Ухвала суду № 96872131, 13.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5700/21

1-кс/308/1970/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12021071030000645, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12021071030000645, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, у якому просить слідчого суддю накласти арешт на тимчасово вилучені під час затримання в порядку статті 208 КПК речі:

- грошові кошти на загальну суму 1100 євро, номіналом 20 євро, в кількості 55 купюр, які упаковано до спецпакету НПУ №SUD2033363;

- грошові кошти в розмірі 150 доларів США, номіналом 100 та 50 доларів, у кількості дві купюри, які упаковані до спецпакету HПУ№SUD2033362;

- мобільний телефон марки Samsung чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ №SUD3006774;

- автомобіль марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який був вилучений протоколом огляду за адресою: м. Ужгород, вул. Академіка Корольова, 3, 06.05.2021 року із 03 години 45 хвилин по 04 годину 20 хвилин.

Вимоги клопотання мотивовані тим, що вищевказані речі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв`язку з чим 06.05.2021 дані речі відповідно до ст. 98 КК України визнано речовими доказами.

Слідчий в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, при цьому, подала заяву, відповідно до змісту якої просила провести розгляд клопотання про арешт майна без її участі.

Особа, щодо майна якої вирішується клопотання про арешт майна ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання належним чином повідомлений. Представник ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 через канцелярію суду подано заперечення на клопотання про арешт майна, у якому просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки, на думку представника, накладення арешту на майно, яке зазначено у клопотанні, є безпідставним та не відповідає загальним засадам кримінального судочинства. Зокрема, представник зазначив, що кошти в сумі 110 євро належать ОСОБА_5 на праві власності, оскільки така сума оплачена потерпілим ОСОБА_7 підзахисному за виконану роботу. Докази цього факту наявні у кримінальному провадженні. Зокрема із заяви потерпілого вбачається, що вказану суму коштів він повернув ОСОБА_5 добровільно. Кошти в сумі 150 доларів США є також особистим майном ОСОБА_8 . Вони не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, не зберегли на собі будь-яких слідів вчинення кримінального правопорушення, а тому не можуть бути предметом злочину. Автомобіль марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору належить на праві власності ОСОБА_5 та не має жодного відношення до кримінального провадження. Представник вказує, що вилучене майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім цього, це майно не було об`єктом кримінально протиправних дій, а також не набуто кримінально протиправним шляхом. Органом досудового розслідування було перекваліфіковано діяння, зазначені у даному кримінальному провадженні із ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 355 КК України. У свою чергу, ч. 2 ст. 355 КК України є злочином середньої-тяжкості, за який не передбачено конфіскації майна, а отже, дане клопотання органу досудового розслідування не може бути задоволене. Представник також зазначив, що захист не заперечує проти арешту мобільного телефон v марки Samsung чорного кольору, на якому збережені сліди спілкування потерпілого та підозрюваного.

Дослідивши матеріали клопотання та заперечення на клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею зі змісту доданого до клопотання витягу ЄРДР встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021071030000645, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030000645 слідує, що близько 21 години 05.05.2021 року, за адресою: автозаправка «БРСМ» по вулиці Баб`яка, м. Ужгород, двоє осіб чоловічої статі, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчиненого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, відкрито, із використанням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я особи, заволоділи майном заявника, а саме: грошовими коштами в розмірі 1000 Євро, після чого на автомобілі «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_3 поїхали у невідомому напрямку.

З доданої до матеріалів клопотання копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.05.2021, встановлено, що 06 травня 2021 року о 00 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Під час затримання в порядку статті 208 КПК, в ході обшуку підозрюваного було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 1100 євро, номіналом 20 євро, в кількості 55 купюр, які упаковано до спецпакету НПУ №SUD2033363, також грошові кошти в розмірі 150 доларів США номіналом 100 та 50 доларів, у кількості дві купюри, які упаковані до спецпакету НПУ№SUD2033362, мобільний телефон марки Samsung чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ №SUD3006774. Підставою затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в протоколі зазначено п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

З доданої до матеріалів клопотання копії протоколу огляду місця події від 06.05.2021 встановлено, що 06 травня 2021 року в період часу із 03 години 45 хвилин по 04 годину 20 хвилин, в ході огляду автомобіля марки «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_3 білого кольору, на підставі добровільної згоди ОСОБА_5 на видачу автомобіля, вищевказаний автомобіль було вилучено протоколом огляду та поміщено на спецмайданчик Мукачівського РУП.

Виходячи з аналізу положення ч. 1 ст.98КПК України слідує, що лише після того, як слідчий, прокурор встановить належність певних матеріальних об`єктів до кримінального провадження (вони були знаряддям вчинення злочину, зберегли або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій), він складає вмотивовану постанову про визнання їх та приєднання до кримінального провадження як речових доказів.

06 травня 2021 року постановою слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 виявлені та вилучені під час огляду місця події та речі, та під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021071030000645 від 06.05.2021.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Внесене слідчим в межах кримінального провадження №12021071030000645 від 06.05.2021 клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим у поданому клопотання доведено існування обставин, які підтверджують, що незастосування заходу забезпечення у виді накладення арешту на вилучені під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України та проведення огляду місця події грошові кошти, телефон та автомобіль, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, що в свою чергу може зашкодити виконанню завдань кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України.

Зокрема, вилучений транспортний засіб може бути знаряддям вчинення злочину та міг зберегти сліди злочину, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим слідчим постановою визнано такий автомобіль речовим доказом у кримінальному провадженні. На думку слідчого судді, для повного та всебічного розслідування даного провадження слідчому необхідно виконати ряд слідчих дій, а тому з метою збереження інформації необхідно накласти арешт на вилучений транспортний засіб. Твердження адвоката ОСОБА_6 стосовно відсутності підстав вважати вилучений транспортний засіб таким, що не має відношення до розслідуваного злочину, є необґрунтованими, адже матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Слідчий суддя критично оцінює доводи адвоката ОСОБА_6 , який вказує, що ОСОБА_5 є власником вилучених грошових коштів, оскільки слідчому судді не надано жодних доказів, які б підтверджували законність джерел походження грошових коштів, які між іншим постановою слідчого визнано речовими доказами, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що такі грошові кошти можуть бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації у разі кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до класифікації, визначеної ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, необхідно накласти арешт на вказані у клопотанні грошові кошти. Доказів перекваліфікації розслідуваного кримінального правопорушення, як про те зазначав представник за змістом заперечень на клопотання, слідчому судді станом на день розгляду даного клопотання слідчим та представником не надано.

Окрім того, слідчим доведено, а представником ОСОБА_5 не заперечується необхідність накладення арешту на вилучений під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України мобільний телефон марки Samsung чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ №SUD3006774, оскільки такий зберіг сліди протиправної діяльності та отримана за його допомогою інформація може бути використана у якості доказів на підтвердження або спростування обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що даних про настання особливих негативних наслідків для осіб від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт під час судового розгляду не отримано.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховані правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; розмір можливої конфіскації майна та розмір можливого цивільного позову про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, слідчим доведено підстави для застосування арешту майна з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучені під час затримання в порядку статті 208 КПК речі:

- грошові кошти на загальну суму 1100 євро, номіналом 20 євро, в кількості 55 купюр, які упаковано до спецпакету НПУ №SUD2033363;

- грошові кошти в розмірі 150 доларів США, номіналом 100 та 50 доларів, у кількості дві купюри, які упаковані до спецпакету HПУ№SUD2033362;

- мобільний телефон марки Samsung чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ №SUD3006774;

- автомобіль марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який був вилучений протоколом огляду за адресою: м. Ужгород, вул. Академіка Корольова, 3, 06.05.2021 року із 03 години 45 хвилин по 04 годину 20 хвилин.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13 травня 2021 року.

Слідчий суддяУжгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1