Рішення № 96861296, 26.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 640/16425/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Я Р Д»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників:

від позивача - Вдовиченко А.В.,

від відповідача - Пущук М.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Я Р Д» (далі також - позивач, ТОВ «Я Р Д», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2020 за №0009630504, №0009640504, №0009650504 і №0009660504.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2020 №225/26-15-05-04-05/40157494, оформленого за результатом проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Я Р Д» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з наступними контрагентам-постачальниками: ТОВ «ІН-ТЕКС», ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» і ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП». А саме, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Я Р Д» і названими товариствами, та про заниження Товариством розмірів задекларованих податків за звітні періоди, в які були вчинені відповідні операції. Позивач стверджує, що господарські операції з переліченими контрагентами підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами, та самі операції відповідають видам економічної діяльності ТОВ «Я Р Д». У контексті з цим позивач зазначив, що наявні у ТОВ «Я Р Д» первинні документи перевіряючими під час документальної перевірки взагалі не досліджувалися та водночас запитів від контролюючого органу про надання тих чи інших документів в ході проведення перевірки товариство не отримувало. Таким чином, висновки акта перевірки сформовані відповідачем без дослідження та аналізу змісту первинних документів платника, а лише на підставі наявної в органу ДПС іншої податкової інформації, що суперечить порядку проведення такого виду перевірки та спростовує значення акта перевірки як доказу.

Додатково позивач посилався на обставини підписання всіх оспорюваних податкових повідомлень-рішень неуповноваженими особами (директором департаменту податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.). При цьому, позивач переконаний, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0009630504 було прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві, однак підписане посадовою особою від імені ГУ ДПС у м. Києві.

Окремо позивач заперечував проти правомірності наказу від 11.02.2020 №1454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки як такого, що виданий не на законній підставі (а саме на підставі доповідної записки) та підписано в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Багмет Н. (щодо легітимності повноважень якої у позивача наявний сумнів), а не начальником контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/16425/20 за вказаним позовом, а саму справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву. У тексті відзиву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних мотивів. ГУ ДПС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Я Р Д» даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-ТЕКС», ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКПІН ГРУП» та ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, контролюючим органом направлено запити №113209/10/26-15-14-04-05-14 від 12.06.2019 та №44455/10/26-15-05-04-05 від 13.11.2019 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на податкову адресу позивача, з проханням надати протягом п`ятнадцяти робочих днів інформацію з приводу встановлених вище фактів. На переконання відповідача такі запити були складені у відповідності та в порядку, встановленому ПК України.

У відповідь ТОВ «Я Р Д» на адресу контролюючого органу направлено листи від 11.07.2019 № 27 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 12.07.2019 № 133400/10) та від 27.11.2019 № 27-11/19 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 10.12.2019 № 51186/10), однак зміст листа не пояснює причин недостовірності даних, що містяться в поданих товариством податкових деклараціях.

Оскільки позивач не надав витребувані відповідачем письмові пояснення та їх документальне підтвердження, 27.01.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яке оформлене наказом №923 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Я Р Д» (код 40157494). З метою вручення наказу ГУ ДПС у м. Києві від 27.01.2020 №923 та пред`явлення направлення на перевірку для ознайомлення від 29.01.2020 №153/26-15-05-04-05 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Я Р Д» співробітниками контролюючого органу здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Я Р Д» - 0105, м. Київ, вул. Лейпцигська, буд. З-A та складено акт від 29.01.2020 №88/26-15-05-04-05, якими засвідчено факт відсутності посадових осіб платника податків або його законних представників за адресою інтегрованої автоматизованої системи ДПС «Податковий Блок» та неможливість проведення перевірки ТОВ «Я Р Д». Вищезазначений факт, унеможливлює вручити наказ ТУ ДПС у м. Києві від 27.01.2020 №923 та пред`явити направлень для ознайомлення від 29.01.2020 №153/26-15-05-04-05 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Я Р Д».

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві, з метою встановлення місцезнаходження платника податків направлено до Оперативного управління підрозділу територіального органу ДПС запит №8833/7/26-15-05-04-05 від 30.01.2020, однак відповідь на адресу контролюючого не надійшла. Тому контролюючим органом прийнято рішення на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, яке оформлене Наказом від 11.02.2020 №1454 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я Р Д».

На виконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, Відповідачем на податкову адресу ТОВ «ЯРД», а саме: 01024, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 7, кв. 12 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням №0102416366532 про вручення направлено копії Наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я Р Д» №1454 від 11.02.2020, письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки №24749/10/26-15-05-04-05 від 11.02.2020 та лист «Про надання інформації» від 11.02.2020 №24754/10/26-15-05-04-05, в яких повідомило, що з 13.02.2020 буде проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЯРД» з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-ТЕКС» (41158897) за квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (код 42478925) за грудень 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (код 41326455) за листопад, грудень 2017 року з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (код 41149699) за січень, лютий 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства. Вищезазначене поштове відправлення за №0102416366532, відповідно до відмітки поштової служби на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено 12.02.2020 особисто під підпис ОСОБА_1 .

