Ухвала суду № 96861288, 22.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

22 квітня 2021 року м. Київ № 826/20804/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Головного управління ДФС у м.Києві про роз`яснення судового рішення у справі

за позовомОСОБА_1 доКомісії з реорганізації ГУ Міндоходів у м.Києві, Головного управління ДФС у м.Києві проскасування наказу, поновлення на посаді, У СТ А Н О В И В:

Із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, Комісія), Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДФС у м.Києві) про скасування наказу №737-о від 24 жовтня 2014 року «По особовому складу податкової міліції» голови Комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у м.Києві та поновлення позивача на службі в податковій міліції на посаді ГУ ДФС у м.Києві, рівнозначній посаді заступника начальника оперативного управління Дніпровського району ГУ Міндоходів у м.Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року, залишеному без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано наказ Комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у м. Києві №737-о від 24 жовтня 2014 року «По особовому складу податкової міліції». Зобов`язано Головне управління ДФС у м.Києві, як правонаступника Головного управління Міндоходів у м.Києві, розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 у своє розпорядження, та, відповідно, запропонувати посаду рівнозначну його кваліфікації та професійної компетентності.

19 квітня 2021 року (вх.№ 03-13/2686/21) через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшла заява від представника Головного управління ДФС у м. Києві про роз`яснення судового рішення від 20.07.020 в адміністративній справі №826/20804/14.

Мотивуючи підстави звернення до суду з даною заявою, представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зазначено, що станом на 15.04.2021 в Головному управлінні ДФС у м. Києві відсутні вакантні посади начальника відділу у складі управління або іншої рівнозначної посади атестованих працівників податкової міліції, що в свою чергу ускладнює виконання рішення ОАС м. Києва від 20.07.2020.

Розглянувши подану заяву про роз`яснення постанови, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Відтак, відповідно до норм чинного законодавства роз`ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Проте, ознайомившись із заявою представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, суд доходить до наступного висновку.

Як вбачається з поданої заяви представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, останній не згоден з самим рішенням, прийнятим судом за результатом розгляду справи по суті.

Втім, суд зазначає, що у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 20.07.2020, яке заявник просить роз`яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Таким чином, дослідивши зміст судового рішення на предмет відповідності вище викладеній нормі та з`ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку, що воно є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання.

Отже, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви позивача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 20.07.2020 по справі №826/20804/14 необхідно відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року по справі №826/20804/14.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Є.В. Аблов