх чотирьох поверхової будівлі) - кабінет з надписом « ОСОБА_1 » (а.с. 148-151 т. 3).

Судом досліджено копії матеріалів кримінального провадження СВ Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області №12016080140006001 за ч. 1 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_2 щодо заволодіння в неї грошовими коштами ОСОБА_3 (а.с. 193-249 т. 3).

Оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд викладає свої висновки.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Згідно ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 368 КК України передбачено покарання за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КК України передбачено покарання за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Так, зі змісту досліджених судом документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, судом встановлено, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12016080140006001 за ч.1 ст.190 КК України здійснювалось ОСОБА_11 .

Як вбачається з наказу № 24 від 19.10.2017 керівника Мелітопольської місцевої прокуратури «Про розподіл обов`язків між працівниками Мелітопольської місцевої прокуратури» заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 забезпечує: організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні; забезпечення невідкладного призначення процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень; безпосереднє керівництво роботою прокурорів прокуратури, які здійснюють нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів слідчими СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та слідчих відділів Приазовського, Якимівського, Кирилівського, Веселівського відділень поліції тощо (а.с. 6-17 т.5).

Визначені в розподілі обов`язків та викладені в обвинувальному акті повноваження ОСОБА_1 , як заступника прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області, а саме - організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні жодного відношення до фабули інкримінованого ОСОБА_1 злочину не мають, оскільки він за обсягом повноважень не приймав та не затверджував процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

Аналізуючи покази свідка ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , спілкуючись з ОСОБА_2 , діяв в межах діючого законодавства, покладених на нього обов`язків, належним чином реагуючи на скарги потерпілої щодо тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні і порушені розумних строків досудового розслідування, а також бездіяльності органу досудового розслідування.

Підсумовуючи вищенаведені встановлені судом обставини у сукупністю з положеннями нормативних актів, суд вважає необхідним зазначити, що повноваження з прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні№12016080140006001 за ч.1 ст.190 КК України, зокрема, погодження повідомлення про підозру ОСОБА_3 приймалось процесуальним керівником ОСОБА_11 , матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій не підтверджується обговорення ОСОБА_1 з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 хід досудового розслідування у кримінальному провадженні в контексті прийняття рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 , організацію ОСОБА_1 вчинення злочину та схиляння іншого співучасника ОСОБА_11 до його вчинення.

Співставляючи вищезазначені висновки суду щодо обсягу повноважень ОСОБА_1 , а також його участі у організації вчинення злочину та схиляння ОСОБА_11 до його вчинення з пред`явленим обвинуваченням, суд зазначає наступне.

Так, за змістом обвинувачення викладено тезу - в серпні та жовтні 2017 року заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 викликав до себе в робочий кабінет прокурора вказаної прокуратури ОСОБА_11 та цікавився ходом досудового розслідування кримінального провадження №12016080140006001, а також наполягав на активізації його розслідування. На початку листопада 2017 року, точний час та місце встановити слідством не представилось можливим, заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, з метою реалізації свого злочинного умислу залучив до своєї злочинної діяльності прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 - процесуального керівника у кримінальному провадженні №12016080140006001, з яким вони в подальшому узгодили деталі виконання злочинної схеми, спрямованої на одержання від ОСОБА_3 через її знайомого ОСОБА_5 для себе неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016080140006001 від 11.11.2016 за ч.1 ст.190 КК України та подальше закриття цього кримінального провадження

В досліджених судом матеріалах за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій відсутні відомості та фактичні дані, які б підтверджували обговорювання ОСОБА_1 з ОСОБА_11 в серпні, жовтні та листопаді 2017 року дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 через її знайомого ОСОБА_5 для себе неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016080140006001 від 11.11.2016 за ч.1 ст.190 КК України та подальше закриття цього кримінального провадження. Так само, в матеріалах за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій відсутні відомості, якими б підтверджувалось узгодження ОСОБА_1 з ОСОБА_11 деталей виконання злочинної схеми.

Крім того, з матеріалів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, проведених за участю ОСОБА_10 не вбачається наявність будь-яких спілкувань ОСОБА_1 з ОСОБА_10 з приводу ходу досудового розслідування кримінального провадження №12016080140006001, за виключенням передачі ОСОБА_1 ОСОБА_10 розписки ОСОБА_2 про отримання відшкодування майнової шкоди ОСОБА_3 .

Судом досліджено протокол огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_1 від 20.12.2017, в ході якого виявлено та вилучено файл з оригіналом та копією розписки ОСОБА_2 від 18.12.2017 про отримання нею від ОСОБА_3 13.12.2017 1000 доларів США та 18.12.2017 500 доларів США, а також вилучений ноутбук ASUS, модель F5SL, блок живлення марки Liteon упаковано до пакету, який опечатано і скріплено підписами учасників (а.с. 90-92 т .4).

Аналізуючи клопотання та заяви сторони захисту щодо визнання частини досліджених доказів недопустимими, суд, оцінивши вказані докази, приходить до наступного.

Відповідно до дослідженого судом огляду місця події - будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури від 20.12.2017, проведеного на підставі добровільної згоди керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_24 . Під час огляду на сходовому майданчику 4 поверху прокуратури виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1500 доларів США, які у подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні

Так, захисник у своєму клопотанні зазначає, що слідчим 20.12.2017 фактично проведено обшук приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, в тому числі і службового кабінету ОСОБА_1 , а не огляд місця події, як про це зазначено у протоколі. Відповідну ухвалу суду про дозвіл на проведення обшуку прокурор або слідчий за погодженням з прокурором не отримували. Після проведення обшуку, сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, як цього вимагає ч.3 ст. 233 КПК України. За умови проведення саме огляду місця події, то ним отримано згоду на його проведення у неналежної особи, так як право власності на будівлю Мелітопольської місцевої прокуратури зареєстровано за прокуратурою Запорізької області і дозвіл потрібно отримувати у прокурора Запорізької області, чого зроблено не було.

Суд погоджується з доводами захисту щодо недопустимості проведений слідчих дій, огляду приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури, службового кабінету ОСОБА_1 .

Так, згідно з ч.1 ст.233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Частиною 2 цієї статі передбачено, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Поняття житло також визначене у пункті 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватись на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філії, інші використовувані ними приміщення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час процесуальних дій, визначених органом досудового розслідування, як огляд місця події:

-на сходовому майданчику 5 поверху будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури відшукано та вилучено 1500 доларів США,

-робочого кабінету обвинуваченого ОСОБА_1 відшукано та вилучено розписку (оригінал та копію) від 18.12.2017 від імені ОСОБА_2 про отримання 1500 доларів США від ОСОБА_3 , а також ноутбук ASUS F5SL;

Метою цієї слідчої дії було відшукання грошових коштів, які свідок ОСОБА_10 надав ОСОБА_11 , а також інших предметів та документів з метою викриття обвинуваченого. Наведені обставини свідчать, що в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1 , сходовому майданчику будівлі прокуратури фактично проведений не огляд місця події, а обшук з метою відшукання предмета злочину, передбаченого ст. 368 КК, хоча для проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії з огляду на положення ч. 2 ст.234 КПК обов`язковою була наявність ухвали слідчого судді. На це вказує факт відкривання зачинених дверей, переміщення речей, відкриття та огляд особистих речей, зокрема барсетки ОСОБА_1 тощо.

На підставі ч. 3 ст. 233 КПК у редакції статті, що діяла на момент проведення слідчої дії, слідчий та прокурор мали право увійти до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, але з таким клопотанням вони не звертались і відповідна ухвала слідчим суддею не виносилась.

Такі ж висновки містяться в постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №331/2021/15-к, провадження № 51-321км17, від 05.08.2020 у справі №700/361/17, провадження № 51-1840км20 та інших.

Прокурором надана суду заява керівника Мелітопольської міськрайонної прокуратури ОСОБА_24 про надання згоди на огляд будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури. Проте, згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 47 т. 4) власником будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури є Прокуратура Запорізької області. Отже, якщо і була необхідність в отриманні такої заяви, то вона мала отримуватись від прокурора Запорізької області, а не керівника Мелітопольської місцевої прокуратури.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України» нагадав, що будь-яке втручання згідно з п.1 статті 8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні пункту 2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою статті 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів. Високий суд дійшов висновку, що огляд працівниками міліції житла заявника не проводився згідно із законом, оскільки дозвіл на огляд отримано за обставин, в яких були відсутні процесуальні гарантії, що захищають його здатність висловлювати свою справжню думку.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях (постанови від 26.02.2019 у справі №266/4000/14-к, від 12.02.2019 у справі №159/451/16-к, від 13.05.2020 у справі №591/6423/15-к, від 22.05.2019 у справі №640/2449/16-к), що для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, не обмежуючись наявністю письмового підтвердження такої.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Конституція України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. «У ч. 2 ст. З Конституції головним обов`язком держави проголошено утвердження та забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час розслідування і розгляду кримінальної справи зобов`язані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції та в інших законах України.

Згідно зі ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція) при визначенні кримінального обвинувачення кожному гарантовано право на справедливий розгляд справи щодо нього незалежним і безстороннім судом і застосування презумпції невинуватості. Аналогічні гарантії містить і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р., ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148-VIII.

Водночас у ч. З ст. 62 Конституції закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», що «докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».

Отже, докази, визнані судом недопустимими, підлягають виключенню з кримінального процесу. В такий спосіб забезпечується гарантований Конституцією захист особи від порушення її прав.

Докази, одержані з грубим порушенням норм КПК, що регулюють процес доказування, конституційних та інших прав громадян, а тим паче - у результаті злочинного нехтування нормами, які визначають умови і порядок збирання та перевірки доказів та їхніх джерел, є недопустимими.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими. Тобто слід надавати оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому (рішення у справі «Хан проти Сполученого Королівства» від 12 травня 2000 року, заява № 35394/97).

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України»

Таким чином, суд визнає недопустимими доказами: протокол огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_1 від 20.12.2017; протокол огляду місця події - будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури від 20.12.2017.

А оскільки зазначені вище докази суд визнав недопустимими, то відповідно до цієї доктрини «плодів отруйного дерева» всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. З огляду на вказане суд визнає також недопустимими: протокол огляду відеозапису огляду місця події від 21.12.2017, який є додатком до протоколу огляду місця події від 20.12.2017; протокол огляду ноутбуку від 21.12.2017; протокол огляду від 21.12.2017, яким оглянуто сейф-пакет № 885559; протокол огляду від 21.12.2017, яким оглянуто сейф-пакет № 885617.

Крім того, захистом подано клопотання про визнання недопустимими наступні докази:

- доручення від 19.12.2017 прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. надане старшому слідчому в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. на проведення освідування ОСОБА_1 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження;

- постанову прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. від 19.12.2017 про проведення освідування ОСОБА_1 ;

- постанову прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. від 19.12.2017 про проведення освідування особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження;

- протокол освідування особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження від 20.12.2017

Клопотання вмотивовано тим, ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України 20.12.2017 о 15 годині 02 хвилині, а особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження цього ж дня о 16 годині 07 хвилин, з огляду на вказане статус підозрюваних вони отримали 20.12.2017.

В порушення вимог ст. 241 КПК України прокурор у кримінальному провадженні шляхом складання відповідної постанови призначив освідування ОСОБА_1 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження 19.12.2017, тобто, до набуття ними статусу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи клопотання строни захисту, щодо визнання частини досліджених доказів недопустимими, суд, оцінивши вказані докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 241 КПК України слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статті, коли це пов`язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

Як вбачається з досліджених судом доручення від 19.12.2017 прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. надане старшому слідчому в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Трофанюку С.В. на проведення освідування ОСОБА_1 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження; постанови прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. від 19.12.2017 про проведення освідування ОСОБА_1 ; постанови прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Кравчука М.П. від 19.12.2017 про проведення освідування особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, ці процесуальні рішення у кримінальному провадженні прийняті 19.12.2017, при тому, як протоколи затримання особи , підозрюваної у вчинені злочину відносно ОСОБА_1 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, складені уповноваженою особою 20.12.2017, тобто наступного дня після складання процесуальних рішень щодо освідування затриманих осіб, на той час, коли затримані 20.і2.2017 ОСОБА_1 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження ще не мали процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Суд погоджується з доводами клопотання щодо прийняття цих процесуальних рішень прокурором у поза процесуальний спосіб, шляхом реалізації прокурором своїх повноважень, не передбачених КПК України, оскільки надавати доручення на проведення освідування особи, яка не має статусу підозрюваного, свідка чи потерпілого прокурор не має права і визнає недопустимими доручення від 19.12.2017 прокурора на проведення освідування ОСОБА_1 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження; постанову прокурора від 19.12.2017 про проведення освідування ОСОБА_1 ; постанову прокурора про проведення освідування особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження.

З урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева», суд визнає також недопустимими протокол освідування особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження від 20.12.2017 ; висновок експерта №19/11-1/13-СЕ/18 від 01.02.2018, висновок експерта №19/17-3/2/32-СЕ/18 від 09.02.2018

Аналізуючі фактичні дані, зафіксовані у досліджених судом матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у даному кримінальному провадженні, з огляду на відсутність клопотання та заяв захисту про недопустимість цих матеріалів, суд приймає їх до уваги як належний та допустимий доказ і приходить до наступних висновків.

Як вбачається з досліджених судом протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 28.12.2017 та протоколу огляду від 09.02.2018 ОСОБА_10 22.11.2017 зустрічався з ОСОБА_3 біля будівлі Мелітопольської місцевої прокуратури. Зі слів ОСОБА_10 , він зустрічався з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 і обговорював, за яких умов кримінальна справа відносно ОСОБА_3 буде закрита.

Аналізуючи протокол огляду від 09.02.2018 та досліджені судом відеоматеріали, що містяться на карті пам`яті micro SD «Transcend» 16 Gb, інв.№ 672 від 21.11.2017 у сукупності з іншими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, суд прийшов до висновку, що зустріч ОСОБА_10 22.11.2017 з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 не підтверджується доказами, а з огляду на слова ОСОБА_3 після повернення ОСОБА_10 з приміщення Мелітопольської місцевої прокуратури «Ох ты и быстрый», суд ставить під сумнів описані в розмові ОСОБА_10 факти зустрічі з ОСОБА_1 ОСОБА_11 . Разом з тим, дослідивши суть розмови, що відбулась між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , суд дійшов до висновку про безумовну обізнаність ОСОБА_3 про кримінальне переслідування відносно неї і прагнення уникнути кримінальної відповідальності шляхом домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 через ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження відносно неї. Про вказане свідчить її репліка «Так, а чего он меня пугает в суд, блин?» та уривок діалогу між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 наступного змісту:

« ОСОБА_3 : Я хочу быстрее все это закончить

ОСОБА_10 : Быстро ты не сделаешь

ОСОБА_3 : Не? Это ее по любому передопрашивать будут.

ОСОБА_10 :

Конечно ОСОБА_3 : А потом только меня?

ОСОБА_10 : Конечно и потом (нецензурний вислів) я ж тоже не дурак, я же говорю ну смотрите, ну хорошо. Даже вот при условии что (нецензурний вислів) она ж ну там написала, вы ж не прекратите дело. Что это ж теплила напишет, что я претензій не имею. Это ж не прекращается дело. Я ж знаю, что надо прекратить его, чтобы состава (нецензурний вислів) не было. А что (нецензурний вислів) у нас скоро? У нас конец года скоро. Надо ж дела (неразб.) сбрасывать. Только таким макаром, понимаешь? А так просто ты (нецензурний вислів) не уберешь, когда все собрано. Так что ты так думай, где то там 15-20 декабря, вот где то так. Раньше точно не выйдет. Ну по-любому.

ОСОБА_3 : Мне самое главное, что бы результат положительный был.»

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які були ними надані безпосередньо суду, суд вважає необхідним їх оцінити у сукупності з відомостями, здобутими під час НС(Р)Д за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , та у сукупності з відомостями, які були ОСОБА_3 повідомлені в заяві про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності від 06.11.2017.

Так в заяві ОСОБА_3 до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 06.11.2017, просить прийняти в передбаченому законодавством порядку міри до прокурора прокуратури міста Мелітополя ОСОБА_11 та його керівника ОСОБА_1 , які протягом останнього тижня вимагають у неї за закриття кримінального провадження відносно неї неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США.

З наданих безпосередньо суду показів свідка ОСОБА_3 вбачається, що вона звернулася до свого знайомого ОСОБА_10 з проханням про допомогу, оскільки не знала, що їй робити з приводу порушеного кримінального провадження за фактом шахрайства. ОСОБА_10 , мотивуючи тим, що в нього є знайомі в прокуратурі пообіцяв поцікавиться ситуацією, що склалась, а через деякий час, зі слів ОСОБА_10 , дізналась про вимагання від неї неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження. Особисто з нею ніхто з працівників прокуратури не зустрічався, окрім випадку, коли вона сама ходила до ОСОБА_11 та цікавилась контактами ОСОБА_2 . При зустрічі в його кабінеті він в неї неправомірну вигоду не вимагав.

Матеріалами кримінального провадження, а саме, протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 16.11.2017 та протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.11.2017 підтверджується добровільна участь ОСОБА_3 у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій з контролю передачі ОСОБА_10 частини неправомірної вигоди в розмірі 350 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_11 .

Доказів, які б підтверджували передачу ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 350 доларів США, як частину неправомірної вигоди, досудовим розслідуванням не встановлено і не надано до суду для дослідження.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження містять письмові докази проведення негласних слідчих (розшукових дій) за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , який 08.12.2017 заявою слідчому надав добровільну згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні та добровільну згоду на проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій, в ході яких ОСОБА_3 були видані власні кошти у розмірі 1500 доларів США, задокументована зустріч ОСОБА_10 20.12.217 в приміщенні Мелітопольської місцевої прокуратури з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , з яким ОСОБА_10 вийшов з кабінету та спілкуючись пройшли до сходової клітини між четвертим поверхом та дахом, після чого спустились на четвертий поверх та розстались. ОСОБА_10 направився на вихід з приміщення прокуратури, а ОСОБА_11 повернувся до сходової клітини між четвертим поверхом та дахом, де щось поклав на підлогу, після чого повернувся до свого кабінету. В цей час до приміщення Мелітопольської міжрайонної прокуратури зайшла слідчо-оперативна група УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України.

З огляду на визнання судом недопустимим доказом протокол огляду місця події - приміщення Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 20.12.2017, згідно якого на сходовому майданчику 5 поверху будівлі Мелітопольської міжрайонної прокуратури відшукано та вилучено 1500 доларів США, а також похідних від цього доказів, відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів передачі ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 частини неправомірної вигоди у розмірі 350 доларів США суд, з показів свідка ОСОБА_2 та аналізу матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, суд дійшов до висновку про недоведеність досудовим розслідуванням належними та допустимими доказами передачу свідком ОСОБА_42 неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США та організацію ОСОБА_1 вчинення злочину та схиляння іншого співучасника ОСОБА_11 до його вчинення.

Так само суд не вбачає в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки вимагання, виходячи з висновків суду щодо прагнення ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності та з системного аналізу письмових доказів, показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , які своїми поясненнями не спростовують відображених в письмових доказах фактичних даних щодо обізнаності ОСОБА_1 про підготовку злочину.

Крім того, оцінюючи докази у сукупності, суд враховує і суперечності між поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та фактичними даними, відображеними у матеріалах кримінального провадження.

Так, згідно заяви ОСОБА_3 від 06.11.2017 ОСОБА_11 та його керівник ОСОБА_1 вимагають у неї за закриття кримінального провадження відносно неї неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США.

В подальшому, за протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.11.2017 ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_10 обіцяв сприяти закриттю кримінального провадження відносно неї, для чого вона передала останньому 400 доларів США.

Протоколом огляду, помітки та вручення 16.11.2017 оглянуто отримані від ОСОБА_3 та повернуті їй 350 доларів США для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 , а протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.11.2017 зафіксована передача ОСОБА_3 ОСОБА_10 грошової суми в розмірі 350 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_10 .

Протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 20.12.2017 гроші, які є власністю ОСОБА_3 у сумі 1500 доларів США оглянуті та передані ОСОБА_10 для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 . Підсумовуючи загальний обсяг переданих ОСОБА_3 ОСОБА_10 грошових коштів, суд вбачає суттєві розбіжності між переданою грошовою сумою та тією грошовою сумою, яку за заявою ОСОБА_3 від 06.11.2017 вимагали від неї ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , зокрема матеріали кримінального провадження не містять доказів передачі ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 грошових сум у розмірі 400 доларів США та 350 доларів США, а у сукупності з показами ОСОБА_10 щодо його обізнаності про організацію вчинення злочину ОСОБА_1 та схилення останнім ОСОБА_11 до вимагання неправомірної вигоди безпосередньо від ОСОБА_11 , суд дійшов до висновку про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів організації ОСОБА_1 вчинення інкримінуємого йому злочину з організації та схилення іншого співучасника до вимагання неправомірної вигоди.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Підсумовуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено перед судом, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3,4 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України.

Додатково слід зазначити щодо кваліфікуючої ознаки складу кримінального правопорушення, а саме - вимагання. Так, вимаганням неправомірної вигоди є вимога щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів (згідно п.5 примітки до ст.354 КК України).

Неправомірна вигода - це грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи грошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа - хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Правильне визначення меж вимагання хабара пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою хабара, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання хабара, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Правова позиція з цього питання раніше неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах: №№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-14кс15, 5-47кс13, 5-43кс13. Так, Верховний Суд України констатував, що вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, є однією із основних і обов`язкових ознак вимагання.

На думку суду, стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність в діях ОСОБА_1 зазначеної кваліфікуючої ознаки - вимагання.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому всі викладені в обвинувальному акті обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув`язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.

Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Алене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою, він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми процесуального права, суд приходить до переконання про ухвалення виправдувального вироку відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в організації та підбурюванні до одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попереднього змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 та ч.4 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, у відповідності до положення п.3 ч.1 ст.373 КПК України, тобто за недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У відповідності до положення ч. 4 ст. 174 КПК України слід частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку із недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.

Скасувати застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 захід забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов`язання.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, на наступне майно: чохол чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру, мобільний телефон марки «NOKIA», ІМЕІ НОМЕР_8 , із корпусом сірого кольору, в якому міститься: 1) сім-карта з номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 ; 2) сім-карта з номером мобільного зв`язку НОМЕР_6 та мікро-CD карта (флеш-накопичувач); ноутбук марки «ASUS», модель «F5SL», № 83N0АS846709 (одна нерозбірлива цифра або буква англійського алфавіту) 13G та блок живлення марки «LITEON», модель «РА-1900-04», № НОМЕР_20 .

Речові докази по кримінальному провадженню:

-чохол чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру, мобільний телефон марки «NOKIA», ІМЕІ НОМЕР_8 , із корпусом сірого кольору, в якому міститься: 1) сім-карта з номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 ; 2) сім-карта з номером мобільного зв`язку НОМЕР_6 та мікро-CD карта (флеш-накопичувач);

-ноутбук марки «ASUS», модель «F5SL», № 83N0АS846709 (одна нерозбірлива цифра або буква англійського алфавіту) 13G та блок живлення марки «LITEON», модель «РА-1900-04», № 820054330204,

які перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Запорізької обласної прокуратури - повернути ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 5434 грн компенсувати за рахунок держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 96872481 ?

Документ № 96872481 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 96872481 ?

Дата ухвалення - 07.05.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 96872481 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 96872481 ?

В Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 96872481, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Судове рішення № 96872481, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 07.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 96872481 відноситься до справи № 320/5014/18

Це рішення відноситься до справи № 320/5014/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ З ПЕРЕРОБКИ ГАЗУ ТА ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 96872480

Наступний документ : 96872482

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Вирок № 96872481, 07.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області