При цьому до початку проведення перевірки Позивачу запропоновано у повідомленні від 11.02.2020 № 24749/10/26-15-05-04-05 надати документи та пояснення щодо надання документального підтвердження здійснених взаємовідносин з ТОВ «ІН-ТЕКС» (41158897) за квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (код 42478925) за грудень 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (код 41326455) за листопад, грудень 2017 року з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (код 41149699) за січень, лютий 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, а саме: необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Однак, ТОВ «Я Р Д» не надало до перевірки первинних документів на підтвердження фінансового-господарських взаємовідносин з зазначеними контрагентами, у зв`язку з чим, контролюючим органом складено акт ненадання первинних документів до перевірки від 19.02.2020 № 193/26-15-05-04-05.

Відповідно до пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРД» (код 40157494) з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ЯРД» (код 40157494) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-ТЕКС» (41158897) за квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (код 42478925) за грудень 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (код 41326455) за листопад, грудень 2017 року з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (код 41149699) за січень, лютий 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

За результатами проведеної перевірки виявлено порушення вимог податкового законодавства Позивача, які відображені в Акті перевірки №225/26-15-05-04-05 від 26.02.2020.

Не погоджуючись з висновками проведеної контролюючим органом перевірки, ТОВ «ЯРД» подано заперечення від 13.03.2020 №1-3/П на акт документальної позапланової перевірки від 26.02.2020 №225/26-15-05-04-05/40157494 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЯРД», яким просить скасувати акт перевірки. Головне управління ДПС у м. Києві листом від 17.03.2020 №4884/10/26-15-05-04- 05 повідомлено ТОВ «ЯРД» про час та місце розгляду заперечення, який надіслано Позивачу засобами поштового зв`язку. Однак, представники ТОВ «ЯРД» на розгляд заперечення не з`явились.

Контролюючим органом засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0102416534907 направлено на податкову адресу ТОВ «ЯРД» лист №52939/10/26-15-05-04-05 від 24.03.2020 «Про результати розгляду заперечення», яким висновки акту перевірки від 26.02.2020 №225/26-15-05-04- 05/40157494 залишено без змін, а заперечення без задоволення. Поштове відправлення №0102416534907 відповідно до відмітки поштової служби на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено 14.04.2020 особисто під підпис ОСОБА_1 .

З огляду на наведене представник відповідача зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві виконано вимоги ПК України щодо повідомлення платника (позивача) про проведення перевірки, оформлення її результатів, що спростовує посилання позивача на протиправність наслідків проведеної перевірки.

23.11.2020 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову та письмових поясненнях. У свою чергу, представник відповідача проти позову заперечував.

В ході підготовчого провадження та у судових засіданнях представники сторін подали до суду додаткові письмові пояснення разом з додатковими доказами.

Крім того, судом було здійснено виклик фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як свідків, шляхом направлення поштою на адресу останніх відповідних судових повісток, проте такі судові повістки не були вручені адресатам з незалежних від суду причин (що засвідчується наявними у матеріалах справи доказами).

26.04.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.02.2020 ГУ ДПС у м. Києві прийнято наказ за №1454 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я Р Д» (код 40157494), який підписано в.о. начальника Нонною Багмет. За змістом цього Наказу контролюючим органом на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та доповідної записки Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 05.02.2020 №632/26-15-05-04-05 вирішено провести в приміщенні Головного управління документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 13.02.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Перевірку вирішено проводити з метою дотримання вимога податкового законодавства ТОВ «Я Р Д» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-ТЕКС» (41158897) за квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (код 42478925) за грудень 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (код 41326455) за листопад, грудень 2017 року з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (код 41149699) за січень, лютий 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

У період з 13.02.2020 по 19.02.2020 працівником ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Я Р Д» з питань дотримання ним податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-ТЕКС» (41158897) за квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (код 42478925) за грудень 2018 року - при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (код 41326455) за листопад, грудень 2017 року з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (код 41149699) за січень, лютий 2018 року, результати якої оформлено актом від 26.02.2020 №225/26-15-05-04-05/40157494.

Відповідно до розд. IV такого акта, за результатами проведеної перевірки перевіряючий сформував висновки про порушення позивач наступних норм податкового законодавства:

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником (позивачем) податку на прибуток на загальну суму 218 838 грн. та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 2018 рік на 625 900 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження задекларованого податку на додану вартість, всього на загальну суму 398 113 грн.;

- п.п. 44.1 і 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, що полягає у не надані платником посадовим особам контролюючого органу документів під час перевірки.

За змістом розд. ІІІ акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним.

В ході перевірки встановлено формування ТОВ «Я Р Д» показників:

- ряд. 01 «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», ряд. 02 «фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів» декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 в т.ч. по операціях з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (2017 рік) і ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (2018 рік);

- податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди 2017 і 2018 року по операціях з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (листопад, грудень 2017 року), ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (січень, лютий 2018 року), ТОВ «ІН-ТЕКС» (квітень 2017 року), ТОВ «ТЕГРАН ЛТД» (грудень 2018 року).

На стор. 3 - 4 акта перевірки зафіксовано, що ТОВ «Я Р Д» в порушення вимог норм п. 44.1 і 4.6 ст. 44 Податкового кодексу України не надало до перевірки на виконання запиту контролюючого органу від 11.02.2020 №24749/10/26-15-05-04-05 документальне підтвердження (первинні документи, облікові регістри) здійснення операцій з контрагентами ТОВ «ІН-ТЕКС» за період квітень 2017 року, з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» за період грудень 2018 року, з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» за періоди листопад і грудень 2017 року, з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» за періоди січень і лютий 2018 року. У зв`язку з чим складено акт від 19.02.2020 №19326-15-05-04-05 про ненадання первинних документів до перевірки.

Між тим, за даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючий з`ясував, що ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» зареєструвало на адресу ТОВ «Я Р Д» податкові накладні від 30.11.2017 №47 і від 26.12.2017 №85 з номенклатурою послуг «обслуговування нерухомого майна», всього на загальну суму 1 300 000 грн. (в т.ч. ПДВ 216 666,70 грн.). Проаналізувавши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» перевіряючий встановив, що назване Товариство звіт форми №1ДФ за 2017 рік, фінансову звітність за той самий період не подавало. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання товариством послуг, необхідних для провадження господарської діяльності. Водночас за даними ІТС «Податковий блок» ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» подало податкові декларації з податку на додану вартість за періоди листопад і грудень 2017 року. Директором, бухгалтером і засновником цього Товариства у період з 09.11.2017 по 05.02.2018 значився ОСОБА_2 . Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля».

За даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючий з`ясував, що ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» зареєструвало на адресу ТОВ «Я Р Д» податкові накладні від 31.01.2018 №38 і від 28.02.2018 №65 з номенклатурою послуг «обслуговування нерухомого майна», всього на загальну суму 910 000 грн. (в т.ч. ПДВ 151 666,70 грн.). Проаналізувавши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» перевіряючий встановив, що назване Товариство звіт форми №1ДФ за 2018 рік, фінансову звітність за той самий період, звіт форми №20-ОПП не подавало. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання товариством послуг, необхідних для провадження господарської діяльності. Водночас за даними ІТС «Податковий блок» ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» подало податкові декларації з податку на додану вартість за періоди грудень 2017 року - березень 2018 року. Директором, бухгалтером і засновником цього Товариства у період з 15.12.2017 по 16.05.2018 значився ОСОБА_2 . Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля». При цьому, в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщений текст вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2019, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 і 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючий з`ясував, що ТОВ «ІН-ТЕКС» зареєструвало на адресу ТОВ «Я Р Д» податкову накладну від 30.04.2017 №91 з номенклатурою послуг «утримання обладнання за період з 01.04.2017 по 30.04.2017» на суму 8 675 грн. (в т.ч. ПДВ 1 445,83 грн.). Проаналізувавши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ «ІН-ТЕКС» перевіряючий встановив, що назване Товариство звіт форми №1ДФ за 2018 рік та баланс за той самий період, звіт форми №20-ОПП не подавало. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік поданий з нульовими показниками. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання товариством послуг, необхідних для провадження господарської діяльності. Водночас за даними ІТС «Податковий блок» ТОВ «ІН-ТЕКС» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за періоди травень 2017 року. Директором та бухгалтером цього Товариства у період здійснення господарських операцій значився ОСОБА_5 , а засновником на той час - ОСОБА_3 . Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля». При цьому, за даними ІС «Податковий блок» по ТОВ «ІН-ТЕКС» складено картку суб`єкта фіктивного підприємництва з ознакою фіктивності - зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначеного у законному порядку керівника. Від ОУ ГУ ДФС у Київській області надійшли пояснення ОСОБА_3 від 22.05.2017, у тексті яких останній зазначив про свою непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «ІН-ТЕКС». Додатково за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень перевіряючий встановив, що ТОВ «ІН-ТЕКС» згадується в тексті ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2017 у справі №757/61235/17 (кримінальне провадження №32017100060000080 від 19.09.2017, що відкрите за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 і 2 ст. 205, ч. 2 і 3 ст. 212 Кримінального кодексу України) як суб`єкт господарської діяльності з ознаками фіктивності.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючий з`ясував, що ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» зареєструвало на адресу ТОВ «Я Р Д» податкову накладну від 31.12.2018 №89 з номенклатурою послуг «обслуговування нерухомого майна» на суму 170 000 грн. (в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.). Проаналізувавши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» перевіряючий встановив, що назване Товариство звіт по єдиному соціальному внеску за 2018 рік та баланс за той самий період, звіт форми №20-ОПП не подавало. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік поданий з нульовими показниками. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання товариством послуг, необхідних для провадження господарської діяльності. Водночас за даними ІТС «Податковий блок» ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за періоди грудень 2018 року. Директором та бухгалтером цього Товариства у період здійснення господарських операцій значився ОСОБА_4 . Основним видом діяльності Товариства за КВЕД є управління нерухомим майном за винагороду або контрактом. Крім того, за даними ІС «Податковий блок» по ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» складено картку суб`єкта фіктивного підприємництва та міститься інформація про проведення в рамках кримінального провадження №32018100010000004 допиту ОСОБА_4 як свідка з питання причетності останнього до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності названого товариства (копія такого протоколу допиту отримана разом з листом ОУ ГУ ДФС у м. Києві) За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» являється фігурантом у кримінальних провадженнях №32019100000000279 від 28.03.2019, №42018000000002085 від 23.08.2018, №32018100010000004 від 19.01.2018. Також від ГУ ДФС у Сумській області відповідач отримав податкову інформацію стосовно ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» з питання здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та - постачальниками за звітний період декларування податку на додану вартість листопад 2018 року - січень 2019 року, за змістом якої неможливо підтвердити реальність здійснення ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» господарських операцій з придбання товарів, робіт і послуг.

Проаналізувавши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ «ІН-ТЕКС», ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» і ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» перевіряючий дійшов висновку про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій між названими контрагентами і ТОВ «Я Р Д», та що такі господарські операцій є лише задокументованими без реальних наслідків.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки ТОВ «Я Р Д» подало до ГУ ДПС у м. Києві письмові заперечення вих. №1-З/П від 1.03.2020.

Своїм листом від 24.03.2020 вих. №52939/10/26-15-05-04-05 контролюючий орган залишив такі заперечення платника без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін. При цьому, в тексті цього листа ГУ ДПС у м. Києві зафіксовано, що ТОВ «Я Р Д» подало разом із запереченнями копії документів по взаємовідносинам з названими контрагентами.

27.03.2020 ГУ ДПС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняла оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- за №0009630504 форми «П», яким зменшило позивачу задекларовану ним у податковій декларації за 2018 рік суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 625 900 грн.;

- за №0009640504 форми «Р», яким збільшило позивачу до сплати суму грошового зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств на 273 549 грн. (з них за податковим зобов?язанням - 218 839 грн., за штрафними санкціями - 54 710 грн.);

- за №0009650504 форми «Р», яким збільшило позивачу до сплати суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 497 641 грн. (з них за податковим зобов?язанням - 398 113 грн., за штрафними санкціями - 99 528 грн.);

- за №0009660504 форми «ПС», яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 510 грн. за порушення п.п. 44.1 і 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Всі перелічені податкові повідомлення-рішення підписані директором департаменту податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві Якушко І., а підписи названої особи скріплені печаткою ГУ ДПС у м. Києві.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення від 27.03.2020 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати», що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

Зокрема, за змістом п. 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Згідно з п. 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, п. 11, 12 і 15 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

До складу загальновиробничих витрат включаються, в т.ч. інші витрати.

Поряд з цим, за змістом норм п.п. 200.1, 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат і податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Тобто, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Такі висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Зі змісту наданих представником позивача до матеріалів справи копій договорів, первинних та інших документів вбачається укладення між ТОВ «Я Р Д» (як замовником) та суб?єктами господарської діяльності - ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» письмових договорів щодо надання послуг, а саме:

- з ТОВ «ІН-ТЕКС» (виконавцем), в особі директора ОСОБА_5 , укладено договір №04/17 про надання послуг з утримання обладнання від 01.04.2017. За умовами цього договору виконавець прийняв на себе обов`язок з утримання обладнання мобільного зв`язку (далі - обладнання), телекомунікаційної мережі замовника, згідно переліку, що міститься в акті приймання-передачі обладнання на утримання (додаток №1 до цього договору), а замовник відповідно - щодо прийняття та оплати наданих послуг в порядку та на умовах, визначених даним договором. Згідно п. 1.2 ст. 1, п. 3.1 - 3.4 ст. 3 даного договору виконавець надає замовнику ряд послуг (в т.ч. розміщення обладнання силами замовника на технічному поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 9; утримання обладнання в належному санітарному стані, забезпечення відсутності поблизу такого обладнання вибухо- та пожежонебезпечних предметів; забезпечення неможливості доступу до обладнання сторонніх осіб, тощо). Плата за надані послуги становить 7 229,17 грн., крім того ПДВ 1 445,83 грн. Нарахування плати за надання послуг починається з дати приймання-передачі обладнання на утримання. Замовник здійснює оплату наданих послуг щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, шляхом банківського переказу на поточний рахунок виконавця. Виконавець у свою чергу обов`язаний надати (надіслати) замовнику оригінали акта приймання виконаних робіт (наданих послуг) за минулий місяць, та надати замовнику зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього договору, такий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.04.2017;

- з ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» (виконавцем), в особі директора Борисова С.О., укладено договір №16/10-17 на обслуговування нерухомого майна від 16.10.2017;

- з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (виконавцем), в особі директора Невського В.В., укладено договір №21 на обслуговування нерухомого майна від 03.12.2018.

- з ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» (виконавцем), в особі директора Борисова С.О., укладено договір №4 на обслуговування нерухомого майна від 03.01.201

За умовами зазначених вище однотипних за змістом договорів на обслуговування нерухомого майна виконавець в порядку та на умовах, визначених відповідним договором, надає замовнику послуги, визначені цим договором та у додатках до договору, а замовник приймає та своєчасно оплачує такі послуги. При цьому, у преамбулі договорів сторонами визначені наступні терміни, що мають значення для укладання цих договорів: «нерухоме майно» - нежитлове приміщення, що знаходиться у будівлі за адресами: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1», «прилегла територія» - територія, що прилягає до будівлі, розташованої за адресами: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1», «послуги - послуги, які надає виконавець замовнику на умовах цього договору, шляхом забезпечення надання експлуатаційних та інших послуг по відношенню до нерухомого майна з метою забезпечення безпечної експлуатації та належного технічного стану нерухомого майна та прилеглої території, відповідно до п. 1.2 договору».

Згідно п. 1.2, 1.3 ст. 1 даних договорів під послугами розуміються: забезпечення виконавцем надання послуг з обслуговування нерухомого майна, споруд та прилеглих територій (нагляд за своєчасним проведенням санітарно-профілактичних заходів по обслуговуванню внутрішніх приміщень та прилеглої території, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, контроль роботи ліфтів, нагляд за освітленням місць загального користування нерухомого майна, нагляд за вчасним вивезенням побутових відходів, поточний ремонт внутрішніх мереж, тощо); забезпечення виконавцем надання послуг з ремонту приміщень нерухомого майна, будинку, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності елементів конструкцій, тощо) відповідними підрядними компаніями. Безпосередньо перелік послуг визначено у додатку №1 та інструкціях до даного договору, що є невід`ємною частиною такого договору.

При укладанні договорів сторони також узгодили, що: виконавець надає послуги своїми силами або шляхом залучення підрядних компаній (п. 2.1). Сторони узгоджують перелік послуг, які надаватимуться виконавцем в межах цього договору та викладають його у вигляді додатку до договору (п. 2.2). Замовник оплачує вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору, а також експлуатаційних послуг за власні кошти.

У тексті договору (ст. 3) сторони погоджують розмір вартості послуг за певні періоди. Оплата послуг виконавця здійснюється наступним чином: замовник сплачує вартість послуг виконавця за розрахунковий місяць, протягом 15-ти банківських днів з дати надання акта про надання послуг за відповідний період, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Послуги, які не передбачені цим договором або перевищують обсяг, передбачений договором, оплачуються додатково за домовленістю сторін. Обсяг та вартість таких послуг визначається сторонами окремо у додаткових угодах до цього договору. Замовник також здійснює інші платежі, передбачені цим договором.

За результатами надання послуг наприкінці поточного місяця виконавець складає звіт, що направляється замовнику для затвердження. Такий звіт повинен містити зміст усіх операцій (дій), здійснених виконавцем та/або підрядними організаціями протягом звітного місяця по відношенню до нерухомого майна (ст. 5).

По закінченню кожного місяця виконавець складає та надає замовнику для підписання два примірники акта про надання послуг. За умови відсутності зауважень замовник підписує та передає виконавцю один примірник підписаного акта про надання послуг (ст. 6).

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за договором про надання послуг позивач надав суду копії наступних документів:

- додатку до договору №04/17 від 01.04.2017 - акта приймання-передачі обладнання на утримання від 01.04.2017, що містить точний перелік та кількість переданого на утримання обладнання;

- акта приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2017, за змістом якої ТОВ «ІН-ТЕКС» надало позивачу послуги з утримання обладнання телекомунікаційної мережі замовника за період з 01.04.2017 по 30.04.2017, вартістю 8 675 грн. (в т.ч. ПДВ 1 445,83 грн.);

- додатку №2 до договору №04/17 від 01.04.2017 - акта приймання-передачі обладнання з утримання від 30.04.2017, що містить точний перелік та кількість повернутого з утримання обладнання;

- платіжного доручення ТОВ «Я Р Д» від 10.05.2017 №428 на суму 8 675 грн. (з ПДВ) щодо оплати послуг згідно договору №04/17 від 01.04.2017, отримувач коштів - ТОВ «ІН-ТЕКС»;

- податкової накладної від 30.04.2017 №91, виписаної ТОВ «ІН-ТЕКС» на адресу ТОВ «Я Р Д»;

- додатку №1 до договору №16/10-17 від 16.10.2017 - переліку послуг виконавця, та додатку №2 до цього ж договору - договірної ціни на послуги, що надаються виконавцем щомісячно;

- актів надання послуг від 30.11.2017 №110 на суму 860 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 143 333,33 грн.), від 26.12.2017 №119 на суму 440 000 грн. (в т.ч. ПДВ 73 333,33 грн.), -складених та підписаних між ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» і ТОВ «Я Р Д» на підставі договору №16/10-17 від 16.10.2017;

- звітів про виконані ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» роботи з обслуговування нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 за періоди з 16.10.2017 по 30.11.2017, з 01.12.2017 по 26.12.2017;

- платіжних доручень ТОВ «Я Р Д» від 11.12.2017 №179 на суму 800 000 грн. (з ПДВ), від 13.12.2017 №180 на суму 60 000 грн. (з ПДВ), від 03.01.2018 №189 на суму 200 000 грн. (з ПДВ), від 09.01.2018 №190 на суму 240 000 грн. (з ПДВ) щодо оплати послуг згідно договору №16/10-17 від 16.10.2017, отримувач коштів - ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД»;

- податкових накладних від 30.11.2017 №47, від 26.12.2017 №85, виписаних ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД» на адресу ТОВ «Я Р Д»;

- додатку №1 до договору №4 від 03.01.2018 - переліку послуг виконавця, та додатку №2 до цього ж договору - договірної ціни на послуги, що надаються виконавцем щомісячно;

- актів надання послуг від 31.01.2018 №21 на суму 455 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 75 833,33 грн.), від 28.02.2018 №37 на суму 455 000 грн. (в т.ч. ПДВ 75 833,33 грн.), - складених та підписаних між ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» і ТОВ «Я Р Д» на підставі договору №4 від 03.01.2018;

- звітів про виконані ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» роботи з обслуговування нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 за періоди з 03.01.2018 по 31.01.2018, з 01.02.2018 по 28.02.2018;

- платіжних доручень ТОВ «Я Р Д» від 12.02.2018 №228 на суму 455 000 грн. (з ПДВ), від 05.03.2018 №249 на суму 155 000 грн. (з ПДВ), від 07.03.2018 №256 на суму 300 000 грн. (з ПДВ) щодо оплати послуг згідно договору №4 від 03.01.2018, отримувач коштів - ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП»;

- податкових накладних від 31.01.2018 №38, від 28.02.2018 №65, виписаних ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП» на адресу ТОВ «Я Р Д»;

- додатку №1 до договору №21 від 03.12.2018 - переліку послуг виконавця, та додатку №2 до цього ж договору - договірної ціни на послуги, що надаються виконавцем щомісячно;

- акта надання послуг від 31.12.2018 №345 на суму 170 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 333,33 грн.), складеного та підписаних між ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» і ТОВ «Я Р Д» на підставі договору №21 від 03.12.2018;

- звіту про виконані ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» роботи з обслуговування майна за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 за період з 03.12.2018 по 31.12.2018;

- платіжних доручень ТОВ «Я Р Д» від 14.01.2019 №590 на суму 160 000 грн. (з ПДВ), від 14.01.2019 №591 на суму 10 000 грн. (з ПДВ) щодо оплати послуг згідно договору №21 від 03.12.2018, отримувач коштів - ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД»;

- податкової накладної від 31.12.2018 №89, виписаної ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» на адресу ТОВ «Я Р Д»;

- угод про розірвання договорів на обслуговування нерухомого майна.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд встановив, що договори про надання послуг, а також всі первинні документи до таких договорів, податкові накладні від імені виконавців підписували керівники ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», а саме - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Суд вважає, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів.

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ «Я Р Д» на придбання послуг по утриманню рухомого та нерухомого майна та задекларованими ним видами господарської діяльності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua/registers ), та з тексту акта перевірки позивача суд встановив, що станом момент укладення договорів про надання послуг та виписки податкових накладних за періоди з листопада 2017 року по грудень 2018 року контрагенти позивача (ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД») були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Також згідно даних з Єдиного державного реєстру, одним із видів діяльності ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, складське господарство, загальне прибирання будинків, електромонтажні роботи, діяльність у сфері проводового/безпроводового електрозв`язку, обслуговування систем безпеки, організація будівництва будівель, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, що відповідає напрямку вчинених господарських операцій з позивачем.

Проаналізувавши зміст акта перевірки, а також подані представниками відповідача під судового розгляду цієї справи додаткові документи, суд дійшов висновку про не надання ним належних документальних доказів, які б ставили під сумнів реальність (товарність) здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій. Так, надаючи правову оцінку аргументам і доводам податкового органу, суд виходив з наступного:

- щодо посилань на обставини не подання контрагентами позивача податкової та фінансової звітності з показниками про наявні у них трудові ресурси, основні засоби, та/або про не декларування ними господарських операцій з придбання у третіх осіб послуг з номенклатурою, аналогічною тій, що були надані ТОВ «Я Р Д», а також придбання у третіх осіб товарів, робіт (послуг), необхідних для ведення звичайної господарської діяльності, - суд зазначає наступне.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Також ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

У контексті з цим, суд зазначає, що факти не подання контрагентами позивача окремої податкової/фінансової звітності чи неповного звітування ними щодо наявних у них об`єктів оподаткування можуть свідчити про порушення такими підприємствами положень податкового законодавства, а не безумовно про відсутність у відповідних підприємств матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

До того ж будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Так, посилання відповідача на наявність узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» (вих. №137/18-28-12-01-31 від 29.03.2019) як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час оформлення такої інформації жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних відомостей з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості (схожий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №П/811/3228/14).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено та не надано належних доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами-постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів в частині ведення бухгалтерського/податкового обліку.

- щодо посилання контролюючого органу на отримані ним від органу досудового розслідування копій протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 06.12.2018, пояснень ОСОБА_3 від 22.05.2017, та про наявність ряду кримінальних проваджень, де фігурують ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», суд зазначає наступне. Так, на стор. 25 акта перевірки зафіксовано, що листом від Оперативного управління до перевірки надані довідка по кримінальному провадженню №32018100010000004 та протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 06.12.2018 (копія такого листа вих. №2962/26-15-21-09 від 11.04.2019 за підписом в.о. начальника ОУ ГУ ДФС у м. Києві Гамалій О. подана представником відповідача до матеріалів справи). За змістом цього протоколу допиту ОСОБА_4 заперечував свій статус як керівника ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» та обставини ведення ним від імені названого товариства бухгалтерського і податкового обліку.

Крім того, в ході проведення перевірки ГУ ДПС у м. Києві отримало від ГУ ДФС у Київській області копію пояснень ОСОБА_8 , який значився засновником ТОВ «ІН-ТЕКС». Копію цих пояснень фізичної особи від 22.05.2017 представник відповідача подав до суду разом з листом ГУ ДФС у Київській області від 06.10.2020 №2189/9/10-97-04-05. Зокрема, у тексті вказаних пояснень ОСОБА_3 заперечував свою причетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «ІН-ТЕКС». При цьому, такі пояснення були відібрані працівником ОУ ГУ ДФС у Київській області у названої особи поза рамками кримінального провадження.

За змістом норм ст. 72 і 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. При цьому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 74 цього Кодексу суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В розумінні процитованих вище норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також норм Кримінального процесуального кодексу України (ст. 95 «Показання свідка») пояснення фізичної особи не є джерелом доказів, в т.ч. про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, пояснення ОСОБА_3 з питань причетності останнього до реєстрації ТОВ «ІН-ТЕКС» судом не приймаються як належний та допустимий доказ у цій справі.

Водночас суд звертає увагу сторін на те, що результати проведення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках кримінального провадження також не можуть вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного суду України, а є лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом - закріпленням у обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили. Відтак, отримана у ході досудового слідства по кримінальних справах інформація, на яку посилається відповідач в обґрунтування доводів про недобросовісність операцій позивача з ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», не може слугувати належним підтвердженням нереальності таких операцій. Наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень записів про проведення правоохоронними органами слідчих дій в рамках досудового слідства у кримінальних провадженнях не свідчить і не може свідчити про вину особи у вчиненні кримінального правопорушення і не може слугувати підставою для висновків про вчинення особою порушень вимог чинного податкового законодавства. При цьому, факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Тому, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з державного бюджету України не можуть бути враховані як доказ фіктивності товариства. Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту під час досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Схожі правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а, від 06.03.2018 у справі №2а-9375/11/1370, від 13.03.2018 у справі №826/13582/13-а, від 06.11.2018 у справі №822/551/18, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17.

З огляду на наведене вище суд вважає, що надані відповідачем копії пояснення ОСОБА_3 та протоколу допиту ОСОБА_4 не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Між тим, з метою підтвердження або спростування обставин, на які контролюючий орган посилався в тексті акта документальної позапланової невиїзної перевірки, суд викликав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судові засідання у справі як свідків. Проте надіслані на вказані відповідачем у клопотанні про виклик свідків адреси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повістки-повідомлення повернулися неврученими з причин незалежних від суду. А тому як наслідок за результатами вжитих судом заходів опитати названих осіб виявилося неможливим;

- щодо посилання відповідача на обставину ухвалення Печерським районним судом м. Києва вироку від 07.08.2019 у справі №757/16438/19-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та призначено останньому покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши зміст супровідного листа Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 вих. №757/16438/19-к (разом з яким ГУ ДПС у м. Києві було надіслано копію вироку) та актуальну інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив відсутність відомостей про набрання вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2019 у справі №757/16438/19-к законної сили. В ході судового розгляду справи сторони не надали суду документальні докази набрання вироком районного суду законної сили. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування у цій адміністративній справі такого вироку як належного доказу в розумінні норм ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно про відсутність потреби в дослідження його змісту.

В ході розгляду даної справи в суді відповідач не подав до суду документальні докази та не повідомив суд про факт існування інших вироків (ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності) районних судів, що винесені та набрали законної сили відносно керівників ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» та/або ТОВ «Я Р Д» (а саме - осіб, які підписували договори та первинні документи за перевіряємими господарськими операціями), та яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб (зокрема, вчинення фіктивних (безтоварних) господарських операцій з метою надання (отримання) податкової вигоди при взаємовідносинах між позивачем і названими товариствами, фіктивність діяльності останніх у саме періоди господарських відносин з ТОВ «Я Р Д», ухилення від сплати податків внаслідок вчинення безтоварних операцій).

У зв?язку з цим, суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених між позивачем і контрагентами - ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД» господарських операцій з надання послуг, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача чи/або його контрагентів-постачальників, як платників податків, та виключають право позивача на облік витрат і формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, зміст поданих представниками сторін до справи матеріалів, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні та розрахункові документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами - Т ТОВ «ТРАНСЕТХОЛД», ТОВ «ФІНАНС ПРОДАКШН ГРУП», ТОВ «ІН-ТЕКС» і ТОВ «ТЕГРАНД ЛТД», натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду справи. Як наслідок суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки від від 26.02.2020 №225/26-15-05-04-05/40157494 про заниження позивачем за перевіряємі періоди об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податкових зобов`язань з податків, та відповідно про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27.03.2020 за №0009630504, №0009640504 і №0009650504.

Щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0009660504 форми «ПС», яким до позивача відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн., то суд дійшов висновку про протиправність такого рішення.

За змістом п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Дослідивши надані сторонами документи до матеріалів справи суд дійшов висновку, що наявність передбачених наведеною нормою ст. 121 ПК України підстав для застосування до платника штрафних санкцій документально не підтверджено. А саме суд не виявив серед наданих сторонами документів доказів надсилання ГУ ДПС у м. Києві на адресу позивача (вручення уповноваженому представнику позивача) разом з наказом від 11.02.2020 №1454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я Р Д» або окремо від нього письмового запиту контролюючого органу про надання конкретних первинних та інших документів до перевірки. Поряд з цим, як вбачається з тексту листа ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2020 №52939/10/26-15-5-04-05 «Про розгляд заперечення» на момент розгляду заперечень на висновки акта перевірки платником (позивачем) були подані копії документів по операціях з контрагентами.

Таким чином, обставини відмови платника на виконання письмового запиту надати контролюючому органу ті чи інші документи під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем та/або відсутність у платника первинних документів по господарських операціях на момент проведення такої перевірки не доведені.

Оцінюючи доводи позивача про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були підписані неуповноваженою на те особою, то суд зазначає що такі спростовуються відомостями, що розміщенні на офіційному сайті ГУ ДПС у м. Києві. Так, відповідно до розміщеної на офіційному сайті ГУ ДПС у м. Києві інформації про посадових (службових) осіб ДПС, уповноважених на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України (http://kyiv.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/upovnovajeni-osobi/73618.html) Якушко Інна Валеріївна (директор Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві) відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.09.2019 №97 за погодженням з ДПС (лист 02.09.2019№5//7/99-00-05-03-01-17) була уповноважена на підписання (винесення) податкових повідомлень-рішень, відповідно до вимог до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу Украхни та наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», зі змінами та доповненнями, в т.ч. за формами: «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень); «П» - у разі зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток; «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності; «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

Що стосується тверджень позивача про відсутність у Багмет Н.Т. компетенції на підписання наказу ГУ ДПС у м. Києві від 11.02.2020 №1454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Я Р Д», то за змістом даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на той час саме ОСОБА_7 як керівник юридичної особи могла вчиняти дії від імені ГУ ДПС у м. Києві без обмежень щодо підписання конкретних документів. Протилежного суду не було доведено. При цьому, питання щодо законності рішення Державної податкової служби України про покладення на ОСОБА_7 виконання обов`язків голови ГУ ДПС у м. Києві (в т.ч. на невизначений термін) та правомірність дій по внесенню реєстраційних даних щодо повноважень ОСОБА_7 до Реєстру не є предметом спору у справі, а тому не підлягають встановленню судом в рамках такої справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 06.07.2020 №991 підтверджено, що ТОВ «Я Р Д» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 20 964 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.03.2020 за №0009630504, №0009640504, №0009650504 і №0009660504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярд» (ідентифікаційний код 40157494, адреса: 01024, м. Київ, вул. Дарвіна, 7, оф. 12) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 20 964 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення суду виготовлено 11.05.2021.