Ухвала суду № 96868784, 23.04.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.04.2021 Справа № 554/11450/15-ц

Справа № 554/11450/15-ц

Провадження № 4с/554/2/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді: Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.Г., розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

встановив:

09.11.2020 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. В обґрунтування скарги вказував, що всупереч нормам чинного законодавства державним виконавцем накладено арешт на його рахунки в тому числі на рахунок призначений для виплат заробітної плати, вказані дії вважав незаконними та у зв`язку з чим просив зняти арешт з грошових коштів, що надходять на рахунок ОСОБА_1 .

У судове засідання скаржник не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просив скаргу розглянути у його відсутність та задовольнити її.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали скарги, оцінивши їх у сукупності, з точки зору об`єктивності, достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обов`язковість рішень суду полягає у тому, що вони не можуть бути скасовані або змінені будь-якими адміністративними або державними органами, громадськими організаціями, тощо, та їх посадовими чи службовими особами; ці органи та особи не можуть винести іншого рішення у цій судовій справі; ці органи та особи не можуть приймати актів, що суперечать рішенню суду, виходячи із припущення про його неправильність; жоден орган, крім суду вищої інстанції, не може скасувати рішення суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи із змісту ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких основних засад як верховенство права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість, об`єктивність, гласність та відкритість, розумність строків виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно ч. 1 до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 6, 7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно зі ч.1ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

За змістом ст. 1 Закону «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2ст.56Закону України«Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Судом встановлено, що у Шевченківському ВДВС м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) на виконанні перебуває виконавче провадження за № АСВП 8280800 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-3418 від 15.12.1998, виданого Октябрським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі ј частини від всіх видів заробітку ( доходу) але не меншк 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття, та виконавче провадження за № АСВП 49376893 відкрите на підставі виконавчого листа № 554/11450/145-ц від 16.11.2015, виданого Октябрським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку ( доходу) на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання .

Постановою державного виконавця в рамках вищевказаного виконавчого провадження, накладено арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Скаржник вказує, що арешт накладений на кошти, які надходять із заробітної плати.

Згідно довідки від 28.02.2020 року, директора ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» з 27.12.2019 року, займає посаду слюсаря – дизеліста.

Згідно довідки Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 10.02.2021 року № Q1QCLQK4FRKR62OI, ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_1 .

Згідно ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідност. 70 Закону України «Про виконавче провадження»розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів скарги, скаржником додано роздруківку з банківської установи щодо відкриття банківського рахунку для отримання заробітної плати.

З огляду на викладене, винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на будь-яких рахунках, відкритих боржником в банківських установах,звернення стягнення на які не заборонено законом та належать боржнику не є неправомірним.

На даний час рахунок скаржника арештовано повністю, що позбавляє його отримувати кошти, позбавляє скаржника розпоряджатись своїми коштами на власний розсуд для задоволення життєво-необхідних потреб: харчування, лікування, придбання одягу, сплати комунальних послуг.

Отже, суд з врахуванням вищевикладеного, вважає, що скарга скаржника підлягає частковому задоволенню, а арешт накладений на рахунок скасуванню.

Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задовольнити частково.

Скасувати арешт з рахунку № НОМЕР_2 який відкрито в АТ КБ «Приватбанк» картка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрськирайонний суд м. Полтави протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя В.М. Бугрій