Рішення № 96861540, 12.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Київ № 755/641/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - Відділ, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов, передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В адміністративному позові позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року у виконавчому провадження № 63196240 та від 04 грудня 2020 року у виконавчому провадження № 63655772.

Ухвалою суду від 15 квітня 2021 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23 квітня 2021 року продовжено строк розгляду справи на 10 днів.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність, на думку позивача, визначених Законом України «Про виконавче провадження» правових підстав для їх прийняття.

За час розгляду справи судом відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву або будь-якого іншого документу, з якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ясінською К.М. було відкрито виконавче провадження № 63655772 з виконання постанови Департаменту патрульної поліції м. Києва № 1АВ№00698551 від 14 серпня 2020 року щодо стягнення з позивача штрафу у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у розмірі 510, 00 грн.

В цей же день державним виконавцем було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках позивача.

04 грудня 2020 року державним виконавцем було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою вирішено звернути стягнення на доходи позивача, яка отримує дохід у підприємстві з 100% іноземною інвестицією «АЙК`ЮВІА РДС УКРАЇНА».

23 листопада 2020 року державним виконавцем, у межах виконавчого провадження № 63196240 з виконання постанови Департаменту патрульної поліції м. Києва №1АВ№00462044 від 09 липня 2020 року щодо стягнення з позивача штрафу у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у розмірі 510, 00 грн., було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою вирішено звернути стягнення на доходи позивача, яка отримує дохід у підприємстві з 100% іноземною інвестицією «АЙК`ЮВІА РДС УКРАЇНА».

Не погоджуючись з такими рішеннями державного виконавця від 23 листопада 2020 року та 04 грудня 2020 року, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Так, ч. 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що Заходами примусового виконання рішень є, зокрема:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до ч. 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Водночас, згідно з ч.ч. 1, 2 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Виходячи з системного аналізу наведених положень вбачається, що державний виконавець вправі звертати стягнення на заробітну плату у разі:

- відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах;

- за письмовою заявою стягувача;

- за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати, у разі незастосування арешту коштів, як заходу примусового звернення стягнення на майно боржника.

При цьому, першочергово стягнення звертається на кошти в національній валюті на банківських рахунках шляхом арешту та списання, а не на невиплачену заробітну плату за місцем роботи боржника шляхом звернення до роботодавця.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, на виконання покладеного на відповідача обов`язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень, ним не було надано суду доказів наявності визначених статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для прийняття у межах виконавчих проваджень № 63196240 та № 63655772 постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема, доказів відсутності у позивача коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, наявності письмової заяви стягувача.

Так, відповідачем було надано суду вимоги виконавця від 18 листопада 2020 року № 6365, направлену ним до АТ КБ «Приват Банк» у межах виконавчого провадження №63655772, якою вимагалось надати інформацію стосовно залишку коштів на рахунках, у разі їх виявлення в ПАТ КБ «Приват Банк», відкритих на ім`я позивача. Разом з тим, відповіді на таку вимогу суду відповідачем надано не було.

Таким чином, відповідачем не було доведено, а матеріали справи не свідчать, про наявність визначених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для прийняття оскаржуваних постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а тому суд визнає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає окремим з наведених у ч. 2 статті 2 КАС України критеріїв.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 816, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, місто Київ, вулиця Є. Сверстюка, будинок 15, третій поверх; код ЄДРПОУ 35011660) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23 листопада 2020 року, винесену у межах виконавчого провадження № 63196240.

Визнати протиправною та скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04 грудня 2020 року, винесену у межах виконавчого провадження № 63655772.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 1 816, 00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

За правилами ч. 6 статті 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк