Ухвала суду № 96863686, 13.05.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1728/21

Номер провадження 1-кс/623/428/2021

УХВАЛА

іменем України

13 травня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

у складі головуючого - слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В.,

старшого слідчого Субботіна С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботіна С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, в силу статті 89 КК України раніше не судимого, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021221070000024 від 08 березня 2021 року за частиною 3 статті 185 КК України стосовно останнього перебуває на розгляді в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221070000213 від 11 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 152 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2021 року старший слідчий Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботін С.О. звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначає наступне.

В провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221070000213 від 11 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 152 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 08 травня 2021 року, приблизно о 21 годині, точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись у біля входу до торгівельного центру «Вікторія», розташованого на території центрального парку міста Ізюм, Харківська області, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, спільно з ОСОБА_3 вчинив щодо останньої дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_2 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

11 травня 2021 року о 22 годині за підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення в порядку статті 208 КПК України затриманий ОСОБА_1 .

12 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 152 КК України.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: показами потерпілої ОСОБА_2 , протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11 травня 2021 року, висновком судово-медичної експертизи № 224-ІЗ/21 від 12 травня 2021 року, показами свідка ОСОБА_4 .

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, на даний час обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 3 статті 185 КК України перебуває на розгляді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, не працює, не має постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, незаконно вплинути на потерпілу та свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, старший слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив обрати йому міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник Міщенко І.І. просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, оскільки останній в силу статті 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, відсутні зазначені в клопотанні ризики.

Прокурор та старший слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Міщенко І.І., які заперечували проти задоволення клопотання, заслухавши пояснення старшого слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 152 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 152 КК України, яке є особливо тяжким злочином та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв`язків, офіційного працевлаштування, те, що підозрюваний негативно характеризується за місцем реєстрації, має негативну репутацію, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення проти власності, тому слідчий суддя вважає, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, відсутні міцні соціальні зв`язки в місці реєстрації в Україні, він не має родини, утриманців та у разі визнання винуватим загрожує покарання, пов`язане з позбавленням волі; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 600 гривень (2270 х 80 = 181 600 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботіна С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 22 години 00 хвилин 11 травня 2021 року по 22 годину 00 хвилин 09 липня 2021 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО отримувача 820172, р/р ua208201720355299002000006674 (призначення платежу: застава, справа № 623/1728/21; провадження № 1-кс/623/428/2021).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 липня 2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова