Рішення № 96869065, 13.05.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6299/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника Тємнову І.Л. , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 66 822 грн. 24 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_1 , співвласником і споживачем якого є ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Вказує, що відповідач не оплачує послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого за ним станом на 01 листопада 2020 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 66 822 грн. 24 коп.

30 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з липня 2014 року по лютий 2018 року, в зв`язку з пропуском строку позовної давності. В частині стягнення заборгованості за період з лютого 2018 року по 31 жовтня 2020 року просить відмовити за недоведеністю вимог. Зазначає, що не погоджується із сумою заборгованості, нарахованої ТОВ «Рівнетеплоенерго» за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2020 року. Вказує, що як вбачається з оборотної відомості по його особовому рахунку, суму оплати за надані послуги розраховано із кількості зареєстрованих осіб - 4. Однак, в 2015 році його дочка ОСОБА_3 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Про вказаний факт він повідомляв позивача, однак останній заяви ігнорував, а на його адресу надсилались платіжки з недостовірною інформацією та завищеними сумами. Таким чином, інформація, що міститься в оборотній відомості не відповідає фактичним обставинам справи. Вимоги позивача про стягнення з нього заборгованості є необґрунтованими, тому не підлягають до задоволення.

Представник позивача Кузьма Н.В. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання. 11 травня 2021 року представник позивача Кузьма Н.В. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився жодного разу, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання. 30 квітня 2021 року відповідач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено, ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), споживачем яких є ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №245541445 від 23 лютого 2021 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до п.п. 11, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, протилежного суду не доведено.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Відповідач не виконує свого обов`язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за ним станом на 01 листопада 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 66 822 грн. 24 коп., що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Як слідує з поданих відповідачем копій довідок та адресної картки, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано три особи. Проте відповідач не подав суду доказів, що він повідомляв позивача про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають в квартирі АДРЕСА_1 . Отже, позивачем правомірно здійснено розрахунок вартості наданих послуг на чотирьох зареєстрованих осіб. Вказане спростовує заперечення відповідача відносно суми заборгованості розрахованої позивачем із кількості чотирьох осіб зареєстрованих в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2020 року.

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов`язаний був оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. Однак, відповідач користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснював їх оплату лише частково, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 , а тому є підстави для стягнення з нього заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з частинами 1,5 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України, визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

При цьому часткова оплата комунальних послуг відповідачем не є підставою для переривання строку позовної давності. В матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про визнання боргу за спірний період.

Таким чином, позовна давність у цій справі спливла до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом минуло три роки. Позивач звернувся до суду з позовом 30 березня 2021 року. Послуги, надані у березні 2018 року, відповідач мав оплатити до 20 квітня 2018 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з квітня 2018 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення з квітня 2018 року по листопад 2020 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 27 573 грн. 44 коп.

За вищевикладених обставин, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позову в межах позовної давності з квітня 2018 року по листопад 2020 року в розмірі 27 573 грн. 44 коп.

В частині вимог позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з липня 2014 року по березень 2018 року суд відмовляє, в зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 936 грн. 69 коп. (27573,44х2270/66822,24).

Керуючись ст.ст. 11, 264, 259, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час розгляду справи), ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 27 573 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят три) гривні 44 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 936 (дев`ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.

Суддя О.О. Першко