Рішення № 96861600, 12.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Київ № 640/33192/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві рахувати пенсію з дня призначення ІІ групи інвалідності згідно довідки МСЕК з 04.08.2020;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести доплату до пенсійного рахунку за наукову ступінь кандидата сільськогосподарських наук;

- призначити субсидію;

- суму пенсійного розрахунку за ІІ групою інвалідності та наукову ступінь затвердити у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2021 відкрито спрощене провадження та роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, оформлений у відповідності до вимог 162 КАС України з доказами направлення відзиву з додатками до нього позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач в позовній заяві, після отримання довідки МСЕК, 10.08.2020 року за №439628 та призначення другої групи інвалідності з 04.08.2020 року, онкологічного захворювання, через 20 днів вона звернулась до пенсійного відділу за призначенням пенсії.

Згідно аналогічних за змістом листів від 01.09.2020 №26-00-0205-8/121580 та від 26.10.2020 №2600-0205-8/151374, відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності позивачу необхідно прибути до ГУ ПФУ у визначене місце у вказаний час та надати документи згідно переліку, які вказані в цьому листі.

В той же час, докази направлення / вручення позивачу таких листів в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи є можливим дійти висновку, що позивач неодноразово зверталась до відповідача з питанням призначення пенсії, однак пенсія призначена не була.

12.03.2021 за вх.№3429 позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії, до якої долучила: довідку при присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; трудову книжку або документи про стаж; виписку з акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2020 по день звернення; довідку про прийняття на роботу (навчання).

Листом від 19.03.2021 №8553-5957/З-03/8-2800/21 позивача повідомлено про те, що за наданими документами страховий стаж становить 13 років 4 місяці 20 днів. У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (14 років) рішенням Головного управління в призначенні пенсії за віком відмовлено, про що повідомлено листом Головного управління від 18.03.2021 № 2600-03003-8/45861.

Докази направлення / вручення позивачу листа від 18.03.2021 № 2600-03003-8/45861 відповідачем не надані.

Разом із тим, до страхового стажу не враховано період роботи з 18.10.1980 по 19.05.1981 на Махачкалінському заводі РАДІОТОВАРІВ, оскільки в записі про звільнення міститься виправлення в даті наказу про звільнення. При цьому виправлення не завірені належним чином.

До страхового стажу не враховано період роботи з 07.05.1987 по 02.02.1988 в колгоспі «Родіна», оскільки не надано довідки з інформацією про встановлений мінімум трудової участі та його виконання.

Не погоджуючись з правомірністю відмови у призначенні пенсії, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У той же час, статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону, зокрема, для осіб з інвалідністю 2 групи віком від 56 років до досягнення 59 років включно -14 років.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю 2 групи та досягла пенсійного віку, спірним питанням в рамках даного спору є наявність у позивача необхідних 14 років страхового стажу.

При цьому, як зазначено вище, відповідачем визнається страхований стаж позивача на рівні 13 років 4 місяці 20 днів та не визнається період роботи з 18.10.1980 - 19.05.1981№ з 07.05.1987 - 02.02.1988.

В контексті наведеного суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (п. 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Стосовно доводів відповідача про те, що до страхового стажу не враховано період роботи з 18.10.1980 по 19.05.1981 на Махачкалінському заводі РАДІОТОВАРІВ, оскільки в записі про звільнення міститься виправлення в даті наказу про звільнення.

Трудова книжка позивача НОМЕР_1 в записі №3 містить виправлення в частині дати (року) звільнення, а саме, спочатку було зазначено 22.05.80, а потім виправлено на 22.05.81.

Жодних інших виправлень дана сторінка трудової книжки в собі не містить, що вбачається суду та не заперечується відповідачем.

У той же час, ліва верхня частина розвороту 2-3 сторінок трудової книжки містить напис «Исправленому 1980 на 1981 верить», підпис особи, що також скріплено печаткою «Отдел кадров» Махачкалинський завод радиотоваров.

Незважаючи на те, що позивача звільнено із Махачкалинського заводу радіотоварів в 1981 році, виправлення року звільнення здійснено у відповідності до вимог Інструкції про порядок веденнля трудових книжок від 29.07.1993 №58, а тому відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 18.10.1980 по 19.05.1981 не можна вважати правомірною.

Разом із тим, окрім наведеної обставини щодо виправлення, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період, що на переконання суду є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.

Стосовно відхилення відповідачем стажу роботи позивача з 07.05.1987 по 02.02.1988 в колгоспі «Родіна», суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Довідка №110 про те, що позивач була прийнята в колгосп 07.05.1987 була видана 11.07.1992 року. Тобто, є можливим дійти висновку, що у випадку не виконання без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, інформація про це мала бути зазначена в довідці. Однак, таких відомостей довідка в собі не містить, внаслідок чого період роботи в колгоспі «Родіна» має бути врахований відповідачем при призначенні пенсії позивачу, як такий, що підтверджений в судовому порядку.

Відтак, оскільки органом Пенсійного фонду визнається страховий стаж позивач на рівні 13 років 4 місяці 20 днів, а судом встановлено наявність належних і достатніх доказів для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 18.10.1980 по 19.05.1981 (7 місяців 1 день), з 07.05.1987 - 02.02.1988 (8 місяців 26 днів), то позивач має право на призначення пенсії по інвалідності.

Визначаючись із датою, з якої має бути призначена пенсія позивачу, суд виходить з наступного.

Відповідно до Пункту 1.7. Порядку 22-1 від 25.11.2005 про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі міси відправлення заяви.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази подання позивачем письмової заяви про призначення пенсії 12.03.2021, а звернення позивача до ГУ ПФУ без написання письмової заяви неможливо підтвердити стосовно конкретної дати, суд вважає за правильне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу з 12.03.2021.

Позовні вимоги в часині зобов`язання відповідача призначити субсидію, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами відсутній будь-який спір в цій частині, а до компетенції ГУ ПФУ не віднесено питання призначення субсидій.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві провести доплату до пенсійного рахунку за наукову ступінь кандидата сільськогосподарських наук та суму пенсійного розрахунку за ІІ групою інвалідності та наукову ступінь затвердити у розмірі 3500,00 грн, задоволенню не підлягають, як передчасні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що за наслідками набрання даним рішенням законної сили відповідачем розмір пенсії позивача буде розраховано невірно.

При цьому, здійснення розрахунку пенсії є виключною компетенцією відповідача, а суд позбавлений можливості втручаються в таку компетенцію за відсутності спору між сторонами в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 12.03.2021 пенсію по інвалідності.

3. В решті позову - відмовити.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИУЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович