Вирок № 96872319, 13.05.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1396/21

Провадження № 1-кп/331/335/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Кольц Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А.,

прокурора Жулай Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мітіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082020000042 від 01.02.2021 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, має середню-технічну освіту, інваліду 3-ї групи, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-03.12.1999 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 141, 44 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 05.12.000 року умовно-достроково, невідбутий строк 4 місяці 5 днів;

-25.09.2002 р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 03.08.2007 р. по відбуттю строку покарання;

-21.02.2008 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

-02.06.2008 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

-09.12.2008 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2009 р. зазначений вирок в частині визнання винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України залишено без змін. На підставі ст.70, 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Цей же вирок в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України скасовано та направлено на новий розгляд до того ж суду;

-07.04.2009 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 26.10.2011 р. по відбуттю строку покарання;

-20.09.2012 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 31.07.2014 р. умовно-достроково, невідбута частина покарання 9 місяців;

-02.04.2015 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 ч. 1, ст. 71 КК України до 2 роки позбавлення волі;

-16.06.2015 р. Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 рік 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 05.08.2016 р. з Софіївської ВК Запорізької області №55 по відбуттю строку покарання;

-14.02.2017 р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-20.03.2017 р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 19.07.2017 р. вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя змінено в частині призначення покарання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі;

-31.05.2017 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.08.2017 р. на підставі ст. 71 КК України шляхом поглинення покарань, невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2017 р. остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі;

-14.12.2017 р. Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 К України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання покарання вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2017 р. з урахуванням ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.08.2017 р., остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 03.07.2018 р. на підставі ст. 84 КК України за хворобою, невідбутий строк покарання 9 місяців 17 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом доведеним.

31 січня 2021 року, приблизно о 20 годині 37 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні гіпермаркету «Ашан», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 1-В, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи повторно, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиць торгового залу зазначеного гіпермаркету, намагався викрасти майно, що належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», сховавши його до сумки, а саме:

-Набір «Джилет» (ш/к 7702018509003), одну одиницю товару, вартістю 441 гривень 58 копійок, без урахування ПДВ;

-Шампунь «Нівеа» (ш/к 400590492586), одну одиницю товару. Вартістю 78 гривень 99 копійок, без урахування ПДВ;

-Гель після гоління (ш/к НОМЕР_1 ), одну одиницю товару, вартістю 82 гривень 50 копійок, без урахування ПДВ.

чим намагався спричинити матеріальну шкоду ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» на загальну суму 603 гривень 07 копійок, без урахування ПДВ, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони гіпермаркету з викраденим товаром після проходження касової зони та в подальшому переданий працівникам поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

ІІ. Позиція представника потерпілого.

У судове засідання представник потерпілого не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без її участі. У заяві представник зазначив, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, претензії матеріального та морального характеру відсутні. Просить призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. З огляду на те, що судом належним чином повідомлявся представник потерпілого про дату та час розгляду справи, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд вважає за можливе подальший розгляд кримінального провадження проводити без участі представника потерпілого.

ІІІ. Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що у кінці січня місяця 2021 року, більш точної дати він не пам`ятає, він зайшов до гіпермаркету «Ашан», взяв набір «Джилет», шампунь та гель після гоління, та намагався винести із торгового залу не заплативши за них. Однак, був помічений працівниками охорони гіпермаркету та зупинений. Після цього його запросили до кімнати охорони, куди прибули співробітники поліції. У вчиненому розкаюється, зрозумів протиправність своїх дій, вказує що більше протиправних дій вчиняти ніколи не буде.

Захисник не заперечувала винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, однак при призначенні покарання просила врахувати матеріали, що характеризують обвинуваченого та призначити йому мінімальне покарання, передбачене санкцією статті із застосуванням положень ст. 75 КК України.

IV. Дослідженні докази.

На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи. Обвинувачений також підтвердив, що йому зрозуміло, що він обвинувачується у здійсненні крадіжки майна, що належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», також підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.

При обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, захисник та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд ухвалив проводити розгляд справи відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю.

V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, яка вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

VІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вину в скоєному визнав, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має місце реєстрації та проживання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, є особою раніше неодноразово засудженою за вчинення корисних та інших злочинів, також той факт, що викрадене майно було повернуто потерпілому у зв`язку із чим матеріальних збитків не було завдано, той факт, що викрадене майно повернуте власнику внаслідок обставин які не залежали від волі обвинуваченого, характер і ступінь тяжкості суспільно небезпечного діяння, який закон відносить до злочинів невеликої тяжкості, однак є корисливим злочином.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України, судом встановлені наступні пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставини, - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд також бере до уваги положення ч. 3 ст. 68 КК України, якими визначений порядок призначення покарання за незакінчений злочин.

Також судом враховується позиція сторони обвинувачення, яка просила призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, позиція представника потерпілого, який не зазначав про необхідність призначення суворого покарання, а також позиція сторони захисту, що просила призначити покарання із застосування ст. 75 КК України.

Санкцією частини другої ст. 185 КК України передбачені три види покарання, а саме, арешт, обмеження волі та позбавлення волі. Дослідженими у судовому засіданні письмовим характеризуючи ми матеріалами підтверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи загальне захворювання, інвалідність присвоєна безстрокова, із клініко-функціональним діагнозом (зазначені коди згідно Міжнародної статистичної кваліфікації хвороб:

-H 54.4 Сліпота одного ока Порушення зору категорія 3, 4, 5 одного ока та категорії 0, 1, 2 або 9 другого ока

-H 35.3 Дегенерація макули та заднього полюса

Як встановлено ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року, ЄУН 314/2814/18, у ОСОБА_1 наявні наступні тяжкі хвороби : незріла катаракта правого ока, застійні диски зорових нервів обох очей, відшарування сітківки обох очей; обємне утворення ствола мозку без ознак порушення ліквородинаміки.

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» має також гіпертонічну хворобу ІІІ ступеня, наслідки ГПМК, хронічний дуоденіт. Перебуває під постійним спостереженням лікаря.

Судом враховується, що ОСОБА_1 був неодноразово засуджений, відбував реальний строк покарання у вигляді позбавлення волі. Таким чином, суд вважає, що призначення мінімального покарання, визначеного санкцією статті не буде мати належного виховного ефекту на обвинуваченого. А тому приходить до висновку про доцільність призначення покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, той факт що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи за станом здоров`я, що підтверджується дослідженими письмовими доказами, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України. Суд вважає, що застосування звільнення від відбування покарання із випробуванням, застосоване до особи, які раніше відбувала покарання у вигляді реального позбавлення волі зможе мати виховний ефект та попередити вчинення особою нових кримінальних правопорушень, та буде таким що забезпечить баланс між інтересами суспільства, та є таким що враховує тяжкий стан здоров`я обвинуваченого.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України,суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

Набір «Джилет» (ш/к 7702018509003), одну одиницю товару; Шампунь «Нівеа» (ш/к 400590492586), одну одиницю товару; Гель після гоління (ш/к 4005900338549), одну одиницю товару, – залишити ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» за належністю;

DVD-R диск із відеозаписом з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Кольц