Рішення № 96861527, 12.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Київ № 640/5372/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Вінника Андрія Сергійовича до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Вінника Андрія Сергійовича (далі також - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати незаконним рішення ГУ ДПС у м. Києві №12/6/26-15-12-05-21 від 04 січня 2021 року;

зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві анулювати свідоцтво платника податку на додану вартість приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес»;

зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити з Реєстру платників податку на додану вартість приватне акціонерне товариство «Співдружність-Прогрес».

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 24 березня 2021 року, зокрема, запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали, надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з дня ухвали господарським судом постанови при визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З урахуванням постанови Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2020 року № 910/6835/20 про визнання приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес» банкрутом, свідоцтво платника податку на додатку вартість вказаного товариства підлягає анулюванню на підставі п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому контролюючий орган просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2020 року по справі № 910/6835/20, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес» (далі також - ПрАТ «Співдружність-Прогрес»); припинено повноваження розпорядника майна ПрАТ «Співдружність-Прогрес» арбітражного керуючого Вінника Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 493 від 29 березня 2013 року); визнано банкрутом ПрАТ «Співдружність-Прогрес»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ПрАТ «Співдружність-Прогрес» арбітражного керуючого Вінника Андрія Сергійовича (свідоцтво № 493 від 29 березня 2013 року); підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов`язань вважати таким, що настав 23 вересня 2020 року; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ПрАТ «Співдружність-Прогрес» банкрутом, текст якого додається; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 23 вересня 2020 року; зобов`язано Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та відомості про ліквідатора банкрута.

ГУ ДПС у м. Києві листом від 04 січня 2021 року № 12/6/26-15-12-05-21 відмовлено ПрАТ «Співдружність-Прогрес» в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

За правилами пункту 5.3 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 (далі також - Положення № 1130), анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «а» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «а» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов`язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника ПДВ уносяться до журналу анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 3-РЖ (додаток 4).

Згідно з пунктом 5.4 розділу V Положення № 1130, контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов`язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктами «а», «б» цього пункту Кодексу. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з пунктом 5.11 цього розділу.

Положеннями пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 встановлено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: ухвала суду про ліквідацію юридичної особи - банкрута, відомості з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення банкрута (підстава - підпункт «д» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Так, підпунктом «д» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 184.2 статті 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктами 184.4 та 184.5 статті 184 ПК України, контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі постанови Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2020 року по справі № 910/6835/20 про визнання ПрАТ «Співдружність-Прогрес» банкрутом, арбітражним керуючим Вінником А.С. було подано заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ від 23 грудня 2020 року (вх. № 135240/10).

За наслідками розгляду вказаної заяви, ГУ ДПС у м. Києві листом від 04 січня 2021 року № 12/6/26-15-12-05-21 відмовлено ПрАТ «Співдружність-Прогрес» в анулюванні реєстрації платника ПДВ.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо державної реєстрації припинення юридичної особи ПрАТ «Співдружність-Прогрес» (код ЄДРПОУ 31111632), у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Контролюючий орган зазначив, що постановою Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2020 року по справі № 910/6835/20 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, однак провадження у справі не закрито, підприємство не ліквідовано.

Статтею 65 Кодексу України з питань процедур банкрутства передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п`яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута.

При цьому, пунктом 184.1 статті 184 ПК України не передбачено такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ як прийняття господарським судом постанови про визнання боржника - юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що від моменту відкриття ліквідаційної процедури і до її завершення боржник, який зареєстрований в якості платника ПДВ, залишається платником цього податку, у зв`язку з чим на нього поширюються правила оподаткування, визначені розділом V ПК України щодо нараховування та сплати ПДВ, а тому оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, що не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно із ч. 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

При вирішенні даної справи, судом враховано те, що позивачем у позовні заяві жодним чином не обґрунтовано порушене право позивача в наслідок прийняття контролюючим органом рішенням про відмову в анулюванні реєстрації платника податку ПДВ.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Закріплений у ч. 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність критеріям встановленим ч. 2 статті 2 КАС України, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Співдружність-Прогрес» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Вінника Андрія Сергійовича (18001, місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецього, будинок 37, офіс 312; код ЄДРПОУ 31111632) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк